Постанова № 76333272, 05.09.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/187/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"05" вересня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря Круглій В.В.,

позивача ОСОБА_2

представника апелянта ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "18" травня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

суддя в 1-й інстанції - Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 29.05.2018,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби від 02.12.2017 №1209, наказу про звільнення зі служби від 21.12.2017 №282о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 02.12.2017 №1209 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 21.12.2017 №282о/с.

Поновлено ОСОБА_2 на службі в Національній поліції на посаді слідчого слідчого відділення Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 22.12.2017.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.12.2017 по 18.05.2018 в сумі 48934,83грн. (сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні вісімдесят три копійки).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на службі в Національній поліції з 22.12.2017 та в частині стягнення із Головного управління Національної поліції в Рівненській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 10153,00грн. (десять тисяч сто п'ятдесят три гривні) звернуто до негайного виконання.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, вказано, що позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у відповідності до Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань. Вважає, що службове розслідування проведено об'єктивно та за його результатами встановлено, що слідчим слідчого відділення Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 допущено порушення службової дисципліни, а саме транспортної, яке виразилось у порушенні правил дорожнього руху, тобто відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що утворює склад дисциплінарного проступку. Вказує на те, що застосоване дисциплінарне стягнення відповідає тяжкості проступку та обставинам, за яких його скоєно. Відтак, позивача звільнено зі служби в поліції за вчинення такого проступку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 25.08.2010 по 21.12.2017 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 службу в Національній поліції України. З 29.04.2016 на посаді слідчого слідчого відділення Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, з присвоєним спеціальним званням - старший лейтенант поліції.

Наказом ГУНП в Рівненській області від 21.12.2017 №282 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, слідчого слідчого відділення Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області звільнено, з 21.12.2017, за частиною 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Підставою, зазначено наказ ГУНП в Рівненській області від 02.12.2017 №1209, згідно з яким ОСОБА_2, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції.

Притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності та звільненню зі служби в Національній поліції передувало службове розслідування за результатами якого складено висновок від 31.08.2017.

Вважаючи оспорюванні накази протиправними, ОСОБА_2 звернувся до суду відповідним позовом.

За результатами розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач при проведенні службового розслідування стосовно позивача, діяв неправомірно, у зв'язку з чим накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби від 02.12.2017 №1209, та про звільнення зі служби від 21.12.2017 №282о/с є протиправними, а тому позовні вимоги задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормативно-правовими актами, що визначають правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України №580-VIII, та Закон України №3460-IV, що визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до пункту 9 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 №901-VIII (далі іменується - Закон України №901-VIII), до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №29, ст.245 із наступними змінами).

Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України (стаття 1 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (стаття 14 Дисциплінарного статуту).

Отже, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 Дисциплінарного статуту.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справі України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрована Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення службової дисципліни.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Підпунктом 2.2.20 п. 2.2 Інструкції передбачено, що отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що службове розслідування обов'язково повинно передувати звільненню, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

З аналізу п. 6 Інструкції вбачається, що у особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, повинні бути відібрані пояснення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУНП в Рівненській області від 02.12.2017 №2032, уповноваженими особами відповідача проведено службове розслідування щодо встановлення факту керування транспортним засобом ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів , за наслідками якого 02.12.2017 складено висновок.

Підставами для проведення службового розслідування стало надходження інформації до Головного управління Національної поліції проте, що 02.12.2017 о 00:07 нарядом патрульної поліції УПП м. Рівне ДПП НП України (ГРІМ 0204) у м. Дубно, по вул. Забрама, 8, зупинено автомобіль марки "RЕNАULT КАNGОО" н.з. НОМЕР_1, під керуванням слідчого слідчого відділення Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2

Згідно з вказаним висновком, у ході проведення службового розслідування встановлено, що старшим лейтенантом слідчим слідчого відділення Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 допущено порушення службової дисципліни, а саме транспортної, яке виразилось у порушенні правил дорожнього руху, тобто відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів. Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що зазначена подія стала можливою внаслідок особистих негативних якостей старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, свідомого ігнорування ним правил дорожнього руху, відомчих наказів, вказівок щодо безумовного дотримання транспортної дисципліни.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.12.2017 о 00:07 нарядом патрульної поліції УПП м. Рівне ДПП НП України (ГРІМ 0204) у м.Дубно, по вул.Забрама, 8, зупинено автомобіль марки "RЕNАULT КАNGОО" н.з. НОМЕР_1, під керуванням слідчого слідчого відділення Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2

Під час перевірки документів позивача, йому запропонували пройти медичне освідчення на предмет наявності чи відсутності стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у спеціальному медичному закладі, однак ОСОБА_2 в категоричній формі відмовився. Вказану відмову засвідчили у встановленому законом порядку у присутності двох свідків.

У подальшому, працівниками патрульної поліції на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серія БР №2566709 від02.12.2017).

Опитаний з даного приводу свідок - інспектор роти №2 батальйону УПП м. Рівне ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_4 повідомив, що 02.12.2017 о 00:07 спільно з інспектором роти №2 батальйону УПП в м. Рівне ДПП НП України лейтенантом поліції ОСОБА_5 у центрі м. Дубно помітили автомобіль "RENAULT KANGOO" н.з. НОМЕР_1, який під час руху здійснив наїзд на бордюр з піском. Підійшовши до транспортного засобу, з нього вийшов водій який жодних документів для перевірки не надав, назвати свої анкетні данні відмовився. У ході спілкування, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.

Із наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №1209 від 02.12.2017 вбачається, що ОСОБА_2 звільнено зі служби в Національній поліції за порушення службової дисципліни, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст.7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", що виразилось у порушенні правил дорожнього руху, а саме керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що, викладені у вказаному наказі та висновку службового розслідування, факти не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, виходячи з наступного.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02.02.2018 закрито провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.

Крім того, 07.03.2018 Дубенський міськрайонний суд Рівненської області скасував постанову по справі серії АР №686259, винесену 02.12.2017 інспектором роти №4 батальйону УПП м.Рівне ДПП НП України лейтенантом поліції ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, справу - закрити.

Відповідно до закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу презумпції невинуватості особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено рішенням суду, що набрало законної сили.

У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Суд відмічає, що складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є лише суб'єктивним твердженням працівників патрульної поліції про вчинення позивачем правопорушення. Лише судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення можливо встановити вину особи, оскільки таке рішення приймається із повним з'ясуванням усіх обставин адміністративного правопорушення та дотриманням прав та законних інтересів особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, сам по собі факт складення протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про доведеність вини у його вчиненні, отже в ході службового розслідування обставини вчинення дисциплінарного порушення не з'ясовані, вина позивача належним чином не доведена.

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Положеннями ст.14 Дисциплінарного статуту №3460-IV передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (ч.10).

Враховуючи те що, у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП скасована, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції.

З огляду на викладене, суд вважає, що дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача на підставі обставин, які спростовані в судовому порядку, що є підставою для визнання протиправним та скасування не лише наказу про накладення такого стягнення, а і наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, з 22.12.2017.

Що стосується позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі Порядок №100), у разі визнання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку №100).

Разом з тим, пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - Порядок №260), поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

При виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (п.9 Розділу І Порядку №260).

Згідно з довідкою ГУНП в Рівненській області від 06.03.2018 №220, що середньомісячний розмір грошового забезпечення (заробітна плата) ОСОБА_2 на день звільнення становить 10153,00грн., а середньоденний розмір грошового забезпечення (заробітна плата) 332,89грн.

Вимушений прогул позивача з 22.12.2017 по день постановлення судового рішення 18.05.2018 становить 147 календарних днів, а відтак, сума середнього заробітку, належна до виплати ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу становить 48934,83грн.

Відповідно до п.3 Порядку №100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов'язком роботодавця, а не працівника, то сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу 48934,83грн., визначена без утримання такого податку та інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують і ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "18" травня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "05" вересня 2018 р.