Ухвала суду № 76333462, 07.09.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1486/18

Номер провадження 1-кс/305/469/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2018 року. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е.,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Сідея В.В.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6. Клопотання мотивує тим, що 11 серпня 2018 року, близько 23.00 год. ОСОБА_2 знаходячись в селищі Кобилецька Поляна, Рахівського району Закарпатської області, по вулиці Лесі Українки, поблизу торгового комплексу «Еліт», під час виниклої суперечки з ОСОБА_7, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, наніс останньому один удар в область голови, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, під та над оболонкові крововиливи, набряк та ущемлення кори головного мозку, в результаті чого ОСОБА_7 був госпіталізований в Рахівську районну лікарню Закарпатської області, та в подальшому в Тячівську районну лікарню Закарпатської області, де від отриманих тілесних ушкоджень помер 18 серпня 2018 року. Відомості за даним фактом 13 серпня 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070140000685 за кримінально-правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 121 КК України. ОСОБА_2 6 вересня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого. Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Мюррей проти Об’єднаного Королівства» факти, які викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Так, у ході досудового розслідування здобуто ряд доказів, які вказують, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_2 Підозра ОСОБА_2 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, протоколом огляду місця події, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, свідоцтвом про смерть ОСОБА_7, а також іншими матеріалами кримінального провадження. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2 передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, і згідно ст. 12 КК України дане правопорушення кваліфікується як тяжкий злочин. На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_2, а саме те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, шляхом погроз, умовлянням чи підкупом незаконно впливати на свідків скоєння ним злочину, а також те, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відносяться до групи тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, ОСОБА_2 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв’язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи, не одружений і у нього немає утриманців, він може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тому в органу досудового розслідування наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 матиме можливість незаконно впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни наданих ними раніше показань. Більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки жоден з існуючих запобіжних заходів не можна застосувати до особи ОСОБА_2, оскільки: особисте зобов’язання не можливо застосувати через те, що ОСОБА_2 хоч і має постійне місце проживання, але не має міцних соціальних зв’язків, а тому упродовж тривалого періоду часу може відлучатися від свого постійного місця проживання, а також ніде не працює та не має утриманців, вчинив тяжкий злочин. Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв’язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки; особисту поруку неможливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що ОСОБА_2 ніде не працює, проживає з батьками і органу досудового розслідування не відомий його фінансовий стан, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок; домашній арешт не можливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_2 хоч і має постійне місце проживання, але не має міцних соціальних зв’язків, а тому упродовж тривалого періоду часу може відлучатися від свого постійного місця проживання, а також ніде не працює та не має утриманців. Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв’язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 Одночасно із цим, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а тому, орган досудового розслідування вважає, що розмір застави з урахуванням обставин кримінального провадження, повинен бути визначений у мінімальному розмірі, визначеному п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки у іншому випадку мета запобіжного заходу не буде досягнута. У зв'язку з наведеним просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор Сідей В.В.. в судовому засіданні підтримав клопотання за винятком визначення застави обвинуваченому, просить задовольнити клопотання, мотивуючи тим, що в даному випадку обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування, негативно впливати на потерпілих та свідків, що перешкоджатиме встановленню об'єктивних даних в кримінальному провадженні, також перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на його думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Просить обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою без грошової застави.

Захисник ОСОБА_3 заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки його підзахисний вважає, що до смерті ОСОБА_7 він не причетний, тому вважає, що достатнім буде обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.

Підозрюваний ОСОБА_2 вважає, що він не причетний до смерті ОСОБА_7, підстав ухилятися від слідства і суду в нього немає, він сприятиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження. не заперечує щодо обрання щодо нього запобіжного заходу іншого, аніж тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про обставини справи, пояснення підозрюваного та його захисника, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення через наступне.

Так, згідно зі статтею 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 14 серпня 2018 року за заявою ОСОБА_8 до ЄРДР внесені відомості про злочин правова кваліфікація ст. 121 ч. 2 КК України, за №12018070140000685.

ОСОБА_2 06.09.2018 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Отже, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_2 на даний час ніде не працює, будь-яких доходів не має.

Враховуючи вищевикладене, а також взявши до уваги тяжкість покарання що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обгрунтовно підозрюється, та те, що ОСОБА_2 заперечує свою причетність до вчинення даного злочину, а отже перебуваючи на волі він матиме змогу впливати на свідків та потерпілу, а також ухилятися від органу досудового розслідування та суду. з метою уникнення покарання, прихожу до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Між тим, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.

Обставинами при визначенні у даному випадку розміру застави є: всі обставини кримінального правопорушення - це обґрунтована підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; майновий та сімейний стан підозрюваного - згідно з характеристикою Кобилецько-Полянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 13 серпня 2018 року ОСОБА_2 неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, інші дані про особу підозрюваного, а критеріями - те, що розмір застави: достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.

Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_2 відноситься до групи тяжких злочинів, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, , 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 06 листопада 2018 року.

Встановити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю смт.Кобилецька Поляна, вул.Туристична, 26, Рахівського району Закарпатської області, заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140960 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: ТУ ДСА в Закарпатській області р/р 37313002018501 ГУДКС У в Закарпатській області, код 26213408 МФО 820172.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 такі обов'язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 слід визначити терміном 60 днів, до 15 год. 20 хв. 06 листопада 2018 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: В.Е.Ємчук