Ухвала суду № 76324831, 10.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.09.2018

Справа № 910/8040/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства «Укроборонресурси»

до Головного управління ДФС у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брокцентр» та Першої української міжрегіональної товарної біржі

про визнання договору та аукціону недійсними.

Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Укроборонресурси» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Головного управління ДФС у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брокцентр» та Першої української міжрегіональної товарної біржі про визнання договору та аукціону недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір доручення на продаж майна на аукціоні від 11.12.2017, укладений між відповідачем – 1 та відповідачем – 2 з порушенням Податкового кодексу України та Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що свідчить про його недійсність на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України, у зв’язку з чим, цільовий аукціон від 12.04.2018, організований відповідачем – 3 є також недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

09.07.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.08.2018.

03.08.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.

06.08.2018 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 06.08.2018 представники відповідачів 1 та 2 з’явились, представники позивача та відповідача – 3 не з’явились.

За результатами судового засідання, враховуючи подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.09.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 10.09.2018 представники позивача та відповідача – 1 з’явились, представники інших відповідачів не з’явились.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача – 1 про закриття провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Статтею 1 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Як вбачається з позовної заяви, Державне підприємство «Укроборонресурси» просить суд:

- визнати недійсним Договір доручення на продаж майна на аукціоні, укладений 11 грудня 2017 між Головним управлінням ДФС у м. Києві та ТОВ «Торговий дім «Брокцентр»;

- визнати недійсним проведений 12 квітня 2018 року аукціон з продажу майна Державного підприємства «Укроборонресурси».

В обґрунтування означених вимог, позивач зазначає, що Договір доручення на продаж майна на аукціоні від 11.12.2017, укладений між відповідачем – 1 та відповідачем – 2 з порушенням Податкового кодексу України та Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що свідчить про його недійсність на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України, у зв’язку з чим, цільовий аукціон від 12.04.2018, організований відповідачем – 3 є також недійсним.

З п. 1.1 оспорюваного Договору вбачається, що відповідач – 1 доручає, а відповідач – 2 бере на себе зобов’язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором здійснити продаж на цільовому аукціоні (торгах), який буде проведено за дорученням Довірителя на Першій українській міжрегіональній товарній біржі майна, що перебуває у податковій заставі і знаходиться на балансі Державного підприємства «Укроборонресурси» і підлягає реалізації в рахунок погашення його податкового боргу згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2016 по справі № 826/9759/16 та укласти від імені відповідача – 1 Договір купівлі-продажу такого майна з тертою особою.

Як встановлено судом, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві з позовом до Державного підприємства «Укроборонресурси» про надання дозволу на реалізацію майна Державного підприємства «Укроборонресурси», яке перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна №29/26-50-25-01-10 від 22.07.2014 з метою погашення податкового боргу платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що за Державним підприємством «Укроборонресурси» обліковується податкова заборгованість, з метою погашення якої Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, правонаступником якого є позивача, прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 21.07.2014 №64/26-50-25-01-09 та складено акт опису майна від 22.07.2014 №29/26-50-25-01-10.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2016 по справі № 826/9759/16 позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено, надано Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві дозвіл на погашення суми податкового боргу Державного підприємства «Укроборонресурси» від 22.07.2014 №29/26-50-25-01-10 у межах суми 1 082 300,00 грн.

Відповідно до п. 95.1 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 95.7 Податкового кодексу України унормовано, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Таким чином, з викладеного вбачається, що означений спір є публічно-правовим, оскільки фактично позивачем оскаржуються дії Головного управління ДФС у м. Києві як контролюючого органу у сфері справляння податків і зборів, керуючись при цьому, зокрема, Податковим кодексом України (ст.95).

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пункт 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

З огляду на те, що між сторонами відсутні господарські відносини та відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин, оскільки позивачем фактично оскаржуються дії Головного управління ДФС у м. Києві як контролюючого органу у сфері справляння податків і зборів, на виконання яких, відповідачами укладено оспорюваний Договір та в подальшому проведено оспорюваний аукціон, даний спір непідвідомчий господарському суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 2 ст. 231 ГПК України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 910/8040/18 за позовом Державного підприємства «Укроборонресурси» до Головного управління ДФС у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брокцентр» та Першої української міжрегіональної товарної біржі про визнання договору та аукціону недійсними закрити.

2. Роз’яснити Державному підприємству «Укроборонресурси», що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 10.09.2018.

Суддя О.А. Грєхова