Ухвала суду № 76325247, 10.09.2018, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10 вересня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/350/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про забезпечення позову від 05.09.2018 (вх. №16735 від 06.09.2018) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належало відповідачу та в даний час належить ОСОБА_4, а саме на 31/40 частки в приміщенні адмінбудинку з виробничими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

встановив:

06.09.2018 року до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява від позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Тернопільського приватного акціонерного товариства "Агропромтехніка" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів, зазначених у протоколі №4 від 30.07.2018, а саме: по питанню №5 - "Про розподіл між акціонерами майна, що залишилось після погашення вимог кредиторів" - рішення "В рахунок частки ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства передати ОСОБА_4 у власність приміщення адмінбудинку з виробничими приміщеннями і спорудами по АДРЕСА_1 по його балансовій залишковій вартості, а також частину грошовий коштів, що залишились після задоволення позовних вимог кредиторів, що відповідатиме частці ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства з урахуванням вартості переданого ОСОБА_4 приміщення адмінбудинку з виробничими приміщеннями і спорудами по АДРЕСА_1. Решта грошових коштів товариства, що залишились після задоволення вимог кредиторів, розподілити між решта акціонерами товариства пропорційно до їх часток у статутному капіталі товариства"; по питанню №6 - "Про затвердження ліквідаційного балансу Тернопільського приватного акціонерного товариства "Агропромтехніка" - рішення - "Затвердити ліквідаційний баланс Товариства, складений ліквідатором Товариства на 30 липня 2018 року".

Одночасно із позовною заявою, а саме 06.09.2018, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву від 05.09.2018 (вх.№16735 від 06.09.2018) про забезпечення позову, якою просять суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на нерухоме майно, що належало відповідачу та в даний час належить ОСОБА_4, а саме на 31/40 частки в приміщенні адмінбудинку з виробничими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Заява обґрунтована тим, що прийняті рішення на позачергових загальних зборах акціонерів від 30.07.2018 по питаннях щодо розподілу між акціонерами майна, що залишилось після погашення вимог кредиторів та щодо затвердження ліквідаційного балансу Товариства, складеного ліквідатором Товариства на 30 липня 2018 року, які і оскаржують заявники, є такими, що прийняті із грубим порушенням вимог законодавства України про акціонерні товариства та положень Статуту Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка" та порушують права позивачів на отримання належної їм частки у майні товариства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, пропорційно до їх часток у статутному капіталі товариства.

Як вказують заявники, на підставі рішень, які ними оскаржуються, що оформлені протоколом №4 від 30.07.2018, все нерухоме майно, що належало Тернопільському приватному акціонерному товариству "Агропромтехніка", а саме 31/40 частки в приміщенні адмінбудинку з виробничими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, було переоформлене на ОСОБА_4, незважаючи на право акціонерів, відповідно до ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" оскаржити прийняті на загальних зборах акціонерів рішення протягом трьох місяців.

Крім того, заявники зазначають, що неодноразово звертались до ліквідатора Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка" Авдєєнка В.В. з проханням визначити належну їм частку в нерухомому майні Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка", що залишилося після задоволення вимог кредиторів, також 06.06.2018 ОСОБА_2 (заявник 2) та іншими акціонерами Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка" на ім'я ліквідатора Авдєєнка В.В. були надіслані пропозиції щодо внесення питань до порядку денного позачергових зборів акціонерів Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка", які відбулися 27.06.2018. Основними питаннями, що пропонувались внести до порядку денного були щодо визначення та виділення частки Державному навчальному закладу "Тернопільський навчально-курсовий комбінат" та конкретних часток у майні Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка", яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, конкретним акціонерам, в тому числі і позивачам та передача їм цього майна шляхом підписання актів приймання-передачі рухомого та нерухомого майна. Однак, як вказують заявники, їхні інтереси, як і інших акціонерів не були враховані, а проігноровані як ліквідатором так і ОСОБА_4 А тому, на думку заявників, враховуючи такі дії ОСОБА_4 існує реальна загроза подальшого відчуження ним вищезазначеного нерухомого майна третім особам, які стануть добросовісними набувачами і, відповідно, у випадку задоволення позову про скасування рішення про передачу майна ОСОБА_4, у разі подальшого його відчуження, дане майно буде складно витребувати з володіння третіх осіб.

З врахуванням вищенаведеного, а також враховуючи значні збитки, які можуть бути понесені позивачами, а також іншим акціонерам Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка" та Державному навчальному закладу "Тернопільський навчально-курсовий комбінат", порушення процедури ліквідації Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка", а саме ст. 89 Закону України "Про акціонерні товариства", та зважаючи на неможливість фактичного виконання рішення суду, заявники просять вжити заходів до забезпечення позову.

Так, оцінюючи обґрунтованість доводів заявників щодо необхідності вжиття визначеного ними заходу до забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для вжиття такого, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами та враховувати викладене в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Згідно п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається із поданої заяви, заявники вказують на те, що звернулись до господарського суду з позовом до відповідача Тернопільського приватного акціонерного товариства "Агропромтехніка" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів, оформлених протоколом №4 від 30.07.2018 № 5, 6 « Про розподіл між акціонерами майна, що залишилось після погашення вимог кредиторів», а саме "В рахунок частки ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства передати ОСОБА_4 у власність приміщення адмінбудинку з виробничими приміщеннями і спорудами по АДРЕСА_1 по його балансовій залишковій вартості, а також частину грошовий коштів, що залишились після задоволення позовних вимог кредиторів, що відповідатиме частці ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства з урахуванням вартості переданого ОСОБА_4 приміщення адмінбудинку з виробничими приміщеннями і спорудами по АДРЕСА_1. Решта грошових коштів товариства, що залишились після задоволення вимог кредиторів, розподілити між решта акціонерами товариства пропорційно до їх часток у статутному капіталі товариства"; та рішення "Про затвердження ліквідаційного балансу Тернопільського приватного акціонерного товариства "Агропромтехніка", за наслідками розгляду якого вирішено "Затвердити ліквідаційний баланс Товариства, складений ліквідатором Товариства на 30 липня 2018 року".

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову заявники вказують на те, що оскільки акціонер ОСОБА_4, який набув право власності на значний контрольний пакет акцій Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка", із суттєвими порушеннями про що зазначила в листі 324/02/25591 від 22.08.2018 Національна комісія з цінних паперів (копія якого долучена до позовної заяви) та ліквідатором Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка" Авдєєнко В.В. в терміновому порядку відчужено майно Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка" на користь ОСОБА_4, то такі дії свідчать про існування реальної загрози подальшого відчуження акціонером ОСОБА_4 вищезазначеного нерухомого майна третім особам і, у випадку задоволення позову про скасування рішення про передачу майна ОСОБА_4, у разі подальшого його відчуження, дане майно буде складно витребувати з володіння третіх осіб.

На підтвердження обґрунтованості заявлених у заяві про забезпечення позову вимог, заявниками надано копію Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, згідно з якою всі об'єкти нерухомого майна - приміщення адмінбудинку з виробничими приміщеннями і спорудами по АДРЕСА_1 знаходяться у спільній частковій власності з часткою 31/40 ОСОБА_4

Разом з тим, суд зазначає, що звертаючись із заявою про забезпечення позову обраним способом - накладенням арешту, заявники посилаються на реальну загрозу подальшого відчуження майна ОСОБА_4, за яким на час розгляду заяви зареєстровано право власності на нерухоме майно, що належало Тернопільському ПрАТ "Агропромтехніка", проте, на підтвердження наведеного заявниками не подано жодних доказів, не зазначено та не підтверджено вчинення ОСОБА_4 жодних дій, спрямованих на незаконне розпорядження таким майном.

Отже, заявники роблять лише припущення щодо імовірності вчинення ОСОБА_4 дій спрямованих на відчуження нерухомого майна третім особам, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Якщо необхідність вжиття заходу щодо забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у разі невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв'язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу щодо забезпечення позову.

У заяві заявники вказують, про те, що враховуючи значні збитки, які можуть бути нанесені їм, а також іншим акціонерам Тернопільського ПрАТ "Агропромтехніка" та Державному навчальному закладу "Тернопільський навчально-курсовий комбінат", однак, належних обґрунтувань та доказів, які б підтверджували, що у разі невжиття заходу забезпечення позову їм буде завдано значної шкоди/збитків, як і їх розміру останніми не зазначено.

Згідно п.6.8 зазначеної вище постанови під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

При цьому, суд звертає увагу заявників на те, що ОСОБА_4, не зазначений у складі учасників у позові та у заяві про забезпечення позову, відповідно не є учасником судового процесу.

Також суд звертає увагу, що незаконність та безпідставність прийнятих рішень на позачергових загальних зборів акціонерів, зазначених у протоколі №4 від 30.07.2018, що оскаржуються заявниками підлягає дослідженню та правовій оцінці при вирішення спору по суті, а не при вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Як зазначалося вище, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що всупереч наведеним вище положенням, заява про забезпечення позову не обґрунтована такими доказами та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях заявників, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому згідно пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Згідно із ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача).

Керуючись ст.ст. 74-80, 136-140, 233-235, 253-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову 05.09.2018 (вх. №16735 від 06.09.2018) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належало відповідачу та в даний час належить ОСОБА_4, а саме на 31/40 частки в приміщенні адмінбудинку з виробничими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

2. Копію ухвали надіслати всім учасникам судового процесу.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановленні ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами визначеними статтями 253-259 ГПК України.

Ухвала підписана 10.09.2018.

Інформацію по справі, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://te.court.gov.ua/sud502.

Суддя Н.В. Охотницька