Рішення № 76333589, 28.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2018 р. № 820/4767/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В., при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності представника позивача Селіванова М.В.

представника відповідача Виноградова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Зеніт" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 9, пов. 7, код ЄДРПОУ 40392134) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Харківській області (м.Харків, вул.. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 652321/40392134 від 17.04.2018 року комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.10.2017 року № 5 ТОВ "Меблева фабрика "Зеніт" (код за ЄДРПОУ 40392134, з місцезнаходженням: 61046, Харківська обл., місто Харків, вул. Єнакіївська, будинок 10) за датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкова накладна оформлена правильно, виписана у зв'язку з настанням визначеної законом події. Всі необхідні пояснення з приводу обставин проведення господарської операції надані контролюючому органу після зупинення реєстрації податкової накладної, а отже, контролюючий орган не мав підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою від 21.06.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою від 18.07.2018 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено ГУ ДФС України в Харківській області. Протокольною ухвалою від 14.08.2018 року по справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача, ГУ ДФС у Харківській області, в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив позовні вимоги залишити без задоволення, пославшись на те, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв у спосіб, визначений діючим законодавством у межах наданих повноважень.

Відповідач, ДФС України, надав суду відзив на адміністративний позов, у якому просив позовні вимоги залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.10.2017 року позивачем складено податкову накладну № 5 на загальну суму 392864.75 грн., в тому числі ПДВ 65477.46 грн., яка засобами телекомунікаційного зв'язку направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

19.10.2017 року позивачем отримано повідомлення про зупинення реєстрації цієї податкової накладної, внаслідок невідповідності обсягів постачання обсягам придбаного по товарах згідно УКТ ЗЕД: 9401 та запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

12.04.2018 р. позивач засобами телекомунікаційного зв'язку направив пояснення відносно обставин господарської операції, у межах якої складена спірна податкова накладна.

За результатами розгляду вказаних пояснень 17.04.2018 року рішенням № 652321/40392134 позивачеві відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження /розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт) послуг з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфікації, накладних.

Не погодившись з рішенням комісії, позивач оскаржив його в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги, оскаржуване рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.131-137)

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу реєстрації складених платником податків податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені ст. 200-1 та ст.201 ПК України, Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018р. №117 Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок зупинення реєстрації №117), затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018р. №117 Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі за текстом - Порядок роботи комісій №117), затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018р. №117 Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі за текстом - Порядок розгляду скарг №117).

У силу п.201.10 ст. 201, п.201.10, п. 201.16 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктами 14-15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117 визначено, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, суб'єкт господарювання має подати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Матеріалами справи підтверджено, що спірна податкова накладна виписана у межах поставки на підставі договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Ясен-Поділля» від 29.05.2017 року № 5 (а.с. 23-28).

Суд зазначає, що згідно витягу з ЄДР основними видами діяльності позивача є виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (КВЕД 31.01), виробництво кухонних меблів (КВЕД31.02), виробництво інших меблів (КВЕД 31.09)

У повідомленні щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПК/РК, реєстрація якої/го зупинена від 12.04.2018 року № 1, направленому на адресу відповідача позивачем зазначено, що підприємство є виробником товарів зазначених у податковій накладній, тому обсяги постачання не відповідають обсягам придбання товарів згідно УКТ ЗЕД та відповідно долучені штатний розпис підприємства, договори оренди обладнання б/н від 01.05.2016 року, суборенди приміщення № 15 від 01.06.2015 року, постачання та податкові накладні (а.с.47-119).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено відповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД, що знайшло своє відображення у документах бухгалтерського обліку. Сумніви фіскального органу відносно наявності у спірних правовідносинах реального ризику виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної ст.ст.185,187 ПК України першої події, в судовому засіданні не доведені, а отже позовні вимоги в частині скасування рішення від 17.04.2018 року № 652321/40392134 про відмову в реєстрації податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних є такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування; у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС або відсутності рішення за результатами розгляду скарги

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 19.10.2017, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат сплати правової допомоги, наданої протягом розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 232/1 від 21.05.2018 року, копію акту прийому-передачі № 122 від 27.08.2018 року, копії яких містяться у матеріалах справи.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги, а тому суд дійшов висновку що заява позивача про стягнення судових витрат пов'язаних з правничою допомогою, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст. 139 КАС України

Керуючись ст.ст. 14, 243-246, 263, 293, 295-296 КАС України, суд,-

вирішив

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати рішення № 652321/40392134 від 17.04.2018 року комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.10.2017 року № 5 ТОВ "Меблева фабрика "Зеніт" (код за ЄДРПОУ 40392134, з місцезнаходженням: 61046, Харківська обл., місто Харків, вул. Єнакіївська, будинок 10) за датою її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Зеніт" (код ЄДРПОУ 40392134) судовий збір у розмірі 1762 ( одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн., в тому числі

881 (вісімсот вісімдесят одна) грн..00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197)

881 (вісімсот вісімдесят одна) грн..00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198)

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Зеніт" (код ЄДРПОУ 40392134) витрати на правничу допомогу у розмірі 18000 ( вісімнадцять тисяч) грн., в тому числі

9000 (дев'ять тисяч) грн..00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197)

9000 (дев'ять тисяч) грн..00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 07.09.2018

Суддя Зоркіна Ю.В.