Постанова № 76331916, 05.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4357/18 Справа № 199/3182/18 Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В. В. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 2

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів -Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Прокуратури Дніпропетровської області

на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2018 року

у цивільній справі за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про витребування майна,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2018 року позовну заяву Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про витребування майна повернуто.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Прокуратура Дніпропетровської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

14 травня 2018 року Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не обґрунтовано належним чином представництво інтересів саме держави, оскільки, на думку суду, інтерес держави як такий відсутній, так як у разі задоволення позову про витребування майна, що згідно позовних вимог незаконно вибуло з володіння територіальної громади, це майно, яке є конкретним матеріальним благом, повертається у власність територіальної громади, а не держави.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно з ч.6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», формою представництва прокурором інтересів держави в суді, серед іншого, є можливість звернення до суду з позовом (заявою, поданням).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зазначені положення спеціального закону кореспондуються із вимогами ст. 56 ЦПК України, якою визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Виходячи з положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про приватизацію державного майна», державну політику щодо майна, яке знаходиться у комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурором дотримано встановлений законом порядок звернення з позовом. Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про витребування комунального майна стало невиконання належним чином органом місцевого самоврядування повноважень щодо захисту інтересів держави, які полягають у своєчасному вжитті заходів цивільно-правового характеру щодо повернення до комунальної власності міста нерухомого майна, яке вибуло з власності територіальної громади поза її волею.

Врахувавши вищезазначене, з метою захисту інтересів держави, в межах повноважень та у спосіб визначений ст. 1311 Конституції України, ст.ст. 56, 57 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор звернувся до суду з віндикаційним позовом в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відтак, за наявності прямого права прокурора, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, неналежного здійснення цього захисту уповноваженим органом, наявності «публічного» інтересу у відновленні стану законності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у прокурора повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 175 ЦПК України передбачено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції передчасно повернув позовну заяву прокурора, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в порядку п.4 ч.1ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області - задовольнити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2018 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова