Рішення № 76323420, 30.08.2018, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 714/285/17

Провадження № 2/714/4/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі: головуючий-суддя: Козловська Л.Д.

секретар: Гуменюк Д.В.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Герца цивільну справу за об’єднаними позовами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до відповідачів ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Златобанк», третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання права власності на вклад у банку,-

В С Т А Н О В И В :

03.05.2017 року позивачі звернулися до суду з вищенаведеними позовами. В обґрунтування позовних вимог як на підставу позову посилаються на наступне. 06.11.2012 року між позивачами ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_9, та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори позики, згідно яких позивачі передали у власність відповідачу грошові кошти готівкою по 7500 дол. США. 07.11.2012 року між позивачем ОСОБА_20 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти готівкою у сумі 2500 дол. США. 07.11.2012 року між позивачами ОСОБА_21, ОСОБА_6 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори позики, згідно яких позивачі передали у власність відповідачу грошові кошти готівкою по 7500 дол. США. 06.05.2013 року між позивачем ОСОБА_10 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти готівкою у сумі 7500 дол. США. 06.11.2012 року між позивачами ОСОБА_18, ОСОБА_15 та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори позики, згідно яких позивачі передали у власність відповідачу грошові кошти готівкою по 7500 дол. США. Відповідач зобов’язався повернути позивачам взяті у позику грошові кошти до 30.11.2014 року.

06.12.2014 року та 07.12.2014 року позивачі звернулися до відповідача з заявами про повернення грошових коштів, проте відповідач заявив, що не може їх повернути, оскільки вони знаходяться на рахунках банку ПАТ «Златобанк» як вклад. Так як встановлено мораторій на дострокове повернення вкладу та відмовою банку повернути вклад, відповідач запропонував позивачам в якості виконання боргових зобов’язань за договорами позики, укласти договори відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу фізичної особи №070328 від 02.10.2014 року на вищенаведені суми. 06.12.2014 та 07.12.2014 року між позивачами та відповідачем ОСОБА_2 були укладені наведені договори відступлення права вимоги за вказаним договором банківського вкладу у межах позичених грошових коштів.

В червні 2015 року позивачам стало відомо, що 13 лютого 2015 року НБУ визнало ПАТ «Златобанк» неплатоспроможним та увів у нього тимчасову адміністрацію, а 05 травня 2015 року НБУ прийняв рішення про ліквідацію банку.

Позивачі не можуть звернутися до ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб для того, щоб отримати відшкодування за вкладом №070328 в ПАТ «Златобанк», оскільки за договорами про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу фізичної особи №070328 від 02.10.2014 року, які були укладені між позивачами та відповідачем ОСОБА_2, вони не мають статус вкладника, поняття якого визначене відповідно до ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», хоча набули за договорами відступлення права вимоги всіх прав власності на вклад відповідача в межах сум позичених відповідачу за договорами позики.

15.06.2015 року при зверненні до установи ПАТ «Ощадбанк» позивачам було відмовлено у виплаті відшкодування коштів за вкладом, розміщеним в ПАТ «Златобанк» за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб з причин відсутності їх в реєстрі вкладників. З відповідною заявою позивачі 15.06.2015 року звернулися до директора-розпорядника ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб, але відповіді не отримали.

Оскільки не визначеним є статус позивачів як вкладників, вони не можуть розпорядитися своїми правами на вклад у банку, з метою захисту прав на вклад позивачі просять суд визнати за ними як вкладниками право власності на частину вкладу в межах позичених відповідачу грошових коштів згідно вищенаведених договорів позики визначених від початкової суми вкладу 100000 дол. США за договором банківського вкладу №070328 від 02.10.2014 року, укладеного між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 на підставі договорів про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу фізичної особи №070328 від 02.10.2014 року, укладених між позивачами та відповідачем 06.12.2014 року та 07.12.2014 року. Судові витрати просили покласти на відповідача.

Позивачі на призначені судові засідання не з’явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Однак у вимогах позовних заяви просили розглянути справу у їхній відсутності.

Відповідач ПАТ «Златобанк» та представник ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб на призначені судові засідання свого представника не направляли, однак від ПАТ «Златобанк» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» ОСОБА_22 надійшли до суду письмові заперечення за позовні заяви позивачів, посилаючись на наступне. Відповідач ОСОБА_2 мав банківський вклад та останньому було відкрито рахунок № 26304500144328 на якому власне і обліковувались кошти на момент запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Златобанк» та відповідно до облікових даних на дату запровадження тимчасової адміністрації і був визнаний вкладником. У зв’язку з чим ОСОБА_2 було включено до переліку вкладників банку та 09.07.2015 року АТ «Златобанк» було списано гарантовану суму для виплат ОСОБА_2 для виплат ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 7 716 дол. США 49 центів. В подальшому ОСОБА_2, звернувся на адресу уповноваженої особи ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Златобанк» з Заявою про задоволення вимог кредитора від 19.06.2015 року за вх. № 4610. На підставі даної заяви Уповноваженою особою ОСОБА_19 було внесені вимоги ОСОБА_2 до реєстру вимог кредиторів на суму 7 316 775 (сім мільйонів триста шістнадцять тисяч сімсот сімдесят п’ять) грн. 72 коп. до четвертої черги. З огляду на те, що договір банківського вкладу укладений між ОСОБА_2, та AT «Златобанк», а в операційній системі банку відомості про позивачів як вкладника банку на дату запровадження тимчасової адміністрації відсутні, в розумінні вищезазначених законів вони не можуть бути визнані вкладниками. На день розгляду справи до фонду гарантування не надходило змін та доповнень до переліку вкладників від Уповноваженої особи щодо позивачів. Позивачі не подавали заяв про відкриття вкладного (депозитного) рахунку та позивачі не укладали із ОСОБА_23 договорів банківського рахунку для обліку відступлених коштів, а тому не є вкладниками у банку та не набули право на отримання коштів за рахунок ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб.

Стосовно договору відступлення права вимоги зазначено наступне. Вкладник ОСОБА_2 не звертався до AT «Златобанк» з проханням про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу, письмового погодження банку на відступлення вкладу не отримував. Договори відступлення прав вимоги засвідчені підписом керівника відділення ПАТ «Златобанк» ОСОБА_24, при цьому у договорах не зазначено яку посаду він займає, на підставі чого діє, та взагалі чи має він будь-які повноваження на участь у таких угодах. Крім того, нормами чинного законодавства України керівники чи, будь-які інші представники банку не наділені повноваженнями завіряти (посвідчувати) договори між фізичними особами. А знову ж таки, відповідно до п. 6.3 Публічної пропозиції відступлення права вимоги здійснюється або з письмового погодження, або за участю ОСОБА_23. Письмового погодження на укладення договору ОСОБА_2 не отримував та, як видно з Договорів відступлення прав вимоги, учасником договору Банк не є. Крім того, AT «Златобанк» не отримував ні від ОСОБА_2, ні від позивачів письмового повідомлення про зміну боржників в зобов’язанні, як не отримував ні копії договорів відступлення прав вимоги ні акту приймання - передачі документів, які засвідчують права, що передаються. Також звертає увагу суду, що на дату укладання договорів відступлення права вимоги діяли обмеження встановлені Постановою Правління Національного банку України № 777/БТ від 04.12.2014 р., яка була обов’язковою для виконання АТ «Златобанк». Пунктом 17 частини 2 резолютивної частини зазначеної постанови НБУ встановлено обмеження для АТ «Златобанк» - не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, зазначеною постановою були встановлені обмеження для АТ «Златобанк», за наявності яких банк не мав права проводити операції за рахунком ОСОБА_2 оскільки ОСОБА_2 був стороною за чинним договором із АТ «Златобанк» і така операція призводить до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб. Так як договори відступлення прав вимоги укладені з порученням чинного законодавства, вважає, що вони є недійсними з моменту їх укладенні відповідно до ст. 215 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував відносно задоволення позовних вимог та пояснив, що він є власником грошових коштів у розмірі 100000 дол. США. у ТзОВ «Златобанк» на підставі укладеного між ними договору банківського вкладу. Частина даних грошових коштів ним були позивачеві у відповідачів з метою придбання майна, про що між ними були укладені відповідні договори позики, та внесені як вклад на зберігання. Позивачі звернулися до нього з вимогами про повернення їм позичених ним кошів, однак він їм пояснив, що він їх вклав як вклад у банку та запропонував оформити договір про відступлення права вимоги частини вкладу в межах суми позичених коштів, на що вони погодилися. 06.12.2014 року та 07.12.2014 року між, як власником вкладу грошових коштів та позивачами, у відділенні ПАТ «Златобанк» у м. Чернівці, за участю представника відділення банку ОСОБА_24, був наданий позивачам договір банківського вкладу, у зв’язку з чим позивачі набули право на частину його вкладу в ПАТ «Златобанк» в межах позичених у них сум грошових коштів.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав пояснення надані його довірителем та не заперечував щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. ОСОБА_14 довіритель не мав грошових коштів щоб повернути борг позивачам, проте маючи грошові кошти як вклад у банку цілком правомірно відступив їм право вимоги по своєму вкладу на суми, які винен кожному з позивачів. Позивачі на законних підставах набули право власності на частину вкладу його довірителя шляхом укладання договору відступлення права вимоги за вкладом в ПАТ «Златобанк», за якими до позивачів перейшли права його довірителя як первинного кредитора в тому обсязі і на умовах які існували на момент відступлення, а також права які забезпечують або гарантують виконання зобов’язання на підставі ст. 514 ЦК України. Фактично в даному випадку діють норми ст. 512 ЦК України, а саме такий спосіб заміни кредитора у зобов’язанні як правонаступництво.

В подальшому ОСОБА_2 звернувся на адресу УО ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» з заявою про задоволення вимог кредитора від 19.06.2015 року за вх. №4610.На підставі даної заяви Уповноваженою особою ОСОБА_19 було внесені вимоги ОСОБА_2 до реєстру вимог кредиторів на суму 7 316 775 ,72 грн. до четвертої черги.

З огляду на те, що договір банківського вкладу укладений між ОСОБА_2 та АТ «Златобанк», а в операційній системі банку відомості про Позивачів відсутні як вкладників банку на дату запровадження тимчасової адміністрації, позивачі не можуть розпоряджатися своїми коштами у зв’язку з визнанням ПАТ «Златобанк». ОСОБА_23 визнано неплатоспроможним, початком процедури ліквідації банку та невнесення уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб у списки вкладників банку, у зв’язку з чим позивачі позбавлені права розпоряджатися набутою ними частиною вкладу у банку.

Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, свідка ОСОБА_24, дослідивши докази по справі, даючи їм законну та правову оцінку, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

06.11.2012 року між позивачами ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_9, та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори позики, згідно яких позивачі передали у власність відповідачу грошові кошти готівкою по 7500 дол. США. 07.11.2012 року між позивачем ОСОБА_20 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти готівкою у сумі 2500 дол. США. 07.11.2012 року між позивачами ОСОБА_21, ОСОБА_6 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори позики, згідно яких позивачі передали у власність відповідачу грошові кошти готівкою по 7500 дол. США. 06.05.2013 року між позивачем ОСОБА_10 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти готівкою у сумі 7500 дол. США. 06.11.2012 року між позивачами ОСОБА_18, ОСОБА_15 та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори позики, згідно яких позивачі передали у власність відповідачу грошові кошти готівкою по 7500 дол. США. Відповідач зобов’язався повернути позивачам взяті у позику грошові кошти до 30.11.2014 року.

Відповідно до укладеного Договору банківського вкладу №070328 від 02.10.2014 року, ОСОБА_2 є власником вкладу в АТ «Златобанк» в іноземній валюті у сумі 100000 дол. США, відкритого на депозитний рахунок №26302509120936.

06.12.2014 та 07.12.2014 року між позивачами та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори відступлення права вимоги за договором банківського вкладу №070328 від 02.10.2014 року у межах позичених грошових коштів.

13.02.2015 Постановою Правління Національного ОСОБА_23 України від № 105 АТ «Златобанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно ст. 34 ОСОБА_25 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавчою дирекцією ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 № 30 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк».

В подальшому, Постановою Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 року відкликано банківську ліцензію АТ «Златобанк». Рішенням № 99 від 13.05.2015 року Виконавчої дирекції ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації АТ «Златобанк». Наказом № 156 від 13.05.2015 року призначено ОСОБА_26 уповноваженою особою ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно.

Рішенням № 391 від 24.03.2016 року Виконавчої дирекції ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Златобанк» на два роки по 13.05.2018 включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ «Златобанк» ОСОБА_26.

Рішенням № 1977 від 15.05.2017 року Виконавчої дирекції ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб змінено уповноважену особу ОСОБА_19 на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК», а саме призначено уповноваженою особою ОСОБА_19 на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_27 з 18.05.2017 року. Рішенням № 1135 від 19.04.2018 року Виконавчої дирекції ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строк здійснення процедури ліквідації АТ «Златобанк» на два роки, до 13.05.2020 року включно та продовжено повноваження ОСОБА_28 на цей період часу.

При вирішенні питання про те, положення якого нормативно-правового акту піддягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, необхідно враховувати наступне.

Відповідно до статті 75 Конституції України. Верховна ОСОБА_11 України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, немає також закону України» який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зіі у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Відповідно до частини 3 статті 150 Конституції У країни рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Зокрема, частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень ОСОБА_25 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_25.

Крім того, відповідно до пункту 4 листа Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26.12.2008 року N 758-0-2-08-19, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актам.

За таких умов, виходячи з наведених положень Конституції України, рішення Конституційного Суду України та роз’яснень Міністерства юстиції України, пріоритетними в даному випадку є положення ОСОБА_25 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Відтак, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його вкладниками/кредиторами, норми ОСОБА_25 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі №6-2001н15.

Враховуючи те, що у ПАТ «Златобанк» було розпочато процедуру ліквідації це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

ОСОБА_25 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено порядок виплат відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_19 гарантування, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з положенням ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені Договором.

За договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_23 не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатись грошовими коштами на власний розсуд (ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією; (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходиться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним Законом, що регулює дані правовідносини.

Відповідно до статті 26 цього ОСОБА_25 ОСОБА_19 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_19 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення ОСОБА_19 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_19 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до положень частини 2 статті 26 ОСОБА_25 вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_19 в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини 1 статті 35 ОСОБА_25 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків ОСОБА_19 здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу ОСОБА_19.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 ОСОБА_25 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За частиною 1 статті 27 зазначеного ОСОБА_25 Уповноважена особа ОСОБА_19 складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_19 відповідно до вимог цього ОСОБА_25 та нормативно-правових актів ОСОБА_19 станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини 2 статті 27 зазначеного ОСОБА_25 Уповноважена особа ОСОБА_19 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_19 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_19, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

У частині 5 статті 27 зазначеного Закон передбачено, що протягом шести днів з дня отримання ОСОБА_19 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція ОСОБА_19 затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою ОСОБА_19 переліку вкладників. ОСОБА_19 публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур’єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 28 ОСОБА_25 передбачено, що ОСОБА_19 розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією ОСОБА_19 реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

З наведеного вбачається, що повноваження щодо формування Переліку вкладників, та щодо визначення сум, що підлягають відшкодуванню, покладені на уповноважену особу ОСОБА_19.

Перелік вкладників складається уповноваженою особою ОСОБА_19, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується ОСОБА_19 на підставі Переліку.

Отже, виконавча дирекція ОСОБА_19 затверджує Реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою ОСОБА_19 Переліку вкладників.

У наданому уповноваженою особою ОСОБА_19 Переліку вкладників для здійснення виплат, інформація про позивачів відсутня.

Пунктом 6 розділу III Положення про порядок відшкодування ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_19 гарантування від 09.08.2012 року № 14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа ОСОБА_19 може надавши до ОСОБА_19 додаткову інформацію про вкладників стосовно:

- зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування;

- зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників;

- змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Так, на день розгляду даної справи до ОСОБА_19 гарантування не надходило змін та доповнень до Переліку від Уповноваженої особи щодо Позивачів.

Статтею 47 ОСОБА_25 України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

1)залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2)відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3)розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. Центральний депозитарій цінних паперів має право провадити окремі банківські операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, що видається у встановленому Національним банком України порядку.

На думку позивачів, вони набули статусу вкладника ОСОБА_23 та право вимоги від ОСОБА_19 гарантування грошової компенсації за вкладом у банку на підставі укладених ними Договорів відступлення права вимоги з ОСОБА_2

Разом з тим з такою позицією позивачів неможливо погодитись, з огляду на наступні приписи законодавства.

Згідно із положеннями статті 2 ОСОБА_25 України «Про систему гарантування вкладів фізичнихосіб»:

-вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

-вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

З наведених приписів спеціального ОСОБА_25 вбачається, що вкладником ОСОБА_23 є виключно та особа, що уклала із банком договір банківського вкладу (депозиту), і яка залучила (внесла) кошти на умовах укладеного договору.

Виходячи із приписів статей 1066, 1068 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_23 зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкцій №492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній Основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Виходячи із викладеного, поточні та вкладні (депозитні) рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка інструкцією не передбачено.

Більше того, Верховний суд України постановою від 06.04.2016 року по справі № 3-174гс16 вказав: поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, не передбачено.

Порядок відкриття вкладного (депозитного) рахунку фізичним особам урегульовано Розділом 10 Інструкції №492.

Відповідно до пункту 10.1 Розділу 10 Інструкції №492 якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то відкриття вкладного (депозитного) рахунку здійснюється в такому порядку:

фізична особа має пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Фізична особа-резидент додатково має пред’явити документ, виданий контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію фізичної особи-резидента в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

фізична особа, яка займається підприємницькою діяльністю, зобов’язана повідомити банк про свій статус підприємця в письмовій формі в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку;

фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, зобов'язана також подати до банку копію документа, що підтверджує взяття на облік такої особи відповідним контролюючим органом;

на підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію фізичної особи, яка відкриває рахунок;

між банком і Фізичною особою укладається в письмовій ОСОБА_19 договір банківського вкладу;

Фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок; на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до пункту 10.7 Розділу 10 Інструкції №492 Фізична особа може відкрити вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи шляхом укладення договору банківського вкладу за умови пред'явлення особою, яка відкриває рахунок, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Якщо ця особа є резидентом, то вона додатково має пред'явити документ, виданий контролюючим органом, що засвідчує її реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

На підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію фізичної особи, яка відкриває рахунок.

У разі відкриття вкладного (депозитною) рахунку на користь третьої особи ця особа набуває права вкладника з часу пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набутої особою, на користь якої відкрито вкладний (депозитний) рахунок, прав вкладника ці права належать особі, яка відкрила вкладний (депозитний) рахунок.

Розпорядження коштами за вкладним (депозитним) рахунком особою, на ім'я якої відкрито рахунок, здійснюється лише після її ідентифікації та верифікації банком.

Якщо особа, на користь якої відкрито вкладний (депозитний) рахунок, відмовилася від вкладу, то особа, яка уклала договір банківського вкладу та відкрила вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести на своє ім'я шляхом укладення додаткової угоди або нового договору банківського вкладу і відкриття нового вкладного (депозитного) рахунку.

Як вбачається із додатків до матеріалів позову, позивачі не подавали заяв про відкриття вкладного (депозитного) рахунку та позивачі не укладали із ОСОБА_23 договорів банківського рахунку для обліку відступлених коштів.

Таким чином, позивачі не укладали з ОСОБА_23 договори банківського вкладу, банківського рахунку і не є власниками іменного депозитного сертифіката.

За таких умов, позивачі не є вкладниками Байку в розумінні ОСОБА_25 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (статті 2 ОСОБА_25), а тому не набули право на отримання коштів за рахунок ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, відповідно до пункту 7.1 Розділу 7 Інструкції №492 видаткові операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності), засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України, - іншими уповноваженими на це особами. Довіреність може бути засвідчена уповноваженим працівником банку, якщо вона складається в банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб). Така довіреність додаткового засвідчення не потребує.

Стаття 1071 ЦК України визначає перелік підстав списання грошових коштів з рахунка клієнта. Так, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Із аналізу наведених норм вбачається, що за договором банківського рахунка грошове зобов’язання банку перед клієнтом (власником рахунка) в межах коштів, розміщених на рахунку, може виникнути лише після направлення розпорядження клієнта на відповідну грошову суму.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 року у справі № 3-174гс16.

Так, матеріали позову не містять розпоряджень ОСОБА_2 поданих ОСОБА_23 на списання з його рахунку від ступлених коштів на користь позивачів.

Також матеріали справи не містять доказів, відповідно до яких такі кошти були внесені через касу банку. Тобто у позивачів відсутні рахунки у ОСОБА_23, на якому обліковуються кошти в тому розмірі, які були відступлені їм.

Крім того, за своєю правовою природою Договір про відступлення пава вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою. Утім укладення такого договору не може замінити собою основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у даному випадку - між ОСОБА_23 і кредитором ОСОБА_2

Тобто на підставі Договору відступлення права вимоги позивачі не набувають статусу «вкладника ОСОБА_23» на тих же умовах, що й інші вкладники Байку, які уклали із банком вкладні рахунки та розмістили на них свій вклад.

Відповідно до статті 2 ОСОБА_25 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов’язань.

Маючи документально підтверджені грошові вимоги до ОСОБА_23 (боржника) щодо його грошових зобов'язань позивачі стають кредиторами ОСОБА_23.

Разом з тим, кредиторські вимоги позивачів, які ґрунтуються на Договорі відступлення права вимоги, не можуть бути задоволені за рахунок коштів ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб, які мають інше призначення (відшкодування коштів за вкладами).

Таким чином, позов не підлягає задоволенню, оскільки:

-позивачі не є вкладниками ОСОБА_23 в розумінні ОСОБА_25 України «.Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки договори позивачами із ОСОБА_23 не укладався та кошти на рахунки не вносились;

-виплата гарантованої суми відшкодування вкладникам здійснюється виключно в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якийє спеціальним у цих правовідносинах (постанова ВСУ від 20 січня 2016 року у справі N 6- 2001 цс 15).

Окрім цього, відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, на момент укладання договорів про відступлення права вимоги у первісного кредитора ще не виникло право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок ОСОБА_19, оскільки таке право виникає лише після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, до позивачів не переходило право первісного кредитора на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів ОСОБА_19 в межах граничного розміру. Вкладник ОСОБА_2 отримав гарантовану суму у повному обсязі. Отже, вкладник ОСОБА_2 не відступав своє право вимоги щодо відшкодування коштів, а використав своє право самостійно.

Враховуючи відсутність у вкладника ОСОБА_2 права на відшкодування коштів у сумі, яка перевищує граничний розмір, зазначене право до позивача не перейшло і не могло перейти на підставі договору про відступлення права вимоги. Законодавством не передбачено випадки збільшення обсягу прав на підставі договору про відступлення права вимоги.

Отже, оскільки кредиторська вимога ОСОБА_2 була акцептована Уповноваженою особою ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» ОСОБА_29 у повному обсязі та була встановлена Законом черговість, підстави для визнання за позивачами права вимоги па частину вкладу відсутні.

Із позивачами договори банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку не укладалися, авідтак він не є вкладниками банку.

Заявлені позовні вимоги щодо надання позивачам статусу вкладника у значенні пункту 4 статті 2 ОСОБА_25 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 11, 212, 525, 526, 527, 530, 533, 625, 1060 ЦК України, ст.ст. 12, 81-89, 141, 229, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд ,-

В И Р І Ш И В :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до відповідачів ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Златобанк», третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_19 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права власності на вклад у банку – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги, яка до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд Чернівецької області.

При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.09.2018 року.

Суддя: