Ухвала суду № 76331345, 07.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 вересня 2018 року справа № 804/445/18

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай А.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі № 804/445/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення №427709/2488210234 від 15.12.2017р. та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року позов Державної фіскальної служби України задоволено.

Державною фіскальною службою України 22 травня 2018 року на зазначене рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року була повернута скаржнику у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги, що була залишена без руху.

04 вересня 2018 року Державною фіскальною службою України повторно подана апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року, в якій скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви скаржник посилається на те, що первісна апеляційна скарга була ним подана у межах строку, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, через відсутність належного фінансування для сплати судового збору апеляційна скарга була повернута судом апеляційної інстанції. Як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження після повернення аепляційної скарги скаржник вказує не надходження оригіналу платіжного доручення №1524 від 09 липня 2018 року про сплату судового збору від Державної казначейської служби України.

Здійснивши аналіз наведених скаржником доводів, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного.

Згідно частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій та підтверджені належними доказами. У зв'язку з цим, доводи скаржника про відсутність фінансової можливості вчасно сплатити судовий збір, на думку колегії суддів, не можуть бути підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, до якого відноситься даний спір, визначений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно матеріалів справи, оскаржене рішення суду першої інстанції було ухвалено судом першої інстанції в порядку спрощеного (письмового) провадження 16 березня 2018 року (а.с.66). Копія повного тексту рішення отримана Державною фіскальною службою України 26 квітня 2018 року, що підтверджується розпискою в справі (а.с.72). Апеляційна скарга, яка була подана відповідачем 22 травня 2018 року, була повернута скаржнику судом апеляційної інстанції ухвалою від 20 червня 2018 року відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином повторна апеляційна скарга від 04 вересня 2018 року подана відповдіачем с пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій та підтверджені належними доказами. У зв'язку з цим, доводи скаржника про те, що строк оскарження складає 30 днів, не можуть бути підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та, в разі не усунення її недоліків у наданий судом строк, повертає скаргу заявнику.

На підставі викладеного скаржнику пропонується у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, надавши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав для такого поновлення.

Керуючись статтями 169, 295, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року в адміністративній справі №804/445/18 - залишити без руху та надати десяти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: А.В.Шлай