Рішення № 76331616, 05.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 р. Справа№236/643/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Геворгян Т.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Шуляченко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області третіх осіб: КЗОЗ «Лиманська міська лікарня», КЗЛП «Лиманська центральна районна лікарня» про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області третіх осіб: КЗОЗ «Лиманська міська лікарня», КЗЛП «Лиманська центральна районна лікарня» про скасування рішення від 27.02.2018 року № 7/43-1987 «Про реорганізацію юридичної особи комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня».

У підготовчому засіданні позивач доповнив позовні вимоги, щодо визнання спірного рішення протиправним та порушуючим закони та Конституцію України.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 27.02.2018 на засіданні позачергової сесії Лиманської міської ради було прийнято рішення № 7/43-1987 «Про реорганізацію юридичної особи комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня», яке є протиправним, прийнято з порушенням ст.22 Регламенту Лиманської міської ради, оскільки проект прийнятого спірного рішення не містив обґрунтувань гострої необхідності, щодо прийняття рішення. Крім того всупереч ст.31 Регламенту міської ради проект рішення не проходив юридичну експертизу в юридичній службі, та не мав техніко-економічні обґрунтування. Також, відповідно до Довідки 3 до статуту Лиманської об'єднаної територіальної громади, п.12 «Положення про консультації з громадськістю Лиманської об'єднанної територіальної громади», не були проведені консультації з громадськістю у формі публичного громадського обговорення щодо прийнятого спірного рішення.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просив суд адміністративним позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до п.8 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова має повноваження по скликанню позачергової сесії, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Сесія скликається відповідно до ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування міським головою та на підставі п.8 ст.59 Закону видає розпорядження. Позачергова сесія була скликана міським головою згідно розпорядження № 112 від 23.02.2018 року скликання позачергової сесії ради. Зазначене розпорядження було оприлюднене на офіційному сайті Ліманської міської ради. Оскільки ініціатором скликання позачергової сесії ради був міський голова він не став направляти собі мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії ради. Питання, які виносились на позачергову сесію викладенні в розпорядженні № 112 від 23.02.2018 року - «Про реорганізацію юридичної особи комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня». Скликання позачергової сесії було здійснено у відповідності ст.ст.22, 29 Регламенту Лиманської міської ради. Оскільки реалізація оскаржуваного рішення не передбачала фінансових витрат до проекту рішення не додавались матеріали з техніко-економічним обґрунтуванням.

17.04.2018 року до Лиманської міської ради надійшло звернення ОСОБА_1 про проведення громадських слухань щодо прийнятого спірного рішення. Положення про громадські слухання на території Лиманської об'єднанної громади не передбачає проведення громадських слухань з питань, по яким вже прийнято рішення, тому 19.04.2018 року про що заявницю було повідомлено у направленій їй відповіді. Крім того, до прийняття рішення рада не отримувала від позивача належне оформлене звернення про проведення слухань.

Спірне рішення проходило попереднє обговорення постійними комісіями Лиманської міської ради. Також наголошує, що спірне рішення є ненормативно-правовим актом одноразового застосування, отже не підлягає обов'язковому обговоренню. Зазначає, що відповідач діяв у в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України. Просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник позивача надав заперечення на відзив, де зазначив, що 22.02.2018 на чергової сесії розглядалось питання щодо реорганізації комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня, втім рішення не було прийнято. Разом з цим депутати прийняли рішення провести громадські та депутатські обговорення, вивчити питання, узгодити всі розбіжності з трудовим колективом, а потім винести голосування на сесію. Всупереч прийнятому рішенню на черговій сесії спірне рішення було прийнято позачерговою сесією. Вважає, що спірне рішення підлягало обов'язковому обговоренню, тому було прийнято протиправно.

Ухвалою суду від 23 квітня 2018 року було залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою від 21 травня продовжено строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 11 червня відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 04 липня 2018 року.

04 липня 2018 року було об'явлено перерву у підготовчому засіданні до 17.07.2018 року.

17.07.2018 року було об'явлено перерву у підготовчому засіданні до 31.07.2018 року.

31.07.2018 року було об'явлено перерву у підготовчому засіданні до 09.08.2018 року.

09.08.2018 року було об'явлено перерву у підготовчому засіданні до 10.08.2018 року.

Ухвалою від 10 серпня 2018 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 04 вересня 2018 року.

04 вересня 2018 року у зв'язку з тривалим часом проведення судового засідання було об'явлено перерву до 05 вересня 2018 року.

В ході підготовчого засіданні були задоволені клопотання представника позивача про витребування письмових доказів у відповідача, які були долучені до матеріалів справи. 0

Також були завдоволені клопотання представника позивача про виклик до судового засідання свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Крім того, задоволено клопотання представника відповідача про виклик до судового засідання свідка ОСОБА_9

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

29.01.2018 року міським головою Лиманської міської ради винесено розпорядження №77 від 29.01.2018 року про стовщення робочої групи з питання приєднання юридичної особи КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» до комунальної установи КЛПЗ «Лиманська центральна районна лікарня».

30.01.2018 року за рішенням засідання постійної депутатської комісії з питань освіти, культури, охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, справах молоді та соціального захисту населення Лиманської міської ради оформленого протоколом №34 вирішено підтримати запропонований до розгляду проект рішення та винести на розгляд міської ради.

19.02.2018 року за наслідками засідання постійної депутатської комісії з питань освіти, культури, охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, справах молоді та соціального захисту населення Лиманської міської ради оформленого протоколом №35 вирішено підтримати запропонований до розгляду проект рішення з запропонованими змінами, оприлюднити проект рішення із змінами на офіційному сайті міської ради та винести на розгляд міської ради.

27.02.2018 на засіданні позачергової сесії Лиманської міської ради було прийнято рішення № 7/43-1987 «Про реорганізацію юридичної особи комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня».

Як вбачається з зазначеного рішення воно було прийнято з метою забезпечення якості і своєчасності надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню, ефективного використання бюджетних коштів.

Відповідно з прийняти рішення Лиманська міська рада серед іншого вирішила:

- реорганізувати юридичну особи публічного права - комунальний заклад охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня» та створити відокремлений структурний підрозділ - Південне відділення комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна района лікарня»;

- призначити комісію з реорганізації юридичної особи комунального закладу;

-здійснити заходи щодо інвентаризації майна комунальної власності територіальної громади, що знаходиться на балансі комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня»;

- забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо надання гарантій та захисту прав працівників.

Отже, правомірність та обґрунтованість прийнятого Рішення від 27.02.2017 року № 7/43-1987 Лиманської міської ради є предметом позовної заяви переданої на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені питання, які вирішуються обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, зокрема, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради здійснюється вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Підпунктами 1, 6 п. «а» ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно до компетенції сільських селищних місцевих рад відноситься прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, до чинного законодавства Лиманська міська рада мала повноваження щодо реорганізації комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня» та створення відокремленного структурного підрозділу - Південне відділення комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня».

Що стосується доводів позивача щодо порушення порядку прийняття спірного рішення суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої та третьої ст.59 рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Як вбачається з матеріалів справи питання щодо реорганізації комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня» виносилась на розгляд чергової сесії Лиманської міської ради 22.02.2018 року, втім рішення не було прийнято. Депутати ради запропонували провести роз'яснювальну роботу серед працівників лікарні. Зазначена обставина підтверджується випискою з протоколу № 41 чергової сесії від 22.02.2018 року та визнається сторонами.

Сторонами визнається та обставина, що наступного дня 23.02.2018 року працівниками Лиманської міської ради разом з міським головою було здійснений виїзд до Лиманської міської ради для проведення роз'яснювальної роботи.

Як вже зазначалось судом спірне рішення було прийнято на позачергової сесії Лиманської міської ради.

Відповідно до ст.22 Регламенту Лиманської міської ради затвердженого міським головою позачергові сесії скликаються у випадку гострої необхідності.

Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії ради підписані ініціаторами, надсилаються міському голові з зазначених питань до порядку денного та проектами документів, розгляд яких пропонується, не пізніше як за три дні до початку сесії.

Статтею 29 Регламенту Лиманської міської ради встановлено, що пропозиції щодо питань, які вносяться на розгляд сесії можуть вноситься міським головою.

Ініціатором скликання позачергової сесії був міський голова, що підтверджується його розпорядженням № 112 від 23.02.2018 року, в якому він вніс пропозицію внести на розгляд сесії питання про реорганізацію комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня» та створення відокремленного структурного підрозділу - Південне відділення комунального лікувально-профілактичного закладу «Ліманська центральна районна лікарня».

Як було наголошено представником відповідача гостра необхідність полягала в тому, що в місцевому бюджеті було закладено фінансування Лиманської міської лікарні тільки до травня 2018 року, отже не прийняття рішення про реорганізацію порушило роботу лікувального закладу.

Зазначені доводи представника відповідача підтверджується матеріалами справи, а саме кошторисом на 2018 рік.

Також суд зазначає, мотивовані пропозиції необхідні для прийнятті рішення міським головою щодо призначення позачергової сесії. Оскільки саме міський голова прийняв рішення та виніс розпорядження про призначення позачергової сесії, то обов'язок готувати мотивовані пропозиції у нього відсутній.

Крім того, суд не погоджується з доводами представника позивача в частині порушення відповідачем ст.31 Регламенту Лиманської міської ради щодо ненадання до проекту спірного рішення довідкових матеріалів з техніко-техничними обґрунтуваннями стосовно питання реорганізації, що пов'язані з витратами із місцевого бюджету та відчуженням комунального майна, оскільки у відповідності до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Лиманська міська рада здійснює правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Отже, відчуження - перехід права власності іншій особі та витрат з місцевого бюджету, в результаті прийняття спірного рішення не здійснювалось.

Крім того, позивач та його представник наголосили про порушення відповідачем п.12 Додатку 3 до Статуту Лиманської об'єднанної територіальної громади Положення про консультації з громадськістю Лиманської об'єднаної територіальної громади», відповідно до якого в обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо проектів нормативно-правових актів, що мають важливе значення для територіальної громади і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів, і обов'язків членів територіальної громади, а також актів, яким передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання чи інститутів громадського суспільства.

З цього приводу суд зазначає що відповідно до підпункту 18 частини 1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Отже, спірне рішення не є нормативно-правовим актом у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства, тому доводи представника відповідача щодо порушення п.12 п.12 Додатку 2 до Статуту Лиманської об'єднанної територіальної громади Положення про консультації з громадськістю Лиманської об'єднаної територіальної громади» суд не приймає до уваги.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на порушення відповідачем п.4 Додатку 3 до Статуту Лиманської об'єднанної територіальної громади Положення про громадські слухання на території Лиманської об'єднаної територіальної громади», оскільки зазначена норма не встановлює обов'язок для відповідача щодо проведення громадських слухань, а тільки зазначає невичерпний перелік питань, які можуть бути предметом обговорення.

В матеріалах справи знаходиться копія звернення без дати та підпису від імені жителів мікрорайону «Южний», в якому вони просять «ОСОБА_10» не приєднувати КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» до КЛПЗ «Лиманська центральна районна лікарня. На іншій стороні аркуша знаходяться підписи 26 осіб, а також аркуші з підписами осіб. Представник позивача посилаючись на звернення зазначає, що воно було направлено відповідачу, що підтверджується вхідним штампом від 19.02.2018 року,та його думку є підставою для ініціювання та проведення відповідачем громадських слухань. .

Суд не приймає доводи представника позивача та надані ним докази з огляду на наступне.

Порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань регламентується Положенням Про громадські слухання на території Лиманської об'єднаної територіальної громади». Зазначеним положенням передбачено, що повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань вноситься на ім'я голови у вигляді письмового звернення, оформленого відповідно до вимог, передбачених Законом України «Про звернення громадян», згідно з зразками у Додатках 1 або 2 до цього Положення.

Я вбачається з звернення, на яке посилається представник позивача, воно не відповідає вимогам Положення про громадські слухання.

Позивач цю обставину усвідомив, оскільки 17.04.2018 року звернувся до відповідача вже з належно оформленою вимогою про проведення громадських обговорень спірного рішення, яке вже було прийнято.

Крім того, в якості доводів про протиправність спірного рішення було задоволено клопотання представника позивача про допит в якості свідків.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що являється депутатом Лиманської міської ради. Напередодні позачергової сесії міський голова здійснював тиск на депутатів, для того, щоб вони проголосували за спірне рішення. Рішення не обговорювалось серед депутатів, та не проводились громадські слухання. Вважає, що місто втрачає лікарню, оскільки зменшуються медичні послуги. Сам він на позачергової сесії попросив слово, у цей час пройшло голосування. Він не голосував, але голова сказав йому що його голос зараховано за прийняте спірне рішення. Дії голови щодо голосування по спірному рішенні він не оскаржував.

Суд не бере показання свідка до уваги, оскільки свідок не пояснив про обставини, а саме де, коли, яким чином здійснювався тиск на нього та інших депутатів. Також суд зазначає, що свідок ОСОБА_4 та інші депутати не оскаржували дії голови та прийняте спірне рішення.

Отже, докази на підтвердження обставин, про які зазначив свідок ОСОБА_4 у суду відсутні, та спростовуються матеріалами справи, в тому числі протоколом позачергової сесії № 42 від 27.02.2018 року. Крім того, згідно з протоколом депутатських слухань від 15.02.2018 року питання щодо реорганізації КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» заслуховувалось тобто депутати були ознайомлені з зазначеним питанням. Розпорядження голови міської ради про скликання позачергової сесії з зазначенням питання, яке буде розглядатися, було опрелюднено на офіційному сайті про що зазначено представником відповідача та позивачем, представником позивача не заперечується.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що раніше працювала на КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» головним бухгалтером. Після реорганізації зазначеного лікувального закладу її посаду було скорочено та запропоновано іншу посаду бухгалтера в «Лиманській центральній районної лікарні», яка в результаті реорганізації зараз має назву відокремленний структурний підрозділ - Південне відділення комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня». Зазначила, що у лютому 2018 року до КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» приїхав міський голова та проводив збори з працівниками лікарні де розглядалось питання реорганізації. Будь яких рішень не приймалось. Вважає що рішення про реорганізацію не було належним чином обговорено.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що є головою громадської організації «Патріот Лиманщини» та вважає, що спірне рішення прийнято з метою захвата та ліквідації КЗОЗ «Лиманської міської лікарні».

Допитані в якості свідків ОСОБА_8 пояснив, що працює першим заступником голови Лиманської міської ради. До його посадових повноважень не входило питання реорганізації КЗОЗ «Лиманська міська лікарня». Разом з міським головою в лютому 2018 року він приймав участь у обговоренні питання реорганізації лікарні з членами трудового колективу лікарні.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що працює заступником міського голови Лиманської міської ради. Спірне рішення було прийнято у зв'язку з проведенням медичної реформи в державі. Відповідно до медичної реформи створюються госпітальні округи. Провести реорганізацію КЗОЗ було також необхідно для отримання та освоєння субвенції з державного бюджету на проведення медичної реформи. Крім того, зазначила, що запланованим бюджетом на 2018 рік КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» мала фінансування тільки по травень 2018 року.

Крім того в якості свідка за клопотанням представника відповідача було допитано ОСОБА_9, яка є депутатом Лиманської міської ради та працює головним лікарем Південне відділення комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня». Зазначила, що спірне рішення було прийнято у зв'язку з проведенням медичної реформи в державі та утворення госпітальних округів, що є обов'язковим для окремих територіальних громад. В результаті реорганізації Лиманської міської лікарні вона продовжує функціонування та надання медичних послуг, які не скоротились.

Судом було задоволено клопотання представника позивача про перегляд у судовому засіданні відео чергової сесії Лиманської міської ради від 22.02.2018 року, яке за його підтвердить обставину голосування депутатами за рішення про не прийняття рішення про реорганізацію КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» без проведення громадських слухань, що на його думку є доказом протиправності прийнятого спірного рішення.

На переглянутому відео обставини зазначені представником відсутні.

Отже відео з чергового засідання Лиманської міської ради від 22.02.2018 року не є належним доказом у розумінні ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не місить інформація щодо предмета доказування.

Таким чином, позивач не довів своїх доводів щодо протиправності прийняття спірного рішення.

Щодо питання порушених прав та інтересів, позивач зазначив, що в результаті реорганізації КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» на підставі спірного рішення посаду старшої медсестри було скорочено, та 31.05.2018 року вона була звільнена у зв'язку зі скороченням її посади.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.2 спірного рішення від 27.02.2018 ркоу № 7/43-1987 було утворено комісію з реорганізації реорганізацію комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня» та створення відокремленного структурного підрозділу - Південне відділення комунального лікувально-профілактичного закладу «Ліманська центральна районна лікарня» до якого увійшла позивач.

01.03.2018 року комісією було прийнято рішення про зміну у штатному розпису у зв'язку з реорганізацією лікарні, відповідно до якого скоротилась посада старшої сестри, яку займала позивач.

Разом з цим позивачу була запропоновано переведення на посаду медичної сестри, що підтверджується поданням від 01.03.2018 року та не заперечується позивачем.

15.03.2018 року позивач отримала персональне попередження № 2 про те, що посада старшої сестри підлягає скороченню з послідуючим звільненням на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП.

31.05.2018 року на підставі наказу № 39-0с/тр позивача було звільнено з посади старшої сестри у зв'язку з скороченням чисельності та штату працівників.

Як було зазначено позивачем вона не погодилась на переведення на посаду медичної сестри, оскільки вважала, що їй повинні були надати посаду старшої медичної сестри, тобто рівноцінну посаду, а тому вважає це порушенням своїх прав.

З цього приводу суд зазначає, що скорочення посади позивача, запропонування переведення на іншу посаду та звільнення було здійснено комісією з реорганізацією КЗОЗ «Лиманська міська лікарня». З цього приводу позивач з позовом до комісії з реорганізації КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» не звертався .

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто, умовою для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб'єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

У свою чергу, порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

При цьому, виходячи з наведених вище положень частини другої статті 55 Конституції України, особа-позивач на власний розсуд визначає, чи порушені її права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Водночас задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, при цьому така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорено права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову.

Отже, у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України ефективний захист порушеного права здійснюється шляхом його відновлення. В даному випадку ефективним захистом порушеного права є поновлення позивача на посаді старшої медичної сестри.

Разом з цим, суд зазначає, що у разі задоволення позовних вимог позивача та скасування спірного рішення про реорганізацію КЗОЗ «Лиманська міська лікарня» суд не поновить його на посаді старшої медичної сестри, тобто не захистить його порушеного права, а тому завдання адміністративного судочинства не буде виконано.

Суд зазначає, що позивач та його представник також не змогли пояснити суду, яким чином скасування спірного рішення захистить порушено право позивача та поновить його на посаді старшої медичної сестри.

На думку суду це сталось внаслідок того, що позивач обрав неправильних спосіб захисту свого порушеного права.

Рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, суд констатує недоведеність порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням Лиманської міської ради Донецької області від 27.02.2018 року № 7/43-1987 «Про реорганізацію юридичної особи комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня», визнати його протиправним та порушуючим закони та Конституцію України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ліманської міської ради Донецької області третіх осіб: КЗОЗ «Лиманська міська лікарня», КЗЛП «Ліманська центральна районна лікарня» про скасування рішення Лиманської міської ради Донецької області від 27.02.2018 року № 7/43-1987 «Про реорганізацію юридичної особи комунального закладу охорони здоров'я «Лиманська міська лікарня» шляхом приєднання до комунального лікувально-профілактичного закладу «Лиманська центральна районна лікарня», визнати його протиправним та порушуючим закони та Конституцію України - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 вересня 2018 року.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2018 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.