Ухвала суду № 76333011, 10.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 500/4493/18

УХВАЛА

10 вересня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного ПФУ про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного ПФУ про визнання неправомірним невиконання вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язання переобчислити пенсію за термін з 01.01.2018 по 30.06.2018 з урахуванням норм вищенаведених законів України та виплатити заборгованість, яка утворилась через невиконання цих норм за вищезазначений термін; стягнення 12500,00 грн. для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, позивач визначає відповідачем Ізмаїльське об'єднане ПФУ та вказує ідентифікаційний код ( код ЄДРПОУ) - 37743414, проте згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об'єднань, за пошуком по ідентифікаційному коду 37743414 містяться дані щодо Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, місцезнаходження юридичної особи - 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46.

Таким чином, позивачу в позовній заяві слід вказати правильне найменування відповідача.

Крім того, позовна заява не містить номеру засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача, їх поштових індексів.

Згідно п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, позивачем не обґрунтовано якою саме рішенням, дією чи бездіяльністю відповідач порушив права, свободи та інтереси позивача.

Також, в прохальній частині позовної заяви позивачем не зазначено правові норми ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а саме не конкретизовано статті, частини та пункти (за наявності) вказаних Законів, які на думку позивача, не виконуються відповідачем.

При цьому, позивач не зазначає в прохальній частині правових норм, з посиланням на нормативно-правові акти, їх статті, частини та пункти (за наявності) на підставі яких йому слід перерахувати пенсію за 01.01.2018 по 30.06.2018 рр.

Згідно ч.1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, заявлена позовна вимога - про визнання неправомірним невиконання вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не відповідає вимогам статті 5 КАС України.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Так, позивач в позовній заяві просить суд стягнути на його користь 12500,00 грн. для відшкодування моральної шкоди, проте позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми, заявленої до стягнення.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Разом з тим, позивачем до суду не надано доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог та не надано доказів, які б підтверджували, що ним здійснено усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказів.

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису).

Разом з тим, позивачем не дотримано вказані вимоги, оскільки до позовної заяви додано ксерокопію документу, який не засвідчений належним чином у встановленому законом порядку.

Крім того, позивачем не зазначено в позовній заяві про наявність у нього або у іншої особи оригіналів письмових доказів.

Відповідно до 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При цьому, позивачем до суду надано копію позовної заяви для відповідача без доданої до неї копії документу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подачу даного позову з урахуванням заявлених вимог позивачу слід сплатити 704, 80 грн., або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, позивач в позовній заяві просить суд на підставі ст. 133 КАС України звільнити його від сплати судового збору.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору в обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, всупереч зазначеним приписам КАС України, позовна заява вказаного письмового підтвердження не містить.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом зазначення в позовній заяві правильного найменування відповідача, номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача, їх поштових індексів; належним чином визначення та викладу в прохальній частині позовної заяви позовних вимог, з урахуванням зауважень, викладених в даній ухвалі, надання належним чином завірених копій доказів на підтвердження заявлених позовних вимог або надання доказів, які б підтверджували, що позивачем здійснено усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказів; надання доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору в обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, або ж надання документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону чи сплатити судового у розмірі 704, 80 грн., надання або ж зазначення і позовній заяві обґрунтованого розрахунку суми, заявленої до стягнення в якості моральної шкоди, зазначення власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також шляхом надання копій позовної заяви після усунення недоліків разом з належним чином завіреними копіями документів, що надаються до суду відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного ПФУ про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Левчук