Ухвала суду № 76330743, 05.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

05 березня 2018 року Справа № 804/534/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання ОСОБА_1 про вихід з письмового провадження та призначення справи до розгляду з викликом сторін в адміністративній справі №804/534/18 за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, у якому, з урахуванням вимог останньої позовної заяви, просить:

визнати неправомірним рішення Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в частині не зарахування ОСОБА_2 до загального стажу періодів роботи в районах Крайоньої Півночі з 27.05.1955р. по 10.03.1980р. та з 12.07.1983р. по 12.05.1988р. на пільгових умовах, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців;

зобов'язати Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_2 до загального стажу періодів роботи в районах Крайоньої Півночі з 27.05.1955р. по 10.03.1980р. та з 12.07.1983р. по 12.05.1988р.;

зобов'язати Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 12.05.2016р. з урахуванням до загального стажу періодів роботи ОСОБА_2 в районах Крайоньої Півночі з 27.05.1955р. по 10.03.1980р. та з 12.07.1983р. по 12.05.1988р.

Справі за вищезазначеним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи -804/534/18.

Адміністративний позов ОСОБА_1 не відповідав вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 18 січня 2018 р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.

На виконання ухвали суду від 18.01.2019р. позивач виправила вказані у даінй ухвалі суду недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2018р. відкрито провадження по справі №804/534/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

01.03.2018р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про вихід з письмового провадження та призначення справи до розгляду з викликом сторін.

В обгрунтування даного клопотання позивач зазначила, що розгляд справи у письмовому провадженні грубо порушить її права приймати участь у розгляді даної справи у відкритому судовому засіданні, приймати участь у дослідженні доказів, доводити свою переконливість, ставити питання іншим учасникам процесу стосовно досліджуваних доказів і в залежності від їх відповіді заявляти нові клопотання, подавати додаткові пояснення, приймати участь у судових дебатах, прослуховувати аудіо-запис фіксування судового звукозаписувальним технічним засобом тощо.

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вищезазначеного клопотання ОСОБА_1 за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України - суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Позивач своє клопотання мотивує тим, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження необхідний для повного та всебічного з'ясування обставин справи, з огляду на те, що, на думку ОСОБА_1, розгляд справи №804/534/18 в порядку письмового провадження грубо порушує її права приймати участь у розгляді даної справи у відкритому судовому засіданні, приймати участь у дослідженні доказів, доводити свою переконливість, ставити питання іншим учасникам процесу стосовно досліджуваних доказів і в залежності від їх відповіді заявляти нові клопотання, подавати додаткові пояснення, приймати участь у судових дебатах, прослуховувати аудіо-запис фіксування судового звукозаписувальним технічним засобом тощо.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Права та обов'язки учасників справи (зокрема, сторін, до категорії яких належить позивач) врегульовані статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, у які визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Так, згідно із ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право, зокрема:

- ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

- подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

- подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

- ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти.

Слід зауважити, що даною нормою передбачено право учасника справи брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Натомість, статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено проведення судових засідань (виклику сторін), однак розгляд справи в порядку письмового провадження жодним чином не звужує права позивача приймати участь у справі, оскільки такий учасник має право у строк розгляду відповідної справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

При цьому, слід зауважити, що у поданому позивачем до суду клопотанні не обґрунтовано, яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Отже, на переконання суду, враховуючи те, що спір у даній справі стосується обчислення та нарахування соціальних і пенсійних виплат та відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, проводити розгляд справи №804/534/18 за правилами загального позовного провадження є недоцільним.

Крім того, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 12, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на характер спірних правовідносин, дана адміністративна справа №804/534/18 є справою незначної складності, враховуючи той факт, що для розгляду таких категорій справ пріоритетним є швидке вирішення, суд вважає недоцільним призначати справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, у зв'язку з чим клопотання ОСОБА_1 про вихід з письмового провадження та призначення справи до розгляду з викликом сторін - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 166, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вихід з письмового провадження та призначення справи до розгляду з викликом сторін - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.А. Барановський