Ухвала суду № 76326775, 06.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/983/18 Провадження №11-кп/773/376/18 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А. Категорія:ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Борсука П.П.,

суддів - Клока О.М., Матвійчук Л.В.,

з участю секретаря - Лінік Т.В.,

прокурора - Супрунюк Т.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Сорочук М.С.,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12018030060000025 від 09 січня 2018 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, із середньою освітою, не працює, неодружений, раніше судимий:

- вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 січня 2008 р. за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 21 грудня 2009 р за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років;

- вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 липня 2013 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 8 місяців;

- вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 січня 2018 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки

засуджено за:

- ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 січня 2018 року і за сукупністю вироків призначено остаточне до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з 27 лютого 2018 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 27 лютого 2018 року по 11 травня 2018 року із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Вироком вирішено долю речовим доказів та процесуальних витрат.

Скасовано арешт накладений на майно обвинуваченого.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що 08 січня 2018 року близько 23 год. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого тимчасового проживання на подвір'ї житлового будинку АДРЕСА_1, повторно відкрито викрав з рук ОСОБА_4 належний йому мобільний телефон марки «Leagoo M8 Pro», IMEI1: НОМЕР_1, ІМЕІ2: НОМЕР_2, вартістю 1 825 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3, вартістю 25 грн., з шкіряним чохлом вартістю 200 грн. чим завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 2 050 грн.

Крім того, 19 лютого 2018 року близько 10 год. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання на АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з підсобного приміщення металеві кутники вартістю 50 грн., металеву драбину, вартістю 200 грн., секцію металевої огорожі, вартістю 200 грн., що належать ОСОБА_5 чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 450 грн.

Він же, 19 лютого 2018 року близько 15 год., перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1, повторно відкрито викрав у ОСОБА_6 належні йому чоловічу куртку марки «EW-CLUB», вартістю 455 грн. та пару чоловічих кросівок марки «new balance», вартістю 292 грн. 50 коп. чим завдав майнову шкоду на загальну суму 747 грн. 50 коп.

Він же 23 лютого 2018 року близько 03 год., шляхом демонтажу шиферного даху, проник у складське приміщення Володимир-Волинського відділення ПАТ «Волиньгаз», що розміщене на вулиці Сагайдачного, 108, в м. Володимирі-Волинському, Волинської області, звідки повторно таємно викрав непридатні для використання за призначенням 3 газові балони та один ацетиленовий генератор, загальною вартістю 643 грн. 50 коп. чим спричинив вище вказаному товариству майнову шкоду на вказану суму.

Він же, 24 лютого 2018 року близько 06 год., шляхом демонтажу шиферного даху, проник у складське приміщення Володимир-Волинського відділення ПАТ «Волиньгаз», що розміщене на вулиці Сагайдачного, 108 в м. Володимирі-Волинському, Волинської області, звідки повторно таємно викрав непридатні для використання за призначенням 18 газових балонів та 6 ацетиленових генераторів, загальною вартістю 3 861 грн. чим спричинив вище вказаному товариству майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 25 лютого 2018 року близько 10 год. 30 хв., шляхом демонтажу шиферного даху, проник у складське приміщення Володимир-Волинського відділення ПАТ «Волиньгаз», що розміщене на вулиці Сагайдачного, 108 в м. Володимирі-Волинському, Волинської області, звідки повторно таємно викрав непридатні для використання за призначенням 8 газових балонів, чим спричинив вище вказаному товариству матеріальну шкоду на загальну суму 1 196 грн.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації його дій, оскаржує рішення суду з мотивів невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі. Вказує, що судом при призначенні покарання не враховано визнання ним вини та щире каяття у вчиненому. Викрадені речі у добровільному порядку повернуті потерпілим, ніхто із яких на призначенні ОСОБА_1 суворого покарання не наполягав. З огляду на вищенаведене, просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляцію у повному обсязі, прокурора, представника потерпілого, які її заперечили, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження за згодою учасників судового провадження розглянуті в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Встановлені судом фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та їх кваліфікація є правильними.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та добровільність їх позиції.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 в поданій ним апеляційній скарзі про призначення йому надто суворого покарання є безпідставними.

Згідно з ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повній мірі.

При призначенні покарання судом першої інстанції з достатньою повнотою враховано, що ОСОБА_1 вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості належать до категорії середньої тяжкості та тяжких, дані про його особу, зокрема те, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення умисних, корисливих злочинів проти власності, судимість за які у встановленому законом не знята та непогашена, в період іспитового строку вчинив нові злочини, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та небажання стати на шлях виправлення, є особою молодого віку, неодружений, не працює, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд правильно відніс щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, є вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Врахувавши усі обставини кримінального провадження, в тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляційній скарзі обвинувачений, суд, реалізувавши принципи законності, справедливості та обґрунтованості, обрав вид та міру покарання не у максимальному розмірі санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК та із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України призначив остаточне покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

А тому підстав для зміни вироку та пом'якшення ОСОБА_1 покарання з мотивів, наведених у поданій ним апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, Апеляційний суд Волинської області

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання її копії шляхом подачі касаційних скарг.

Головуючий

Судді