Рішення № 76328265, 26.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Справа № 804/8814/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/8814/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (далі – ТОВ з ІІ «НовоФарм», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби форми "Ш" №008914609 від 20.09.2017р.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 804/8814/17.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2017р. відкрито провадження по справі №804/8814/17 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Позовні вимоги ТОВ з ІІ «НовоФарм» обґрунтовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за №008914609 від 20.09.2017р., оскільки позивач вважає, що обвинувачення підприємства у порушенні вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати податку на прибуток за 2014 рік є безпідставними. Позивач стверджує, що ним у повному обсязі було нараховано та сплачено податок на прибуток за результатами господарської діяльності ТОВ з ІІ «НовоФарм» за 2014 рік у загальному розмірі 3 579 270, 00 грн. Також позивач зауважив, що виправлення технічної помилки у податковій звітності з податку на прибуток не призвело до зміни розміру грошових зобов’язань платника та, як наслідок, недоплати таких зобов’язань, у зв’язку з чим підприємство вважає застосування до нього штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення безпідставним.

Позиція Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відображена у відзиві на позовну заяву та полягає у правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідач зазначає, що за результатами проведеної контролюючим органом перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ з ІІ «НовоФарм» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, оскільки підприємством з затримкою до 30 календарних днів погашено узгоджену суму грошового зобов’язання з податку на прибуток за 2014 рік у загальній сумі 455 136, 85 грн. після подання уточнюючих розрахунків (зокрема, уточнюючої декларації №9082231357 від 21.03.2016р. (сплата – 30.03.2016р.) та уточнюючої декларації №9082237476 від 07.04.2016р. (сплата – 07.04.2016р.). Крім того, відповідач зауважує, що посилання позивача на п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та факт скасування податкового повідомлення-рішення №00314700 від 22.09.2016р. згідно рішення суду у справі №804/5863/16 вважає необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

ТОВ з ІІ «НовоФарм» (код ЄДРПОУ 31040792) зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності – юридичну особу від 28.07.2003р. та перебуває на податковому обліку у контролюючих органах від 28.07.2003р. за №1556.

До 31.12.2015р. підприємство перебувало на податковому обліку у Новомосковській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а згідно наказу Державної фіскальної служби України №681 від 08.09.2015р. ТОВ з ІІ «НовоФарм» включено до Реєстру великих платників податків на 2016 рік та з 01.01.2016р. взято на облік в СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську (найменування контролюючого органу станом на момент виникнення спірних правовідносин – Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби).

11.08.2017р. фахівцем Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати ТОВ з ІІ «НовоФарм» податку на прибуток за 2014 рік, за результатами якої відповідачем складено Акт «Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НовоФарм» (код за ЄДРПОУ 31040792) з питання своєчасності сплати податку на прибуток за 2014 рік» за №530/28-10-46-09/31040792 від 11.08.2017р. (далі – акт перевірки).

При проведенні перевірки контролюючим органом використано інформацію комп’ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем АС «Податковий блок» Державної фіскальної служби України; направлені ТОВ з ІІ «НовоФарм» засобами телекомунікаційного зв’язку уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток за 2014 рік №9822321357 від 21.03.2016р. та №9082237476 від 07.04.2016р.

Так, в ході проведеної перевірки податковим органом встановлено, що 21.03.2016р. ТОВ з ІІ «НовоФарм» було надано до СДПІ у м.Дніпропетровську засобами телекомунікаційного зв’язку уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (реєстраційний номер НОМЕР_1), у якій платником виявлено факт заниження податкового зобов’язання (недоплату) в сумі 2 745 118, 00 грн.

Станом на 21.03.2016р. згідно Інтегрованої картки платника податків ТОВ з ІІ «НовоФарм» за кодом платежу 11020300 («Податок на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів») обліковувався податковий борг в сумі 455 136, 85 грн.

07.04.2016р. ТОВ з ІІ «НовоФарм» було надано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2014 рік (реєстраційний номер НОМЕР_2), якою платником зменшено податкове зобов’язання по авансовим внескам з податку на прибуток в сумі 457 100, 00 грн.

За підсумками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов до висновку, що ТОВ з ІІ «НовоФарм» в порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України несвоєчасно (із затримкою до 30 календарних днів) погашено податкове зобов’язання з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 455 136, 85 грн. (в т.ч.: 176 536, 00 грн. із затримкою тривалістю 9 календарних днів та 278 600, 90 грн. із затримкою тривалістю 17 календарних днів).

Даний акт перевірки позивачем підписано із запереченнями.

Заперечення підприємства (вих. №07-09-17/1ю від 07.09.2017р.) на акт перевірки розглянуто відповідачем та згідно листа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за вих. №48795/10/28-10-46-09-12 від 18.09.2017р. висновки даного акта відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів, а доводи викладені ТОВ з ІІ «НовоФарм» у запереченнях доводи не можуть бути підставою для його перегляду.

На підставі акта перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №008914609 від 20.09.2017р., яким внаслідок порушення підприємством строку сплати сум грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України згідно із п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України контролюючим органом зобов’язано платника сплатити штраф у розмірі 10% від несвоєчасно погашеної суми грошового зобов’язання платника – 455 136, 85 грн., яким становить 45 513, 69 грн.

Не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ з ІІ «НовоФарм» оскаржило податкове повідомлення-рішення №008914609 від 20.09.2017р. в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги підприємства за вих. №02-10/17-2ю від 02.10.2017р. Державною фіскальною службою України прийнято рішення за №29107/6/99-99-11-03-01-25 від 07.12.2017р., яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення – без змін.

Не погодившись із вищенаведеним, ТОВ з ІІ «НовоФарм» звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із приписами ст. 16 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний, зокрема:

-подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

-сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В розумінні п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 Податкового кодексу України ).

Згідно зі ст. 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ з ІІ «НовоФарм» у визначені законодавством строки подано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську (за новим місцем податкового обліку) засобами електронного зв'язку наступні звітні та уточнюючі декларації з податку на прибуток по формі відповідно до Наказу № 897, а саме:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2015 року з Додатком ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період що уточнюється 2014 року, за реєстраційним №9276394436, що підтверджується квитанцією №2 від 29.02.2016р.;

- уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року, за реєстраційним №9091615897, що підтверджується квитанцією № 2 від 29.02.2016р.

При цьому, в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2015 року з Додатком ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період, що уточнюється 2014 року, від 29.02.2016 року ТОВ з ІІ “НовоФарм” зазначив:

- в рядку 27 “Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 27 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+, -)” суму -3 579 270 грн., яка дорівнює сплаченому податку на прибуток за весь 2014 рік в тому числі авансові внески ;

- в рядку 36 “Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 26 - рядок 26 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 34 таблиці 2 додатка ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+,:)” суму - 2 742 602 грн., яка дорівнює сумі авансових внесків що були сплачені протягом 2014 року.

Відповідно до інформації в рядках 27 та 36 декларації з податку на прибуток підприємств вбачається, що у відповідний рядок необхідно внести суму “Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється...”. Звітний (податковий) період, який уточнювався в декларації від 29.02.2016 року є рік, тому відповідно в рядку 27 була зазначена суму 3 579 270 грн., яка дорівнює сплаченому податку на прибуток за весь 2014 рік в тому числі авансові внески, а в рядку 36 сума 2 742 602 грн., яка дорівнює сумі авансових внесків що були сплачені протягом 2014 року.

При заповненні уточнюючої декларації за 2014 рік від 29.02.2016р., ТОВ з ІІ «НовоФарм» допущено технічну помилку, та зазначено в рядку 27 суму сплаченого податку на прибуток за весь 2014 рік в тому числі авансові внески, а в рядку 36 всю суму авансових внесків з податку на прибуток що були сплачені протягом 2014 року.

З метою виправлення зазначеної технічної помилки, керуючись рекомендаціями Державної фіскальної служби України “Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств”, які викладено в листі ДФС №102/7/99-99-19-02-01-17 від 04.01.2016р., ТОВ з ІІ «НовоФарм» було подано 21.03.2016р. до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську засобами електронного зв'язку наступні уточнюючі декларації:

- уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 року, за реєстраційним №9091618185, що підтверджується квитанцією № 2 від 21.03.2016 р.;

- уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2014 року, за реєстраційним №9082231357, що підтверджується квитанцією № 2 від 21.03.2016 р.

При цьому, в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств від 21.03.2016р. за звітний (податковий) період 2014 року позивач зазначив уточнюючі розрахунки щодо попередньої декларації від 29.02.2016 року.

Надалі платником було подано до контролюючого органу уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2014 рік (реєстраційний №9082237476) від 07.04.2016р., у якій підприємством зменшено податкове зобов’язання по сплаті авансових внесків з податку на прибуток в сумі 457 100, 00 грн.

Слід зауважити, що зазначені уточнюючі декларації з податку на прибуток за 2014 рік фактично подавались ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» з метою виправлення технічних помилок у попередній податковій звітності з податку на прибуток, при цьому виправлення не призвели до зміни розміру податку на прибуток за 2014 рік, який було сплачено позивачем в порядку та у строки, що визначені законодавством України, що не заперечується та не спростовується відповідачем.

З вищенаведеного слідує, що допущена позивачем технічна помилка в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств (реєстраційний №9082231357) від 21.03.2016р., яка у подальшому була виправлена позивачем шляхом подачі уточнюючої податкової декларації (реєстраційний №9082237476) від 07.04.2016р., й так само подання уточнюючої податкової декларації (реєстраційний №9082237476) від 07.04.2016р. фактично не призвела до недоплати ТОВ з ІІ «НовоФарм» податку на прибуток підприємств за результатами господарської діяльності за 2014 рік, та, як наслідок, порушення відповідних строків сплати підприємством грошових зобов’язань по податку на прибуток підприємств за результатами господарської діяльності ТОВ з ІІ «НОВОФАРМ» за 2014 рік а відтак, і не спричинила шкоди Державному бюджету України.

Стосовно доводів позивача щодо незаконності застосування до підприємства штрафних санкцій згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішення з огляду на положення п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд зазначає, що у даному випадку в ході проведеної Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби перевірки контролюючим органом досліджувалось питання своєчасності сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток за 2014 рік з урахуванням уточненої податкової звітності, яку подано платником 21.03.2016р. та 07.04.2016р., тому, не зважаючи на те, що в уточненій декларації №9082231357 від 21.03.2016р. було скориговано показники до поданої в складі звітної декларації за 2015 рік №9276445390 уточненої декларації за 2014 рік, суд зазначає, що дані документи податкової звітності відображають наслідки та результати діяльності ТОВ з ІІ «НовоФарм» саме за 2014 рік, у зв’язку з чим посилання позивача на положення п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у даному випадку є безпідставними.

Крім того, посилання підприємства в якості обгрунтування заявлених ТОВ з ІІ «НовоФарм» позовних вимог, як і посилання відповідача у відзиві, на судові рішення, прийняті за результатами розгляду адміністративних справ №804/5863/16 та №804/5864/16 також є недоречними, оскільки відповідні судові рішення не мають преюдиційного значення в контексті правовідносин, які склалися в рамках розгляду даної адміністративної справи.

Таким чином, при прийнятті рішення по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що окрім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Разом з тим згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, то у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Крім того, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, в силу норм п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, "податкові правопорушення" характеризуються як протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд доходить до висновку про відсутність в діях позивача протиправних діянь, що спричинили заниження підприємством та/або недоплату ним до бюджету сум податку на прибуток за 2014 рік в контексті висновків, проведеної Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби камеральної перевірки.

Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 16.06.2015 у справі №21-377а15.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що у ТОВ з ІІ «НовоФарм» на момент подання уточнюючої декларації (реєстраційний №9082231357 від 21.03.2016р.) обліковувалась переплата з податку на прибуток за звітний податковий період в сумі 2 289 981, 15 грн., а допущені платником технічні помилки при складанні та поданні даної звітності до контролюючого органу були виправлені позивачем у подальшому шляхом коригування показників податкової звітності згідно уточнюючої декларації (реєстраційний №9082237476 від 07.04.2016р.) та фактично не спричинили виникнення у ТОВ з ІІ «НовоФарм» податкового обов’язку перед Державним бюджетом України, суд доходить до висновку про безпідставність накладення на позивача штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №008914609 від 20.09.2017р.

Таким чином, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд зазначає, згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції' України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних норм законодавства та встановлених судом обставин справи, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення діяв всупереч встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, позов ТОВ з ІІ «НовоФарм» до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення – підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано, що у відповідності до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1600, 00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №35338 від 14.12.2017р. на суму 1600, 00 грн. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем – у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ТОВ з ІІ «НовоФарм» - задоволено повністю, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1600, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №804/8814/17 (Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (місцезнаходження: 51233, Дніпропетровська область, Новомосковський район, селище Кільчень, вул. Привокзальна, 1А; код ЄДРПОУ 31040792) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 39440996) про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби форми "Ш" №008914609 від 20.09.2017р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (код ЄДРПОУ 31040792) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) судові витрати в сумі 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1