Ухвала суду № 76329280, 10.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 вересня 2018 р. Справа № 2040/6954/18 Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Прудянського дошкільного навчального закладу (яслі-садок) "Ялинка" Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати незаконною бездіяльність Прудянського дошкільного навчального закладу (яслі-садок) «Ялинка» Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області та Прудянської селищної ради Дергачівського району, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та зобов'язати Прудянський дошкільний навчальний заклад (яслі-садок) «Ялинка» Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області та Прудянську селищну раду Дергачівського району вчинити певні дії, пов'язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки які зазначені у акті перевірки зазначеного об'єкту щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту № 35 від 20.04.2018.

Ухвалою від 27.08.2018 року вказана позовна заява була залишена без руху та надано прокурору строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту її отримання шляхом уточнення змісту позовних вимог в розрізі КЦЗ України та складу учасників справи; обґрунтування, які саме порушення, виявлені контролюючим органом, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей; надання доказів на підтвердження факту неналежного виконання ГУ ДСНС в Харківській області своїх повноважень, що стало підставою звернення прокурора з позовом.

Вказану ухвалу було отримано 30.08.2018 року, що встановлено з поштового повідомлення, та, до теперішнього часу, не виправлено недоліки визначені вимогами ухвали від 27.08.2018 року у належний спосіб.

Так, Керівником Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області надано письмові пояснення - правову позицію стосовно заявленого позову на виконання вимог ухвали від 27.08.2018 року.

Зі змісту пояснень вбачається, наступне.

По - перше, виправлено недолік позову шляхом зазначення власного письмового підтвердження.

По-друге, в ухвалі від 27.08.2018 року було зазначено, що ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області неналежним чином здійснює свої повноваження, що, як вбачається з позову та матеріалів справи, полягає у тому, що строки, вказані у приписі відповідного районного відділу- Дергачівського РУ ГУ ДСНС спливли, а позов до суду щодо усунення відповідачами виявлених перевіркою порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, ГУ подано не було. У свою чергу, на підтвердження неналежності здійснення ГУ відповідних повноважень, прокурором не надано жодних доказів, в контексті того, чи було передано Дергачівським РУ до ГУ відповідні матеріали, з метою подання останнім позову до суду.

Прокурором у поясненнях констатовано факт неналежності здійснення ГУ відповідних повноважень проте, не надано жодних доказів, підтверджуючих зазначений факт з посиланням на відсутність обов'язку надання вказаних вище доказів.

Тобто, у даному контексті вимоги суду, визначені ухвалою від 27.08.2018 року не виконано.

Слід наголосити, що п. 5 ч.5 ст. 160 КАС України, чітко встановлено, що в позовній заяві зазначається, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Вказане порушення залишається не виправленим.

Згідно ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно ч.1 та 3 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 зазначеного Закону унормовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Водночас, прокурором, як вже зазначено вище, не наведено жодних обставин неможливості здійснення захисту своїх інтересів Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області , яке, в силу чинного законодавства, наділено відповідними повноваженнями, самостійно, або, доказів неналежного вчинення останнім таких дій.

Отже, в даному випадку, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, що у свою чергу, породжує наявність підстав, унормованих п.7 ч.4 ст. 169 КАС України, за якими, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

По-третє, в ухвалі від 27.08.2018 року було вказано, що виходячи зі специфіки правовідносин в розрізі змісту позовних вимог, останні суперечать приписам Кодексу цивільного захисту України.

Так, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу).

Прокурором у поясненнях вказано про неможливість уточнення позову у спосіб, передбачений КЗЦУ, оскільки зазначене спричинить порушення прав дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад, оскільки вже розпочався учбовий процес, тому є доцільним, на думку прокурора, звернення до суду з позовом саме про оскарження бездіяльності.

Проте, аналіз вищевказаних норм КЦЗУ у поєднанні з приписами п.4 ч.5 ст. 160 КАС України, свідчить про невиконання у даній частині вимог ухвали про залишення позову без руху.

Крім того, прокурор, зазначаючи про порушення, у такий спосіб, прав дітей, водночас, залишає поза увагою, що самий факт наявності низки порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей свідчить про порушення прав дітей на безпечні умови навчання, а також, порушення прав працівників дошкільного закладу на безпечні умови праці.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Так, дійсно, ст. 53 Конституції України вказано, що кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Проте, зазначене право не повинно ставитись в пріоритет праву на життя, здоров'я, безпеки.

Вимоги ухвали щодо того, що прокурор у позові обмежився переліком виявлених перевіркою порушень без обґрунтування того, які з них дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки саме з цим юридичним фактом Закон пов'язує наявність умов для застосування ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, останнім виконано та у поясненнях вказано відповідні доводи.

По-четверте, в ухвалі від 27.08.2018 року зазначено про чергове порушення прокурором при поданні позову п.4 ч.5 ст. 160 КАС України, що полягає у тому, що прокурор, подаючи вказаний позов до суду, визначив в якості відповідачів Прудянський дошкільний навчальний заклад (яслі-садок) "Ялинка" Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області та Прудянську селищну раду Дергачівського району Харківської області не взявши до уваги той факт, що припис про усунення порушень було винесено контролюючим органом лише відносно Прудянського дошкільного навчального закладу (яслі-садок) "Ялинка" Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області, отже, саме він має виступати в якості відповідача у справі.

У свою чергу, рішення по справі може вплинути на Прудянську селищну раду Дергачівського району Харківської області, як розпорядника бюджетних коштів, отже, остання має процесуальний статус не відповідача, а третьої особи.

У поясненнях прокурором вказано що Прудянська селищна рада Дергачівського району Харківської області повинна виступати, як розпорядник бюджетних коштів та фактичний виконавець припису контролюючого органу, саме в якості відповідача у справі.

У даному аспекті, фактично вказані вимоги суду виконані, оскільки юридично та процесуально, остаточний склад учасників справи можливо, вирішити й на стадії підготовчого провадження, що передбачено п.1 ч.2 ст.173 КАС України.

Разом з тим, слід вказати, що чинним КАС України не передбачено права позивача, у процесі виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, перекручення вимог суду, на свій розсуд, оскільки вказане фактично свідчить про висловлення незгоди з такою ухвалою.

Проте, згідно КАС України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року не передбачено апеляційного оскарження ухвали про залишення позову без руху.

Таким чином, у даному випадку, прокурор обтяжений обов'язком з виконання вимог суду у спосіб, вказаний у відповідній ухвалі, а не за своїм внутрішнім переконанням, оскільки, в іншому разі, настають обставини, з якими Закон пов'язує можливість застосування приписів п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.

Подані прокурором пояснення не є належним виконанням вимог суду, оцінку чому надано вище.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно п.7 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Підсумовуючи наведене, у даному випадку, за факту неусунення прокурором недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, та, у свою чергу, з підстав недоведення прокурором підстав для його звернення до суду в інтересах держави, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленому законом, що передбачено ч.8 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Прудянського дошкільного навчального закладу (яслі-садок) "Ялинка" Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання - через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено та підписано 10 вересня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.