Рішення № 76329989, 10.09.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1173/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Горіною А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Марганецька міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1. Позов обґрунтовано тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 червня 1998 року він є власником будинку АДРЕСА_1. У будинку зареєстровані його діти: син ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3, однак з 2008 року у вказаному будинку не проживають, виїхали за межі міста на заробітки. На даний час вони мають постійне місце мешкання, житлом забезпечені. Відповідачі добровільно знятися з реєстрації позбавлені можливості, участі в утриманні будинку не приймають, чим перешкоджають йому вільно розпоряджатися своїм будинком, зокрема, він не може скористатися своїм право на отримання субсидії.

Відповідачі повідомлені про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву на позовну заяву не надали.

Представник Марганецької міської ради пояснень щодо позову, а також заяв і клопотань до суду не надав.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наведені у позовній заяві доводи, заслухавши показання свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 червня 1998 року ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.9).

В зазначеному будинку зареєстровані діти відповідача: ОСОБА_2, 1978 року народження, та ОСОБА_3, 1987 року народження, що підтверджується витягом з домової книги (а.с.11-16).

Факт реєстрації відповідачів за даною адресою підтверджується також довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Дніпропетровській області від 02 липня 2018 року (а.с.26-27).

08 червня 2018 року головою квартального комітету № 30 Марганецької міської ради Хрипко В.Л. в присутності мешканців вулиці Толбухіна - ОСОБА_5 (буд.27), ОСОБА_6 (буд.31-а), складено акт про те, що ОСОБА_2, 1978 року народження, та ОСОБА_3, 1987 року народження, не проживають в будинку АДРЕСА_1 з 2008 року (а.с.8).

Допитані судом свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили той факт, що відповідачі в будинку АДРЕСА_1 не проживають більше десяти років.

За правилами ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, згідно вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є дітьми позивача, не проживають в будинку АДРЕСА_1 з 2008 року, участі в утриманні будинку не приймають.

Реєстрація відповідачів за вказаною вище адресою створює позивачу перешкоди в здійсненні користування та розпорядження будинком.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки підтверджені наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі статей 319, 321, 391 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право на користування будинком АДРЕСА_1, що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, такою, що втратила право на користування будинком АДРЕСА_1, що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Марганецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачі:

1. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

2. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа: Марганецька міська рада, код ЄДРПОУ 35055650, юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Єдності, 29-а.

Судове рішення складено 10 вересня 2018 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна