Ухвала суду № 76332104, 07.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1132/18 Справа № 185/9663/16-к Слідчий суддя - Гаврилов В.А. Суддя-доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді : Калініч Н.І.,

суддів : Мудрецького Р.В., Іванченка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання : Соколова С. А.,

прокурора :Ніколайчук В. А.,

захисника: Ломака Н.А. ,

підозрюваного : ОСОБА_3,

перекладача: Озерової О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016040400000564 за апеляційною скаргою захисника Ломака Н.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сарухана, Гаварського району Республіки Арменія, громадянина України, одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник Ломака Н.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

Обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що слідчий суддя не в повному обсязі перевірив зазначені у клопотання слідчого факти та відомості, відповідно до яких необхідно було застосовувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказує на те, що ризики, на які посилається в ухвалі слідчий суддя, є не доведеними та не доказаними. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді не надано оцінки наявності чи відсутності ризиків.

Зазначає, що не має підстав вважати, що з боку ОСОБА_3 наявні ризики у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, оскільки це є тільки припущеннями та не підтверджуються жодними доказами. Зазначає також, що підозрюваний неодноразово з'являється на кожні виклики слідчого, прокурора та суду. Крім того, звертає увагу, що підозрюваний більше 10 років проживає у м. Павлограді, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має трьох дітей, серед яких одна дитина неповнолітня, 2003 року народження, страждає цукровим діабетом та працює.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Киценка В.О. та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 54 дня, а саме до 14.10.2018 року, а також визначено заставу у сумі 480 000 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих злочинів, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а тому у суду є підстави вважати, що останній може продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи підозрюваного, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі "Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_3, підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Відповідно ч.2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував наявність ризиків- оскільки ОСОБА_3 вчинив значну кількість епізодів кримінального правопорушення, а тому є наявність ризику- вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, максимальне покарання за вчинене яких передбачає 12 років позбавлення волі, є обґрунтованим ризик- переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, не можна не визнати необґрунтованим ризик- незаконного впливу на представників Тернівської міської ради та свідків- працівників КП « ТЖКП»та ПП2 ДСК Стандарт», що буде перешкоджати проведенню досудового слідства.

На думку колегії суддів, слідчий суддя відповідно до вимог ч.2 ст. 183 КПК України призначив ОСОБА_3 заставу яка відповідає тяжкості кримінального правопорушення, розміру спричиненої шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та особі обвинуваченого.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обґрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Ломака Н.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року щодо ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу- тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

____ ___ ____

Калініч Н.І. Мудрецький Р. В. Іванченко О. Ю.