Рішення № 76330563, 02.07.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року Справа № 804/2175/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській

області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0036421320 від 29.01.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення № 0036421320 від 29.01.2018 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято відповідачем безпідставно, оскільки він являється пенсіонером за віком, які у відповідності до положень п. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звільнені від сплати єдиного внеску.

Ухвалою суду від 02 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до розгляду на 02 травня 2018 року о 12-00 год.

Позивач у судове засіданні не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у судове засіданні не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомив. Надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 обліковується у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник на спрощеній системі оподаткування. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за період: 1 квартал 2014 року - 1 квартал 2017 року складає 16 275,32. Суми нарахованого єдиного внеску були сплачені лише 28.11.2017 року, що стало підставою прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення №0036421320 від 29.01.2018 року, у зв'язку із чим, підстави для скасування вказаного рішення, відсутні.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України).

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції та з 01.01.2012 року обліковується на спрощеній системі оподаткування.

15 березня 2018 року позивач отримав рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 29.01.2018 року № 0036421320 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 15326,14 грн., в т.ч штраф - 2874,69 грн. та пеня - 12451,45 грн.

Позивач, не погодившись із рішенням контролюючого органу звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VI (далі Закон №2464) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - IV (далі Закон № 1058).

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 та підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з положеннями статті 1 Закону № 1058 пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року № 3609, який набув чинності з 06 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Загальні умови призначення пенсій за віком визначені частиною першою статті 26 Закону № 1058. Таке право виникає у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу.

З огляду на вищенаведені положення Законів, суд зазначає, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до ст. 26 Закону № 1058 - IV, мають право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3, яке знаходиться у матеріалах справи.

29.03.2013 року позивач отримав пенсійне посвідчення, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4, яке знаходяться у матеріалах справи.

Отже, відповідач є фізичною особою-підприємцем, який у 2013 році перебував на спрощеній системі оподаткування та одночасно є пенсіонером, якому призначено пенсію за віком.

Таким чином, відповідач у відповідності до ч.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказана пільга щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування може бути застосована позивачем з 29.03.2013 року, тобто з дати призначення відповідачу пенсії за віком.

Тобто ОСОБА_1 з 29.03.2013 року звільнений в силу прямої вказівки, що міститься у Законі України № 2464 - VI, від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції застосовані відповідачем у зв'язку із наявною заборгованістю по сплаті єдиного внеску за період з 23.04.2014 р по 28.11.2017 р.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не надано до суду належних доказів правомірності винесення рішення про застосування штрафних санкцій, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст.9, 77-78, 90, 243, 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (інн НОМЕР_2, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м.Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17) про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0036421320 від 29.01.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 53219, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева