Вирок № 76332347, 07.09.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/1027/17

Провадження №1-кп/242/363/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Склярук О.М., Носаль А.В., Сафроновій К.В., за участю прокурорів Очеретько Д.О., Пономарьов С.О.,Прокопова П.В., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050500001973 від 03.11.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпро, громадянина України, з вищою освітою, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, який має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, який не працює, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого за ч. 1 ст. 317 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» 1995 року в останній редакції від 23.12.2015 року, яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив незаконні операції з наркотичними засобами на території м. Селидове, Донецької області при наступних обставинах:

12.11.2016 року ОСОБА_1 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, де також знаходились його знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які звернулись з проханням до ОСОБА_1 надати їм приміщення квартири, в якій мешкає ОСОБА_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, для незаконного вживання наркотичних засобів. ОСОБА_1 відповів згодою на вказане прохання.

12.11.2016 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 добровільно, не маючи корисливих мотивів, умисно, незаконно, надав приміщення квартири, в якій мешкає, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, з метою незаконного вживання наркотичних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де останні шляхом куріння та вдиханням через ніс вжили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, особливо небезпечний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

12.11.2016 року в період часу з 19 годин 00 хвилин до 21 години 41 хвилина, в ході обшуку квартири, в якій мешкає ОСОБА_1,. розташованої за адресою: АДРЕСА_2, в спальній кімнаті на столі було виявлено і вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс масою 1,35 г., 1,22 г., в перерахунку на суху речовину - 1,25 г. та 1,13 г., на внутрішніх поверхнях частини пляшки без дна та металевого наперстку - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину - 0,015г. та 0,022г., на внутрішній поверхні частини пляшки без горловини - мікрокількості особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0332 г., 0, 0371 г., 0,0337 г., 0,0311 г., та на поверхні купюри 2 грн. та картки з полімерного матеріалу міститься психотропна речовина, обіг якої обмежений - амфетамін, масу якого визначити неможливо з його недостатньої кількістю.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що він дійсно 12.11.2016 року надав ОСОБА_2 та ОСОБА_3, приміщення квартири, де він мешкав, для вживання наркотичних засобів, які в свою чергу шляхом куріння та вдиханням через ніс вжили канабіс та амфетамін. Через деякий час цього ж дня до квартири зайшли працівники поліції та в ході обшуку його квартири в спальній кімнаті на столі виявили і вилучили наркотичний засіб. У скоєному щиро розкаюється.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 317 ч. 1 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ст. 317 ч. 1 КК України, як надання приміщення з метою незаконного вживання наркотичних засобів.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вперше скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 приймав участь в антитерористичній операції, за місцем служби та місцем проживання характеризується позитивно, має малолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий, в квітні 2018 року проходив добровільне стаціонарне лікування від наркотичної залежності.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов'язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

На підставі викладеного, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, беззаперечно визнав провину, позитивно характеризується за місцем служби та проживання, те, що він щиро кається в скоєному, враховуючи його відношення до вчиненого ним кримінального правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, вважає що ступінь небезпечності обвинуваченого ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положень принципу поваги до особистої свободи, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, обставин та його наслідків, дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням експертиз у загальному розмірі 1410 грн.32 коп.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 317 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання за ст. 317 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов'язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р 31117090005070, код ЄРДПОУ 37791274, МФО 899998,отримувач Селидівське УК 21080500, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 1410(одна тисяча чотириста десять) грн. 32 коп. (за висновком експерта №1/8.6/2997 від 27.01.2017 року та №1/10/1163 від 24.11.2016 року).

Речові докази:речовини масою (в перерахунку на суху речовину) 0,25г. та 0,13 г., що є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, в згортках; два пакети з полімерного матеріалу з речовиною, пластиковою карткою, згортком з речовиною, з грошовою купюрою номіналом 2 гривні, дві частини двох пляшок та металевий предмет, пластикову бутилку, що зберігаються у камері схову речових доказів Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська