Ухвала суду № 76329549, 06.09.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2294/18

Провадження № 1-кп/0203/452/2018

УХВАЛА

06.09.2018 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді – Єдаменко С.В.,

при секретарі – Пилипенко А.С.,

за участю прокурора – Голоти С.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

представника потерпілого – ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання потерпілої про скасування арешту, суд –

встановив:

На розгляд Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 359, ч.2 ст. 289, ч. 2 ст.189, ст. 290, ч.1 ст.263, ч.1 ст.14, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_1 обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст.289, ч.2 ст.189, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.289, ч.1 ст.263, ч.1 ст.14, ч.2 ст.289 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018000000000198 від 20 червня 2018 року.

Від потерпілої ОСОБА_6 надійшло клопотання про скасування арешту на належний їй автомобіль «Lexus ES 350», накладений згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.102.107 р.

У судовому засіданні представник потерпілої підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала з мотивів його передчасності.

Інші учасники залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього кодексу.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 7 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Згідно ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що майно про зняття арешту з якого просить потерпіла, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, на цей час вказаний доказ не досліджувався, його значення для розгляду справи не встановлено, а тому його доля має бути вирішена на підставі ст. 100 КПК України за результатами розгляду справи, у зв’язку з чим вирішення питання про скасування арешту на цій стадії є передчасним. Крім того, суд враховує, що автомобіль передано потерпілій і вона не позбавлена можливості ним користуватись

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 16, 131, 170, 174, 333 КПК України, суд, –

ухвалив:

У задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_6 про скасування арешту майна – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Єдаменко