Ухвала суду № 76333593, 10.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 369/12370/17

УХВАЛА

10 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний у складі судді-доповідача Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 (поданої представником ОСОБА_3) про відвід судді Бєлової Л.В. у справі за адміністративним позовом Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012» про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

09 листопада 2017 року Колективне житлово-комунальне підприємство «Агропромбудіндустрія» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012», в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення №1-01/ХХIV-2 XXIV сесії Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області №22/37 від 28.03.2002 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року адміністративний позов Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» залишено без розгляду.

Позивач, не погоджуючись з вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

За наслідками автоматизованого розподілу справи №369/12370/17, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді Безименна Н.В., Кучма А.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2018 року апеляційну скаргу Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року.

09 серпня 2018 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду призначено справу за позовом Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012» про визнання незаконним та скасування рішення до апеляційного розгляду у відкритому засіданні на 29 серпня 2018 року о 10:30 год.

27 серпня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 (подана представником ОСОБА_3) про відвід судді Київського апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. в адміністративній справі №369/12370/17.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року, заяву ОСОБА_2 (подану представником ОСОБА_3) про відвід судді Київського апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. визнано необґрунтованою, справу №369/12370/17 передано судді-доповідачу - Чаку Є.В.

Згідно частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

В обґрунтування заяви про відвід судді в адміністративній справі №369/12370/17 заявник вказав, що суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., постановивши ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі, не врахувала те, що апеляційну скаргу від імені Колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» подано не уповноваженою особою, а саме адвокатом Шокуровим Ю.Л. Крім того, заявник послався на те, що апеляційна скарга подана з пропуском строку оскарження.

Проаналізувавши викладені в заяві доводи, суд доходить висновку про те, що фактично заявник не погоджується з процесуальним рішенням судді Бєлової Л.В., що у розумінні ч. 4 ст. 36 КАС України не є підставою для відводу складу суду.

При цьому, судом не встановлено обставин передбачених ст.ст.36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді Бєловій Л.В. брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили про упередженість.

Крім того, згідно частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід ( самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В даному випадку копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року про відкриття провадження ОСОБА_2 отримано 10 серпня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а заяву про відвід судді Бєлової Л.В. подано лише 27 серпня 2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду, особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини, наведені заявником у заяві про відвід суді Бєлової Л.В. не можуть свідчити про наявність упередженості та необ'єктивності судді при розгляді даної адміністративної справи, а відтак, така заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 (поданої представником ОСОБА_3) про відвід судді Бєлової Л.В. в адміністративній справі №369/12370/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В. Чаку