Рішення № 76330240, 10.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Київ №754/770/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адмі-ністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - УПСЗН) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У січні 2018р. позивач звернувся до суду Деснянського районного суду м. Києва з позовом до УПСЗН, в якому просить:

1) визнати протиправними дії УПСЗН щодо ненадання статусу інваліда війни;

2) зобов'язати УПСЗН визнати позивача інвалідом війни і видати посвідчення встанов-леного зразка.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.01.2018 адміністративний позов передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 прийнято справу до провадження, відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу протя-гом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали подати відзив на позов.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що подані ним відповідачу документи належним чином підтверджують отримання ним інвалідності у зв'язку з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та його участь у складі формувань Цивільної оборони. Водночас відповідач Надання інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.

Відповідач відзив чи заперечення на позов не надав, інших заяв по суті справи, клопотань з процесуальних питань до суду не надходило, з огляду на що суд продовжив розгляд адміністративної справи на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши наявні у справі письмові матеріали, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відпо-відним посвідченням серії НОМЕР_2 від 08.07.1994 і вкладкою до нього від 26.06.1997 НОМЕР_3, копії яких наявні у справі (а.с. 6).

Внаслідок участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач отримав 2-гу групу інвалідності (безстроково), яка пов'язана з виконанням таких ро-біт, ступінь втрати здоров'я - 80%, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЄ №152397 від 06.04.1994, довідкою серії 2-18 АЄ №152397 від 06.04.1994, експертним заключенням №116 від 25.01.1994, копії яких наявні у справі (а.с. 7, 8).

Позивач знаходився в 2-й зоні на Чорнобильській АЕС з 15.05.1986 по 20.05.1986, що підтверджується довідкою начальника оперативної групи штабу Цивільної оборони УРСР від 06.06.10986 (бланк №005730), копія якої наявна у справі (а.с. 9).

Позивач працював водієм по обслуговуванню оперативної групи Цивільної оборони СРСР у період з 02.09.1986 по 17.09.1986, що приймала участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; у період відрядження працював і 1-й зоні - 190 годин, в 3-й зоні - 50 годин, що підтверджується довідкою начальника оперативної групи Цивільної оборони СРСР від 16.09.1986, копія якої наявна у справі (а.с. 10).

Також, у справі наявна копія маршрутного листа від 25.05.1993 (а.с. 11), згідно з яким позивач - водій АТП 13027 у період з 15.05.1986 по 20.05.1986 здійснював пасажирські перевезення робітників штабу Цивільної оборони СССР по селам Чорнобильського району, у період з 02.09.1986 по 17.09.1986 здійснював пасажирські перевезення робітників штабу Цивільної оборони СРСР.

У грудні 2017р. позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив надати йому статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Листом від 12.12.2017 №36-3458, копія якого наявна у справі (а.с. 13, 14), відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви, пославшись на відсутність документів, які б підтверджували факт залучення позивача особисто до формувань Цивільної оборони та факт виконання заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.

Спірні правовідносини виникли у сфері соціального захисту осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та стосуються підстав встановлення статусу ветерана війни, а також видачі посвідчення ветерана війни.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції, чинній на час виникнення спірних право-відносин) (далі - Закон №3551) до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залу-чених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, посвід-чення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 №1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.06.1975 №90, було передбачено, що формування Цивільної оборони, у т.ч. і невоєнізовані, створювались для виконання захо-дів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життє-забезпечення населення.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796), учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються грома-дяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

У постанові від 07.06.2018 по справі №377/797/17 провадження №К/9901/5706/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74549806) Верховний Суд зробив наступний висно-вок: "... для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551) окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (стосовно позивача цей факт встанов-лено) Закон №3552 містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони вико-нання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.".

Отже, враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України вищезазначений висновок Верховного Суду, для визначення статусу інваліда війни ліквідаторам наслідків аварії па Чорнобильській АЕС слід надати докази на підтвердження залучення особи до складу формувань (воєнізованих чи невоєнізованих) Цивільної оборони.

Як було встановлено судом, позивач був залучений до робіт з ліквідації наслідків на аварії Чорнобильській АЕС, а також отримав інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з участю у ліквідації цих наслідків. Ці обставини, свідчать про те, що на пози-вача, як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом №796.

Водночас доказів залучення до складу формувань (воєнізованих чи невоєнізованих) Цивільної оборони позивач не надав; додані ж позивачем до позовної заяви документи таких фактів не підтверджують, тому не спростовують правильність наведених відповідачем у листі 12.12.2017 №36-3458 висновків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем вчинення відповідачем щодо нього протиправних дій і відсутність підстав для зобов'язання відповідача встановити позивачу статус, передбачений п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551, і видати відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 140, 241-246, 250, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у задоволенні адміністративного позову до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (02232, м. Київ, вул. Закревського, 87Д, 37501611).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня підписання рішення.

Суддя Д.А. Костенко