Рішення № 76331931, 10.09.2018, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

235/1906/17

2/241/200/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 року

Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Хоружому Є.В.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє за довіреністю представник, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №ДО17/АА-011.07.2 від 27.03.2007 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до кредитного договору №ДО17/АА-011.07.2 від 27.03.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК», найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК», та ОСОБА_1 була відкрита відновлювальна кредитна лінія на загальну суму 25613 долара США терміном до 26.03 2014 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9% річних. За умовами кредитного договору відповідач зобов'язувався погашати кредит та сплачувати проценти. Забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є застава транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: автомобіль марки FORD модель MONDEO TRENT. 24 липня 2010 року між Банком та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода до кредитного договору, якою затверджено переведення відновлювальної кредитної лінії, що була відкрита позичальнику згідно кредитного договору №ДО17/АА-011.07.2 від 27.03.2007 року у не відновлювальну кредитну лінію.

У порушення зазначених норм законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 12.01.2017 року виникла заборгованість за кредитним договором №ДО17/АА-011.07.2 від 27.03.2007 в розмірі 21443,41 доларів США та 122408,73 грн. ( за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, загальний еквівалент становить 703808,17 гривень), а саме: 16137,50 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом (за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, що еквівалентно 437539,25 гривень); 5305,91 доларів США сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту (за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, що еквівалентно 143860,19 гривень); 67023,85 гривень сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту (за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, що еквівалентно 2472,00 доларів США); 20120,52 сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту (за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, що еквівалентно 742,09 доларів США); 18826,20 гривень - сума простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту; 2606,70 сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту; 13831,47 - сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту. На підставі переліченого, посилаючись на норми законодавства, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

У відкрите судове засідання представник позивача, що діє на підставі довіреності, не з'явився, надав заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась за невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, тому суд за наявності письмової згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ДО17/АА-011.07.2 від 27.03.2007 року, відповідно якого банк надав Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 25613,00 доларів США строком по 26 березня 2014 року, включно.

Забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є застава транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: автомобіль марки FORD модель MONDEO TRENT.

24 липня 2010 року між Банком та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода до кредитного договору, якою затверджено переведення відновлювальної кредитної лінії, що була відкрита позичальнику згідно кредитного договору №ДО17/АА-011.07.2 від 27.03.2007 року у не відновлювальну кредитну лінію.

Згідно п. 3.2 Договору позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит згідно з умовами цього Договору не пізніше 26.03.2014 року.

Згідно п. 3.1. кредитного договору відповідач зобов'язався починаючи з місяця, наступного за місяцем, в який укладений цей договір, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом згідно з додатком №1 до цього договору на рахунок, вказаний у пункті 1.3 цього договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.

Згідно п. 1.5. кредитного договору процентна ставка за кредитом за цим договором була встановлена 9% процентів річних.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк встановлений договором чи законом (ч.1 ст.612 ЦК).

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

З розрахунку, наданим позивачем вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 12.01.2017 року складає 21443,41 доларів США та 122408,73 грн. ( за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, загальний еквівалент становить 703808,17 гривень), а саме: 16137,50 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом (за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, що еквівалентно 437539,25 гривень); 5305,91 доларів США сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту (за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, що еквівалентно 143860,19 гривень); 67023,85 гривень сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту (за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, що еквівалентно 2472,00 доларів США); 20120,52 сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту (за курсом НБУ станом на 12.01.2017 року становить 27,113199 грн./1, що еквівалентно 742,09 доларів США); 18826,20 гривень - сума простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту; 2606,70 сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту; 13831,47 - сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення Позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов'язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором (правова позиції Верховного Суду України, викладена в постанові від 19.10.2016 року у справі №6-2129цс16).

Таким чином, судом встановлено під час розгляду справи, що у ОСОБА_1 сформувалась заборгованість перед ПАТ «РОДОВІД БАНК», яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд також стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 10557,12 гривень.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 536, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 76, 81, 141, 259, 264, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН:НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (код ЄДРПОУ 14349442) суму заборгованості за кредитним договором №ДО17/АА-011.07.2 від 27 березня 2007 року, що станом на 12 січня 2017 року складає 21443 (двадцять одну тисячу чотириста сорок три) доларів США 41 центів та 122408 (сто двадцять дві тисячі чотириста вісім) гривень 73 копійки, яка складається з: 16137,50 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом; 5305,91 доларів США сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту; 67023,85 гривень сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту; 20120,52 - сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту; 18826,20 гривень - сума простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту; 2606,70 сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту; 13831,47 - сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН:НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (код ЄДРПОУ 14349442) судові витрати в сумі 10557 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 12 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Суддя Д.О. Демочко