Постанова № 76332960, 30.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/977/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

30 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (повний текст рішення складено 24.05.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої різниці пенсії,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок його пенсії, виходячи з 90% заробітної плати вказаною в довідці прокуратури Вінницької області від 06.09.2012 року та стягнути недоплачену різницю у виплаті пенсії за останні 12 місяців в розмірі 8615 грн. 64 коп.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 24 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії позивачу, відповідно до вимог статті 50-1 Закону №1789-XII, з урахуванням змін внесених Законом №3668-VI та застосуванням нових посадових окладів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури і умов оплати труда працівників органів прокуратури» від 31 травня 2012 року №505, які отримують на відповідній посаді працівники органів прокуратури, оскільки відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії на підставі норми права, яка втратила чинність з 01.10.2011 року.

Не погоджуючись з рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що оскільки при перерахунку пенсії має застосовуватись норма закону, що визначає її розмір у відсотках, що діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом №3668 зміни до статті 50-1 Закону №1789 стосуються порядку новопризначених пенсії, а не перерахунку вже призначених пенсій. Також, посилаючись на рішення Конституційного Суду України, позивач вважає, що перерахунок його пенсії виходячи з 80% від суми заробітної плати є звуженням соціальних гарантій.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що у зв'язку з прийняттям постанови КМУ від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умови оплати праці працівників органів прокуратури» та на підставі заяви позивача, було здійснено перерахунок пенсії, призначеної згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на час здійснення перерахунку. При цьому розмір пенсії обчислюється з урахуванням п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3668 від 09.07.2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 21 квітня 1999 року отримує пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії). Розмір пенсії становив 90 відсотків від заробітної плати.

Розпорядженням УПФ у Гайсинському районі № 125856 від 24.10.2012 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2012 року. Згідно цього ж Розпорядження, судом встановлено, що загальний процент розрахунку пенсії від заробітної плати склав 80 %.

23.02.2018 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача в якій просив здійснити розрахунок його пенсії, виходячи з 90% заробітної плати вказаною в довідці прокуратури Вінницької області від 06.09.2012 року та здійснити відповідні виплати.

Листом від 02.03.2018 року № 15-Д-02 відповідач відмовив ОСОБА_4 у такому перерахунку за відсутності законодавчих підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. (...) Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшла такого правового висновку: внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 працював в органах прокуратури та набув права на пенсійне забезпечення на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції з 30.10.1997 року).

Розпорядженням УПФ у Гайсинському районі № 125856 від 24.10.2012 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2012 року. Однак, згідно цього ж Розпорядження, судом встановлено, що загальний процент розрахунку пенсії від заробітної плати склав 80 %, тобто неправомірно зменшено загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітної плати на 10 %.

Отже, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Дії Гайсинського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в перерахунку ОСОБА_2 пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області від 06 вересня 2012 року№18/111, колегія суддів вважає неправомірними.

В адміністративному позові позивач заявив вимогу про зобов'язання стягнути з відповідача недоплачену різницю у виплаті пенсії за останні 12 місяців в розмірі 8615 грн. 64 коп. (7179,71*90%=6461,74; 7179,71*80%=5743,77; 6461,74-5743,77=717,97*12=8615,64).

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інших строків звернення до суду за захистом порушених прав, до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 122 КАС України, якими передбачено шестимісячний строк звернення до суду.

Саме тому перерахунок пенсії ОСОБА_2 необхідно здійснити з 28.09.2017 року (шість місяців від звернення до суду) та стягнути суму недоплаченої пенсії у розмірі 4307 грн. 82 коп. (8615,64 : 2).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої різниці пенсії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Гайсинського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в перерахунку ОСОБА_2 пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області від 06 вересня 2012 року№18/111.

Зобов'язати Гайсинське об'єднане управління пенсійного фонду України у Вінницькій області відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ провести перерахунок ОСОБА_2 пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області від 06 вересня 2012 року №18/111 починаючи з 28.09.2017 року.

Стягнути з Гайсинського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Волонтерів, 17, м. Гайсин, 23700, код ЄДРПОУ 41247177) недоплачену різницю у виплаті пенсії за останні 6 місяців, тобто за період з 28.09.2017 по 28.03.2018, в розмірі 4307 грн. 82 коп.

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 вересня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.