Рішення № 76325099, 04.09.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04 вересня 2018 року Справа № 913/328/18

Провадження №1/913/328/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ

до відповідача Фермерського господарства "ВІКТОР", м. Попасна Попаснянського району Луганської області

про стягнення 109520 грн. 09 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Богуславська Є.В.

Представники в судове засідання не викликались

Суть спору: про стягнення 103223 грн. 06 коп. пені та 6297 грн. 03 коп. штрафу, нарахованих за несвоєчасну сплату суми дооцінки вартості товару (курсової різниці) у сумі 41980 грн. 20 коп. на підставі договору від 05.02.2008 № 01-01-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу та угоди від 02.07.2012 № 326/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України); 1000 грн. 00 коп. адвокатських витрат за договором № 21-02-2018 від 21.02.2018 (з урахуванням заяви позивача від 23.07.2018 № 23-7/07 про збільшення позовних вимог).

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов до наступного.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства "ВІКТОР" про стягнення 496 грн. 86 коп. пені та 465 грн. 24 коп. штрафу.

26.07.2018 на адресу суду надійшла заява від 23.07.2018 № 23-7/07 про збільшення позовних вимог до 103223 грн. 06 коп. пені та 6297 грн. 03 коп. штрафу, яку прийнято судом на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України та ч. 3 ст. 252 ГПК України, оскільки строк для подачі такої заяви (06.08.2018) не сплинув.

У зв'язку з тим, що позивачем значно збільшені позовні вимоги, суд прийняв рішення розглянути справу у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у клопотанні від 31.08.2018, яке надійшло на електронну адресу суду, зазначив про відсутність у нього копій позову та заяви про збільшення розміру позовних вимог, що унеможливлює підготовку відзиву.

У відповідності до досліджених судом відомостей на сайті "Укрпошти" в мережі "Інтернет" операцій з вказаними поштовими відправленнями позивача мали місце невдалі спроби їх вручення відповідачу (25.07.2018 щодо № 0304008430909 та 30.08.2018 щодо № 0304008431557).

Оскільки строк розгляду справи, передбачений ст. 248 ГПК України, закінчується 04.09.2018, клопотання відповідача про відкладення судового засідання судом відхиляється та суд розглядає справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, 05.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та Фермерським господарством «Віктор» (відповідачем) було укладено договір № 01-01-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, за яким відповідачу були продані засоби захисту рослин.

З наявних у справі документів вбачається, що відповідач здійснював погашення боргу за вказаним договором з 29.02.2008 по 26.03.2009, зокрема, 29.01.2009 ним було перераховано 80000 грн. 00 коп. боргу.

У відповідності до наданих позивачем до справи копій судових актів по господарській справі № 916/1912/17 на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України є такими, що не потребують доказування наступні факти, які мають значення для обґрунтування позову у цій справі, а саме:

- правонаступництво ФОП Грищенко О.М. щодо права вимоги з відповідача зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу на підставі угоди від 12.01.2011 року № 56-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), за якою відступлено новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством «ВІКТОР» (код ЄДРПОУ 30053491) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3%-річних, штрафу та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 01-01-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 05 лютого 2008 року;

- правонаступництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (позивача) щодо права вимоги з відповідача зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу на підставі угоди від 02.07.2012 № 326/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), за якою відступлено новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством «ВІКТОР» сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат за період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №01-01-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 05 лютого 2008 року;

- обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ «СОВАГРО» та ФГ «ВІКТОР» суми коштів: 41980,20 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), розрахованого на суму здійсненого 29.01.2009 року часткового погашення у розмірі 80000,00 грн., 65094,49 грн. штрафу, розрахованого на розмір заборгованості у сумі 433963,29 грн., 533,70 грн. 3% річних та 4280,19 грн. пені, розрахованих на розмір заборгованості у сумі 433963,29 грн. за період із 16.11.2008 року по 30.11.2008 року, 9113,23 грн. інфляційних втрат, розрахованих на розмір заборгованості у сумі 433963,29 грн. за грудень 2008 року за рішенням господарського суду Одеської області від 29.09.2017 року по справі № 916/1912/17, яке у вказаній частині залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

У постанові Верховного Суду від 04.06.2018 року по справі № 916/1912/17 вказано, що Суд погоджується з висновком господарських судів, що сторони дійшли згоди про те, що грошове зобов'язання за договором купівлі-продажу має виконуватись у національній валюті з врахуванням курсу долара США на день фактичної оплати вартості товару, яка на дату підписання договору становила 5,05 грн./дол. США.

Долучена до справи виписка з поточного рахунку позивача в установі банку за 01.02.2018 (арк. справи 34) підтверджує повне погашення відповідачем боргу за рішенням суду по справі № 916/1912/17 на загальну суму 121001 грн. 81 коп., у т.ч. 41980 грн. 20 коп. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), розрахованого на суму здійсненого 29.01.2009 року часткового погашення боргу за товар у розмірі 80000 грн. 00 коп.

У відповідності до розрахунку ціни позову, наведеному у заяві про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути 103223 грн. 06 коп. пені та 6297 грн. 03 коп. штрафу, нарахованих за несвоєчасну сплату вказаної вище курсової різниці у сумі 41980 грн. 20 коп.

В обґрунтування цих вимог позивач посилається на умови п. 8.2. договору купівлі-продажу № 01-01-08, яким передбачено сплату на користь продавця пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Також відповідно до п. 8.4. цього договору за несплату або несвоєчасну оплату товару передбачений штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару.

У зв'язку з тим, що за умовами п. 8.3 договору купівлі-продажу № 01-01-08 сторони відповідно до ст. 259 ЦК України домовились про збільшення строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань без обмеження строку, передбаченого п. 6 ст. 232 ГК України, до стягнення заявлено пеню за період з 29.01.2009 (дата погашення боргу за товар на суму 80000 грн. 00 коп.) по 31.01.2018 (дата погашення суми курсової різниці).

Відповідачем позов не оспорений, відзив не наданий з підстав, вказаних вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмову у його задоволенні, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Цивільним кодексом України, ст. 627 якого, зокрема, передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, суд вважає, що, оскільки за умовами укладеного договору купівлі-продажу № 01-01-08 передбачено сплату пені та штрафу від вартості неоплаченого товару, то застосування такої відповідальності до суми курсової різниці не передбачено договором.

На час розгляду цієї справи вартість товару, отриманого відповідачем, повністю сплачена (разом з відповідним ПДВ), що підтверджено документально.

Згідно умов п. 5.1 договору купівлі-продажу ціна товару вказується в видаткових накладних.

Сторони не визначили у цьому пункті договору грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті поряд з ціною зобов'язання в національній валюті за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленої Національним банком України на день укладання договору, що передбачено ст. 524 ЦК України.

Щодо умов договору за змістом Додатку про визначення «суми до сплати» за відповідною формулою, то, дійсно, продавець товару набув право стягнення грошового зобов'язання у вигляді курсової різниці і це не ставиться судом під сумнів, але розділ 8 договору не містить умов про відповідальність за несвоєчасну сплату цієї курсової різниці, а тому вимоги за позовом є необґрунтованими.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням на позивача судових витрат у відповідності до ст. 129 ГПК України. Також не підлягають відшкодуванню витрати на послуги адвоката у сумі 1000 грн. 00 коп., надані адвокатом О.М.Грищенком /свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009/ на підставі договору від 21.02.2018 № 21-02-2018.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 75, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст. ст. 232-233, 236-241, 247 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ до відповідача Фермерського господарства "ВІКТОР", м. Попасна Попаснянського району Луганської області про стягнення 103223 грн. 06 коп. пені та 6297 грн. 03 коп. штрафу в і д м о в и т и.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 10.09.2018.

Суддя Н.М.Зюбанова