Постанова № 76331811, 07.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 139/704/18

Провадження № 33/772/731/2018

Категорія: 251

Головуючий у суді 1-ї інстанції Тучинська Н. В.

Доповідач: Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 р. м. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Кривошея А.І.

за участі:

секретаря судового засідання Табачук В.О.

ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу прокурора на постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 15.08.2018, якою закрито провадження щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

з протоколу про адміністративне правопорушення № 176 від 01.08.2018 - ОСОБА_2 є заступником голови Мурованокуриловецької районної ради Вінницької області і відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією. Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено обов'язок особи, зазначеної, зокрема, у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. ОСОБА_2 не виконав такого обов'язку і без поважних причин несвоєчасно подав декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік до Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: 25 квітня 2018 року о 10 годині 19 хвилини, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 15.08.2018 провадження щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрито в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1726 ч. 1 КУпАП, оскільки несвоєчасне подання декларації через необережність виключає настання відповідальності передбаченої ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.

Прокурором подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати постанову суду та визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення в межах санкції даної статті.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_2 вважаю, за необхідне апеляційну скаргу повернути прокурору з наступних підстав.

Як зазначено у частині першій статті 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення окрім іншого має право оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення. Частиною другою цієї норми визначено, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172 4 - 172 9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Положення ч. 1 ст. 287 та ч. 5 ст. 7 КУпАП кореспондуються з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого однією із функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Повноваження прокурора при здійсненні такого нагляду визначені статтею 26 даного Закону і спрямовані на захист прав і свобод особи, яка примусово тримається в будь-яких місцях згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу.

Однак, згідно змісту оскаржуваної постанови, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП закрито, заходів примусового характеру, пов'язаного з обмеженням особистої свободи громадянина, до ОСОБА_2 не застосовано. Тобто, в даному випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч. 5 ст. 7 КУпАП та не має повноважень на оскарження судового рішення згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП та ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Що стосується посилань прокурора на ч. 5 ст. 7, ст. 250 КУпАП як на правову підставу звернення з апеляційною скаргою, то суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Ухвалою Конституційного Суду України від 08.12.2015 за №49-у/2015 встановлено неузгодженість положень ч. 5 ст. 7, ст. 250, ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення. При цьому усунення таких розбіжностей може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

Таким чином, до вирішення цього питання, суди при розгляді справ повинні керуватися практикою Європейського суду з прав людини (Рішення «Щокін проти України»), де зазначено, що вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному КУпАП.

Такий порядок встановлений ч. 2 ст. 294 КУпАП, яка є спеціальною нормою, згідно якої постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Зазначений перелік суб'єктів апеляційного оскарження є вичерпним, і прокурор, як учасник провадження у справах про адміністративні правопорушення, виключений із зазначеного переліку суб'єктів апеляційного оскарження шляхом внесення змін у ч. 2 ст. 294 КУпАП Законом України від 14.10.2014 №1697-VІІ.

Таким чином, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП та враховуючи, що апеляційну скаргу подано особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження, вважаю, що вимога прокурора щодо розгляду його апеляційної скарги, в якій ставиться питання про погіршення становища особи, не ґрунтується на вимогах закону, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу прокурора на постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 15.08.2018, якою закрито провадження щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП - визнати такою, що не підлягає розгляду та повернути автору.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кривошея