Рішення № 76330225, 04.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2573/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомОСОБА_2до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні діїза участю сторін позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 Зазимко А.О. У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (надалі по тексту - також позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (надалі по тексту - також відповідач, Чернігівське ОУПФУ ), у якому просить:

- визнати неправомірною відмову Чернігівського об'єднаного управлінця пенсійного фонду України у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_2 період роботи з 21.10.1988 по 05.06.1992 в Гаражі Чернігівського облвиконкому (з 01.06.1992 реорганізоване в АТП обласної державної адміністрації);

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління пенсійного фонду України зарахувати до трудового стажу ОСОБА_2 період роботи з 21.10.1988 по 05.06.1992 в Гаражі Чернігівського облвиконкому (з 01.06.1992 реорганізоване в АТП обласної державної адміністрації) та провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з урахуванням цього стажу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 21.10.1988 (наказ № 63 від 21.10.1988) він прийнятий на посаду водія II класу в Гараж Чернігівського облвиконкому, який був реорганізований 01.06.1992 (наказ № 51 від 21.05.1992) в АТП обласної державної адміністрації та 05.06.1992 (наказ № 3-к від 03.06.1992) був звільнений. Проте, звернувшись до пенсійного фонду за перерахунком пенсії позивачу було відмовлено, оскільки в трудовій книжці запис № 13 про звільнення, відповідно до наказу № 3-к від 03.06.1992 не засвідчений печаткою. Однак, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідач на адресу суду в установлені строки направив відзив, у якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки запис № 13 про звільнення в трудовій книжці повинен бути засвідчений печаткою. Крім того, відповідач зазначає, що управління не має законодавчих підстав для проведення перерахунку пенсії, адже ОСОБА_2 не звертався до управління в порядку, передбаченому Законом, а лист, на який позивач посилається як на відмову в перерахунку пенсії є лише письмовою відповіддю, наданою відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з огляду на обставини, зазначені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити повністю, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що у спірний період вони разом працювали з позивачем в Гаражі Чернігівського облвиконкому, що підтверджують копіями трудових книжок.

Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Усною ухвалою суду від 14.08.2018 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до його трудового стажу період роботи з 21.10.1988 по 05.06.1992 в Гаражі Чернігівського облвиконкому (з 01.06.1992 реорганізоване в АТП обласної державної адміністрації.

Листом від 27.03.2018 № 436/06/К-7 Чернігівське ОУПФУ повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії через невідповідність запису в трудовій книжці пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція) 29.07.1993 №58.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2:

- з 21.10.1988 прийнятий на посаду водія II класу в Гараж Чернігівського облвиконкому, відповідно до наказу № 63 від 21.10.1988 (а.с. 36);

- з 01.06.1992 Гараж Чернігівського облвиконкому реорганізований в АТП обласної державної адміністрації, відповідно до розпорядження № 51 від 21.05.1992 (а.с. 36);

- з 05.06.1992 звільнений з займаної посади в порядку переведення в обласну раду народних депутатів, відповідно до наказу № № 3-к від 03.06.1992 (а.с. 37).

В трудовій книжці запис № 13 про звільнення, відповідно до наказу № 3-к від 03.06.1992 не засвідчений печаткою.

З довідки № 667-18 від 09.08.2018 вбачається Комунальне підприємство «Діловий центр» Чернігівської обласної ради повідомило позивача, що архів, в тому числі трудовий архів, комунального підприємства «Облавтосервіс» Чернігівської обласної ради, правонаступником якого є КП «Діловий центр», був переданий підприємству з документами датованих 1993 роком та після цієї дати (а.с. 43).

Згідно з повідомленням трудового архіву архівного відділу Чернігівської міської ради № 1594/18-1-5 від 09.08.2018 документи з кадрових питань АТП Чернігівської обласної державної адміністрації на зберігання до архівного відділу міської ради не надходили (а.с. 44).

Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. N 637, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 18 зазначеного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З огляду на матеріали справи Чернігівська обласна державна адміністрація повідомила, що наказом № 63 від 21.10.1988 по гаражу Чернігівського облвиконкому ОСОБА_2 був прийнятий на посаду водія ІІ класу з окладом згідно штатного розпису, а з 06.06.1992 прийнятий в порядку переводу водієм І класу господарської служби обласної Ради народних депутатів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в спірний період працював разом з громадянином ОСОБА_5 та громадянином ОСОБА_6, які допитані в судовому засіданні в якості свідків та підтвердили факт спільної з ОСОБА_2 праці в Гаражі облвиконкому, що вподальшому реорганізований в АТП Чернігівської обласної державної адміністрації.

Крім того, відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_6 звільнений з займаної посади в порядку переведення в обласну раду народних депутатів одним і тим самим наказом, що і ОСОБА_2, а саме наказом № 3-к від 03.06.1992, який завірений печаткою.

Зазначене вище дає підстави суду встановити, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи в період з 21.10.1988 по 05.06.1992 в Гаражі Чернігівського облвиконкому (з 01.06.1992 реорганізоване в АТП обласної державної адміністрації) є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону.

Відповідно частини четвертої ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи відсутність точної дати звернення до пенсійного органу та наявність листа-відповіді відповідача датованого 27.03.2018 суд вважає, що проведення перерахунку пенсії позивачу підлягає з 01.03.2018.

За таких обставин, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх шляхом:

- визнання неправомірною відмову Чернігівського об'єднаного управлінця пенсійного фонду України у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_2 період роботи з 21.10.1988 по 05.06.1992 в Гаражі Чернігівського облвиконкому (з 01.06.1992 реорганізоване в АТП обласної державної адміністрації);

- зобов'язання Чернігівське об'єднане управління пенсійного фонду України зарахувати до трудового стажу ОСОБА_2 період роботи з 21.10.1988 по 05.06.1992 в Гаражі Чернігівського облвиконкому (з 01.06.1992 реорганізоване в АТП обласної державної адміністрації) та провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з урахуванням цього стажу з 01.03.2018.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем при зверненні до пенсійного органу щодо перерахунку пенсії було подано заяву не встановленого зразка суд зазначає, що відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, згідно з частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з наданою відповідачем відповіддю щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 не вбачається наявності підстав для такої відмові у зв'язку з тим, що останнім подано заяву не встановленого зразка, а тому суд не приймає до уваги даний факт.

З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову Чернігівського об'єднаного управлінця пенсійного фонду України у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_2 період роботи з 21.10.1988 по 05.06.1992 в Гаражі Чернігівського облвиконкому (з 01.06.1992 реорганізоване в АТП обласної державної адміністрації).

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління пенсійного фонду України зарахувати до трудового стажу ОСОБА_2 період роботи з 21.10.1988 по 05.06.1992 в Гаражі Чернігівського облвиконкому (з 01.06.1992 реорганізоване в АТП обласної державної адміністрації) та провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з урахуванням цього стажу з 01.03.2018.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 вересня 2018 року.

Суддя Ю.О. Скалозуб