Рішення № 76324323, 10.09.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2479/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE", м. Хмельницький

до Приватного підприємства "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ", м. Дніпро

про стягнення 26 096,14 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ" про стягнення 26 096,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов'язань Відповідачем за Договором поставки № U 36221 від 07.06.2017 в частині оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018р. суддею Рудовською І.А. відкрито провадження у справі № 904/2479/18 визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.06.2018 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2018 року №380, у зв'язку з перебуванням судді Рудовської І.А. у відпустці, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-2391/18 справи №904/2479/18, за результатами якого, справу передано для розгляду судді Красота О.І.

Ухвалою суду від 10.07.2018 вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи міститься відзив Відповідача від 18.06.2018р., в якому він заперечує проти задоволення позову, з огляду на те, що строк оплати товару не настав та Позивачем взагалі не надано Відповідачу інформацію, куди проводити таку оплату.

05.07.2018р. Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що інформація щодо умов оплати міститься і у договорі, і видаткових накладних, і у рахунках, які біли виставлені Позивачем.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» (далі - Позивач, постачальник) та Приватним підприємством "БП ПРОМПОСТАЧАННЯ" (далі - Відповідач, покупець) було укладено Договір поставки №U36221 (а.с.8).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується, використовуючи послуги третьої сторони (яка є комерційним посередником, тобто надає послуги (сприяє) в укладанні постачальником угод поставки; просуває від імені постачальника товар; узгоджує та оформлює партії поставки, комплектує та відповідає за їх доставку), передати покупцю у встановлений строк замовлені ним запасні частини до автомобілів, авто хімію, масла, супутні товари для автотранспорту тощо (далі - товар) окремими партіями, а покупець зобов'язується приймати товар для здійснення підприємницької діяльності та оплачувати його. Асортимент (номенклатура), ціна та кількість товару остаточно погоджуються сторонами у накладних, які є специфікаціями у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають його невід'ємну частину.

Ціна договору складається із сумарної ціни поставлених партій товару, яка вказана у видаткових накладних (п. 1.2 Договору).

Покупець у будь-який визначений законодавством спосіб сплачує повну ціну товару на вказаних у рахунку/накладній умовах (п. 5.1 Договору).

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно до видаткової накладної. Перехід права власності відбувається при підписанні видаткової накладної обома сторонами (п. 8.1 Договору).

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 21 477,78 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № UAUD2_180000543 від 05.01.2018р. на суму 15 609,92 грн.;

- № UAUD2_180002505 від 17.01.2018р. на суму 537,77 грн.;

- № UAUD2_180003071 від 20.01.2018р. на суму 5 330,09 грн., які підписаними обома сторонами (а.с. 9-11).

Станом на час подачі позову, Відповідачем суму заборгованості у розмірі 21 477,78 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідачем був прийнятий товар від Позивача за видатковими накладними № UAUD2_180000543 від 05.01.2018р. на суму 15 609,92 грн., № UAUD2_180002505 від 17.01.2018р. на суму 537,77 грн. та № UAUD2_180003071 від 20.01.2018р. на суму 5 330,09 грн.

Товар за видатковою накладною № UAUD2_180000543 від 05.01.2018р. на суму 15 609,92 грн. повинен був бути оплачений до 19.01.2018р., за видатковою накладною №UAUD2_180002505 від 17.01.2018р. на суму 537,77 грн. - до 31.01.2018р. та за видатковою накладною № UAUD2_180003071 від 20.01.2018р. на суму 5 330,09 грн. - до 03.02.2018р.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.1 Договору поставки, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 21477,78 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано Відповідачу пеню у сумі 2 564,38 грн. за період з 20.01.2018 по 02.06.2018, 15% річних - 1 147,23 грн. за період з 20.01.2018 по 02.06.2018 та інфляційні втрати - 906,75 грн. за період січень-квітень 2018 року.

Згідно п. 10.1 Договору, за порушення умов договору сторони несуть взаємну відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Сторона, винна у порушенні умов договору, в повному обсязі відшкодовує потерпілій стороні завдані та документально підтверджені збитки.

Покупець у разі несвоєчасної оплати товару за вимогою постачальника сплачує за весь час прострочення: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, а також проценти (ст.. 694 ЦК України) на прострочену суму в розмірі 15% річних (п. 10.6. Договору).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, а саме розрахунок за видатковою накладною № UAUD2_180003071 від 20.01.2018р на суму 5330,09 грн. (кінцевий строк оплати 03.02.2018р.) Позивачем нараховано пеню з 01.02.2018, тоді як період прострочення зі даною накладною починається лише з 04.02.2018р. Отже, з урахуванням викладеного, здійснивши перерахунок пені, суд задовольняє дану вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені частково у розмірі 2 549,19 грн.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані 15 % відсотків річних за загальний період прострочки з 20.01.2018 по 02.06.2018 у розмірі 1147,23 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 15 % річних, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 15 % річних за період з 20.01.2018 по 02.06.2018 у розмірі 1147,23 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування інфляційних втрат за період січень-квітень 2018 року у розмірі 906,75 грн., суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Пунктом 2 Листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 за № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» надані відповідні роз»яснення стосовно застосування індексу інфляції, в якому вказується, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Таким чином, нарахування інфляційних втрат на заборгованість з оплати товару за видатковою накладною № UAUD2_180000543 від 05.01.2018р. на суму 15 609,92 грн. (кінцевий строк оплати - 19.01.2018р.) має починатись з наступного місяця - тобто з лютого. На підставі викладеного позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню саме у розмірі 606,96 грн., нарахованих за період лютий-квітень 2018року.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1740,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «БП Промпостачання» (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9/12; код ЄДРПОУ 41111309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29009, м. Хмельницький, вул. Толстого, 1/1, од ЄДРПОУ 30865632) суму основного боргу у розмірі 21 477,78 грн., пеню у сумі 2 549,19 грн., 15 % річних у розмірі 1 147,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 606,96 грн. та 1 740,73 грн. витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

10.09.2018р.