Постанова № 76326020, 10.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р. Справа №917/1978/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Шило А.М.,

за участю представників:

позивача - Дробахи А.Е., свідоцтво серія ПТ №1885 від 17.10.2017, довіреністю б/н від 22.09.2017, посвідчення №1885 від 17.10.2017,

відповідача - не з'явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-Агроторг» (вх.№1191П/1-41 від 15.06.2018) на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 у справі №917/1978/17 (суддя Безрук Т.М., повний текст рішення складено 01.06.2018),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-Агроторг», м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промышленная и бытовая химия», м. Москва, Російська Федерація,

про стягнення 7167270,00 доларів США (еквівалент 191868147,59 грн), -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промышленная и бытовая химия» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-АГРОТОРГ» 7167270,00 доларів США основного боргу, 240000,00 грн відшкодування витрат з оплати судового збору.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився в частині стягнення судового збору та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 у справі №917/1978/17 в частині вирішення питання про відшкодування судових витрат з оплати судового збору та прийняти нове рішенням, яким:

- стягнути з ТОВ «Промышленная и бытовая химия» 120000,00 грн відшкодування витрат з оплати судового збору;

- повернути з Державного бюджету України ТОВ «ІР-Агроторг» судовий збір в сумі 120000,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення №1428 від 24.10.2017;

- в іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 у справі №917/1978/17 залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.

Запропоновано відповідачу подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів позивачу у справі. Призначено справу №917/1978/17 до розгляду на 10.09.2018 о 10:00 год. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Ухвалено звернутись до Арбітражного суду міста Москви (115225, Російська Федерація, Москва, вул. Велика Тульська, 17) з дорученням про вручення даної ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю «Промышленная и бытовая химия» (Російська Федерація, 125367, м. Москва, вул. Габрічевського, буд.8, поверх 1, пом. 1, кімн. 15, офіс 1, основний державний реєстраційний номер 1167746080006). Зупинено провадження у справі №917/1978/17 до виконання доручення про вручення судових документів або повідомлення про неможливість такого вручення.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.ел.пошт.№1001 від 26.07.2018; вх.№5994 від 31.07.2018), в якому він просить апеляційну скаргу позивача задовольнити в повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначає, що суд першої інстанції помилково та формально проаналізував відзив від 27.02.2018, в якому відповідач визнав суду боргу, та як наслідок й сам позов; прийняте судом рішення про стягнення судового збору в повному обсязі з відповідача порушує права сторін у справі. Також відповідач просить справу розглянути без участі представника відповідача; при цьому зазначає, що про час, дату та місце судового засідання йому відомо.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце слухання справи, колегія суддів вирішила поновити провадження у справі.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 10.09.2018 представник апелянта вимоги скарги підтримав, просив задовольнити її в повному обсязі.

Враховуючи, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, заслухано уповноваженого представника апелянта, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що апелянт оскаржує рішення суду в частині стягнення судового збору, колегія суддів розглядає справу лише в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні із позовом до ТОВ «Промышленная и бытовая химия» позивач сплатив судовий збір за ставками, які діяли на дату подання позову, в сумі 240000,00 грн. (платіжне доручення №1428 від 24.10.2017).

Приймаючи оскаржуване рішення суду про повне задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вирішив питання про розподіл судового збору, зокрема в клопотанні позивача про повернення 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України, відмовив в цій частині, посилаючи на те, що відповідач не визнав позов, а лише вказав в заяві про те, що він не заперечує існування боргу та в заяві відповідача було відсутнє посилання на ст. 161 ГПК України.

Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеному, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічним чином вказане питання врегульовано і в ч. З ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно якої у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За змістом ч. 1 ст. 191 ГПК відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, до початку підготовчого засідання у справі до суду від відповідача надійшов відзив на позов (№236 від 27.02.2018), в якому ТОВ «Промышленная и бытовая химия» зазначило, що не заперечує існування боргу та готове виконати взяті на себе зобов'язання. Додатково до цього, до початку розгляду справи по суті (тобто до початку першого судового засідання після закриття підготовчого провадження) відповідач подав до суду заяву про відстрочення (№310 від 03.05.2018) в якому підтвердив свою згоду із сумою боргу в сумі 7167270,00 доларів США та просив суд надати відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

З наведеного вище вбачається, що у відзиві та у заяві про відстрочення відповідач визнав позов, оскільки: по-перше, ані ст. 191 ГПК України, ані інші положення ГПК України не ставлять будь-яких спеціальних вимог до заяви про визнання відповідачем позову, а це означає, що така заява може складатись у довільній формі із будь-якими формулюваннями при дотриманні загальних вимог ст.ст.165,169,170 ГПК України, без обов'язкового посилання на ст. 191 чинного процесуального кодексу.

По-друге, предметом позову позивача до відповідача у цій справі є вимога стягнути заборгованість в сумі 7167270,00 доларів США, яка виникла на підставі угоди про відступлення прав вимоги № УП-1 -ЕК від 02.10.2017.

У відзиві та у заяві про відстрочення відповідач чітко вказав, що він не заперечує суму боргу (із зазначенням суми та підстав її виникнення), вимога про стягнення якої є предметом позову у цій справі. Відповідно, повне визнання відповідачем суми боргу, стягнення якої є предметом позову у справі, не може розцінюватись ніяк інакше, ніж визнання відповідачем позову у повному обсязі.

Крім того, вищезазначені висновки апеляційного господарського суду підтверджується наданими відповідачем поясненнями у відзиві на апеляційну скаргу, в яких відповідач, зокрема, вказав, що суд першої інстанції помилково та формально проаналізував відзив від 27.02.2018, в якому відповідач визнав суду боргу, та як наслідок й сам позов.

Отже, апеляційний господарський суд, оцінивши викладені позивачем доводи в обґрунтування своїх вимог, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з її обґрунтованістю.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 у справі №917/1978/17 слід змінити.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-Агроторг» з 21.11.2017 є - вул. Гарбіческого, 8, поверх 1, прим. 1, кімн. 15, оф. 1, м. Москва, Російська Федерація, 125367. Отже станом на момент винесення рішення судом першої інстанції місцезнаходження юридичної особи було вже змінено, у зв'язку з чим реквізити юридичної особи в частині місцезнаходження особи слід виправити, зазначивши вірні.

Керуючись статтею 129, 232, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, п.3 ч.1 ст. 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-Агроторг» задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 у справі №917/1978/17 змінити в частині відшкодування витрат з оплати судового збору, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення у такій редакції:

« 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промышленная и бытовая химия» (вул. Гарбіческого, 8, поверх 1, прим. 1, кімн. 15, оф. 1, м. Москва, Російська Федерація, 125367, основний державний реєстраційний номер 1167746080006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-АГРОТОРГ» (вул. Пушкіна, буд.42, оф.106, м. Полтава, 36011; ідентифікаційний код 40163927) 7167270,00 доларів США основного боргу, 120000,00 грн відшкодування витрат з оплати судового збору.».

Доповнити рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 у справі №917/1978/17 пунктом 3 наступного змісту:

« 3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІР-АГРОТОРГ» із Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 120000,00 грн. згідно платіжного доручення №1428 від 24.10.2017.»

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 у справі №917/1978/17 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Терещенко

Суддя В.С. Хачатрян