Ухвала суду № 76325747, 10.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"10" вересня 2018 р. Справа№ 925/1381/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.07.2018 (повний текст складено 06.08.2018)

у справі № 925/1381/16 (суддя - Кучеренко О.І.)

за позовом Приватного підприємства «Тетяна»

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

за участю Прокуратури Черкаської області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/1381/16 від 25.07.2018 (повний текст складено 06.08.2018) позов Приватного підприємства «Тетяна» задоволено: визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Приватним підприємством «Тетяна» додаткову угоду до договору оренди землі від 25 березня 2011 року, укладеного Драбівською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Тетяна», в редакції запропонованій позивачем. Судові витрати покладено на відповідача.

Не погодившись з вказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області 28.08.2018 (згідно відтиску штемпеля Господарського суду Черкаської області на апеляційні скарзі) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 25.07.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству «Тетяна» у задоволенні позову до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2018 справу № 925/1381/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Стаття 4 названого Закону встановлює, що за подання апеляційної скарги на рішення суду судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Проте, як видно з матеріалів апеляційної скарги, жодних доказів сплати судового збору апелянт до суду апеляційної інстанції не надав. Разом з цим, скаржником в тексті апеляційної скарги порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки кошторис та план асигнувань на 2018 рік по Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області на сплату судового збору на даний час не затверджено. Таким чином, майновий стан апелянта не дозволяє йому на даний час сплачувати будь-які судові збори.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2018 у справі №916/1726/17).

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.

Так, звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, останнє було обґрунтовано апелянтом тим, що кошторис та план асигнувань на 2018 рік по Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області на сплату судового збору на даний час не затверджено. Таким чином, майновий стан апелянта не дозволяє йому на даний час сплачувати будь-які судові збори.

Проте, зважаючи на те, що до клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не було надано жодного доказу, який би підтверджував, що його матеріальний стан не дає можливості здійснити оплату судового збору в належному порядку та розмірі, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв'язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.

Відтак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником до її матеріалів не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати апелянту сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (2 067,00 грн).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.07.2018 у справі № 925/1381/16.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.07.2018 у справі № 925/1381/16 залишити без руху.

3. Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2067,00 грн шляхом подання відповідної заяви.

4. Попередити Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, що якщо докази сплати судового збору не будуть подані особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім