Рішення № 76331518, 10.09.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 р. № 1440/1657/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, Б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 про:визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дії Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області щодо відмови в зарахуванні пільгового стажу роботи за списком № 1 періодів трудової діяльності з 21.11.1988 по 29.03.1994, що становить 5 років 4 місяця 8 днів, зобов'язання включити та зарахувати до пільгового стажу роботи № 1 період роботи на виборних посадах з 21.11.1988 по 29.03.1994, що становить 5 років 4 місяці 8 днів, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи здати подання заяви про призначення пенсії з 11.07.2007.

Позивач обґрунтовує позов тим, що його пільговий стаж роботи складає 13 років 1 місяць 13 днів, з урахуванням періоду роботи на виборних посадах з 21.11.1988 по 29.03.1994 року, але відповідач всупереч п.97 постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 « Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», не зарахував період роботи на виборних посадах до пільгового стажу.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки посада голови профспілкового комітету не входить до переліку виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на пільгову пенсію і зарахувати спірний період до пільгового стажу є неможливим.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Позивач з 2000 року отримує пенсію на підставі ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення», але в 2018 році він дізнався, що йому не зарахували до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на посаді голови профкому «Гідроспецстрой» з 21.11.1988 по 29.03.1994, що складає 5 років 4 місяці 8 днів.

06.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити пенсійний фонд, на підставі яких документів або нормативних актів не зараховано до пільгового стажу роботи за списком №1 період роботи з 21.11.1988 по 29.03.1994, що становить 5 років 4 місяці 9 днів та просив зарахувати цей період до пільгового стажу.

20.12.2017 відповідач надав відповідь, в якій повідомив, що виборна посада зараховується до пільгового стажу лише у випадках призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами ст.100 Закону України « Про пенсійне забезпечення», якщо весь пільговий стаж здобутий до 01.01.1992 року. Оскільки позивач отримує пенсію по ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення», тому права на зарахування періоду роботи на виборній посаді до пільгового стажу по Списку № 1 немає.

21.01.2018 позивач повторно звернувся до відповідача та просить включити та зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 1 період трудової діяльності з 21.11.1988 по 29.03.1994,що становить 5 років 4 місяці 9 днів, здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням пільгового стажу роботи за списком №1 та здійснити виплати пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

13.04.2018 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що чинним до 01.01.1992 року Законом України « Про пенсійне забезпечення» передбачалось, що період перебування на виборних посадах зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, якщо роботі на виборних посадах безпосередньо передувала чи слідувала робота, яка дає право на пенсію на пільгових умовах по ст.100 Закону України « Про пенсійне забезпечення». Позивачу призначено пенсію по ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» та до пільгового стажу по списку 1 враховано стаж після 01.01.1992, тому права на зарахування періоду роботи на виборній посаді до пільгового стажу він не має.

Позивач обґрунтовує правомірність своїх вимог тим, що п.97,109 постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 було передбачено, що коли працівник був обраний на виборну посаду, робота на такій посаді в межах 5 років прирівнюється при визначенні права на пенсію на пільгових умовах до роботи до обрання.

З 01.01.1992 набрав чинності Закону України « Про пенсійне забезпечення». Саме на підставі норм закону чинного на момент призначення пенсії позивачу була призначена пенсія.

Відповідно до п.3 постанови Верховної Ради України №1931 від 06.12.1991 року « Про порядок введення в дію Закону України « Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що зберігається порядок, що діяв до введення в дію Закону, щодо : зарахування до трудового стажу перебування на окупованій території України та інших держав у період Великої Вітчизняної війни, зарахування до стажу часу перебування за кордоном дружин працівників радянських установ і міжнародних організацій, виплати пенсій громадян, які виїжджають за кордон, якщо для них передбачено більш пільгові умови, ніж ті, що встановлені цим Закон.

Будь-яких застережень стосовно того, що робота на виборних посадах прирівнюється до пільгового стажу за списком №1 ця постанова не містить. Також подібних норм не містило законодавство, чинне на час призначення позивачу пенсії (у 2000 році), а саме Закон України « Про пенсійне забезпечення» № 1788.Норми постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 на день призначення пенсії в 2000 році не були чинні. Спеціальним Законом, який має вищу юридичну силу, є Закон України « Про пенсійне забезпечення» № 1788, тому у відповідача відсутні правові підстави для включення та зарахування до пільгового стажу роботи за списком № 1 період роботи на виборних посадах з 21.11.1988 по 29.03.1994, що становить 5 років 4 місяці 8 днів.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не довів суду, що відповідач діяв протиправно, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (Б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код 40387386) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко