Рішення № 76329764, 10.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 р. Справа№805/4661/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій щодо невиплати пенсії з 01 лютого 2016 року протиправними, зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії з 01 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання дій щодо невиплати пенсії з 01 лютого 2016 року протиправними, зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії з 01 лютого 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що він здобув право на отримання пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням. У зв'язку із проведенням АТО у населеному пункті, де він мешкав, перебуває на обліку у Відповідача. До лютого 2016 року Позивач отримував пенсію. Починаючи з лютого 2016 року, виплата пенсії Позивачу припинена. Будь-якої інформації щодо прийняття рішення про припинення пенсії від Відповідача Позивач не отримував. Таким чином, Відповідач грубо порушив її охоронювані Конституцією та законами України права, тим самим позбавивши єдиного джерела для існування. Просить визнати протиправними дії Відповідача щодо припинення виплати йому пенсії з 01 лютого 2016 року, зобов'язати Відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 01 лютого 2016 року.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/4661/18-а, відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

10 вересня 2018 року суд своєю ухвалою поновив Позивачу строк звернення до адміністративного суду з вказаним вище позовом.

Представники сторін до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належними чином.

Від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Надав заперечення, відповідно до яких дійсно Позивач перебуває на обліку у Відповідача як одержувач пенсії за віком та є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України. Згідно порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», виплату пенсії Позивачу було призупинено з 01 березня 2016 року, згідно звірки з даними УПСЗН Бахмутської міської ради. Для поновлення виплати пенсії Позивач повинен звернутися особисто в органи ПФУ за місцем реєстрації в якості переселенця та надати оригінали документів, що підтверджують його особистість, проживання на підконтрольній Україні території. Розпорядчих документів щодо припинення виплати пенсії Позивачу в пенсійній справі немає. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову Позивача в повному обсязі.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України (а.с. 15).

Відповідно до довідки № 1419113887 від 18.10.2017 року, Позивач перемістився з тимчасово окупованої території м. Єнікієве Донецької області до м. Бахмут Донецької області (а.с. 17).

З 1991 року Позивач має право на отримання пенсії за віком довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_3 (а.с. 16).

Позивач перебуває на обліку у Відповідача як одержувач пенсії за віком та є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України (визнано Відповідачем у відзиві на адміністративний позов).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, розпорядчі документи про припинення виплати пенсії в пенсійній справі Позивача відсутні.

Відповідач - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Статтею 8 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно ст.46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 цього закону.

З огляду на положення ч.1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 10578-1V.

Проте рішення Відповідачем щодо припинення виплати пенсії Позивачу не приймалося, відповідачем з цього приводу доказів не надано.

Виплата Позивачу пенсії призупинена на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Припинення виплати пенсії на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення не входить до вказаного вище переліку випадків, відповідно до яких припиняється виплата пенсії, а тому не може бути підставою для її припинення, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину Конституцією України.

Таким чином, дії Відповідача щодо припинення виплати пенсії Позивачу не обґрунтовані посиланням на жодну із вказаних підстав, бо посилання Відповідача на постанову КМУ №365 від 08.06.2016 року та п.17 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, як на підставу для припинення виплати пенсії є протиправним, з огляду на те, що це є підзаконним нормативним актом.

Крім того, суд наголошує, що згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Щодо строків поновлення виплати пенсії, суд зазначає, що згідно даних витягу з автоматизованої системи перегляду особових рахунків ІОЦ Міністерства соціальної політики України, пенсія виплачена до 01.03.2016 року, отже саме з 01.03.2016 року нарахування та виплата пенсії Позивачу підлягають поновленню.

Втім, суд зауважує, що Відповідач вчинив не дії щодо невиплати пенсії Позивачу, а допустив саме бездіяльність.

Таким чином, Відповідач всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно не поновив Позивачу виплату пенсії з 01.03.2016 року, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України, слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання дій щодо невиплати пенсії з 01 лютого 2016 року протиправними, зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії з 01 лютого 2016 року - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року.

Зобов'язати Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми пенсії за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення складене в повному обсязі 10 вересня 2018 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Череповський Є.В.