Рішення № 76323058, 29.08.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року Справа № 915/239/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_1 – дов. №8584 від 18.12.2017,

представника відповідача: ОСОБА_2 – дов. №575 від 30.12.2015,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр.-т Перемоги, буд.14) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (юридична адреса: 54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.1; поштова адреса: 54030, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, буд.9-Б),

про: стягнення заборгованості в розмірі 34157,54 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 34157,54 грн., з яких:

- 19971,45 грн - основний борг, який складається з 2209,42 грн. адміністративного збору, 17762,03 грн корабельного збору;

- 1821,88 грн - 3% річних, з яких: 201,95 грн. нараховані за прострочення сплати адміністративного збору та 1619,93 грн на прострочення сплати корабельного збору;

- 12364,21 грн - інфляційні втрати, з яких: 1383,68 грн нараховані за прострочення сплати адміністративного збору та 10980,53 грн на прострочення сплати корабельного збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність з боку ТОВ СП “Нібулон” сплати портових зборів за вхід на зовнішній рейд Миколаївського морського порту Очаків (далі – порт) та вихід із зовнішнього рейду порту в період з 23.03.2015 по 27.03.2015 суден ТОВ СП “Нібулон” для виконання вантажних операцій з перевантаження кукурудзи на судно “TRANSOKEAN”, що суперечить ст.85 Кодексу торговельного мореплавства та ст.22 Закону України “Про морські порти України”, п.п.2.1, 7.1, 8.1-8.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за №930/23462 (далі – Порядок).

Позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях та запереченнях на відзив вказує на те, що при експорті зернових культур ТОВ СП “Нібулон” навантажує великотоннажні судна на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту, який розташований в районі банки Трутаєва біля міста Очаків та входить до меж акваторії морського порту Миколаїв, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 №934 “Про межі акваторії морського порту Миколаїв”. Для виконання вантажних операцій буксирами, баржами та крановими суднами відповідача, в період з 17.10.2014 по 01.11.2014, було здійснено 20 заходження (вхід та вихід) на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків), у зв’язку з чим відповідач отримав від позивача послуги, які оплачуються портовими зборами, а саме: адміністративним збором, корабельним збором та санітарним збором. За заходження суден відповідача на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) позивач нарахував відповідачу 3280,74 грн. адміністративного збору, 25351,37 грн корабельного збору та 864,95 грн санітарного збору. Позивач зазначає, що відповідач виставлений рахунок №13511512 від 31.03.2015 оплатив частково в сумі 864,95 грн санітарного збору, 7589,34 грн. корабельного збору та 1071,32 грн. адміністративного збору, що підтверджується випискою банку за 30.03.2015. Станом на дату подання позову, залишок боргу в сумі 2209,42 грн. адміністративного збору та 17762,03 грн корабельного збору залишався несплаченим. У зв’язку з несплатою основного боргу позивач додатково нарахував відповідачу до стягнення 1821,88 грн. – 3% річних та 12364,21 грн. інфляційних втрат.

Позивач вважає, що зобов’язання щодо сплати корабельного та адміністративного зборів виникли у ТОВ СП “Нібулон” на підставі настання певних подій, встановлених актами цивільного законодавства та не потребують наявності будь-яких інших документів, ніж ті, які додані до позову та підтверджують факт входу, виходу суден ТОВ СП “Нібулон” з зовнішнього рейду Миколаївського морського порту та виконання ними вантажних операцій на рейді. Позивач вказує, що вимоги щодо оплати адміністративного та корабельного зборів Адміністрація правомірно включила до позовних вимог, а доводами відповідача вони не спростовані.

Акваторія морського порту Миколаїв складається з окремих ділянок, межі яких визначені постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 №934. Зовнішній рейд порту (водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва) - це теж ділянки акваторії, які відокремлені від інших, що підтверджується паспортом акваторії порту. Судно не може одночасно здійснити вхід у всі ділянки акваторії, отже для входу в акваторію необхідно здійснити вхід у будь-яку з її ділянок, зокрема вхід на зовнішній рейд. Зовнішній рейд морського порту відокремлений від інших ділянок акваторії, тому для перепинення судна від причалів морського терміналу ТОВ СП „Нібулон" до зовнішнього рейду порту судно: 1) виходить з акваторії морського порту Миколаїв на ділянці водного простору р. Південний Буг; 2) переміщується за межами будь-якого порту від морського порту Миколаїв по Бузько-Дніпровсько-лиманському каналу (далі - БДЛК) та водним простором територіального моря; 3) входить в акваторії морського порту Миколаїв на ділянці водного простору територіального моря в районі банки Трутаєва - зовнішньому рейді.

Не відповідають діючому законодавству тверження ТОВ СП “Нібулон” що назва конкретної баржі буксиру є єдиним критерієм, за яким ведеться облік корабельного, адміністративного портових зборів. Для нарахування портових зборів значення має кожний факт заходження судна у порт, кожний факт входу/виходу в/з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів). Вхід/вихід з акваторії морського порту Миколаїв на ділянці водного простору р.Південний Буг є підставою для нарахування корабельного та адміністративного портових зборів. У спірних відносинах вхід в акваторію порту, проведення вантажних операцій, вихід з акваторії порту відбуваються на зовнішньому рейді. Визнані відповідачем факти заходження суден ТОВ СП “Нібулон” на зовнішній рейд є самостійною підставою для нарахування корабельного та адміністративного портових зборів, тому позовні вимоги є правомірними.

Відповідач у відзиві та додаткових пояснення проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

- для здійснення вантажних операцій з довантаження судна “TRANSOKEAN” на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв судна відповідача здійснили вхід в акваторію порту Миколаїв і після завершення вантажних операцій здійснили вихід з акваторії морського порту Миколаїв. При переміщені від причалів ТОВ СП “НІБУЛОН” до зовнішнього рейду морського порту Миколаїв судна здійснили перехід, під час якого пройшли дві ділянки водного простору акваторії порту Миколаїв. В даному випадку після заходу до Миколаївського морського порту судна відповідача не здійснювали входу/виходу з порту, а відбувалося переміщення суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішній рейд для дозавантаження судна “TRANSOKEAN”, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами. Вказані переміщення суден є внутрішньопортовими та не пов’язаними з виходом з порту. Сплата корабельного та адміністративного збору відповідачем вже була здійснена за вхід та вихід з акваторії порту. Відповідно Закону України “Про морські порти України” рейд є частиною акваторії морського порту. Прибуття судна на зовнішній рейд не потребує оплати понад вже сплачений корабельний та адміністративний збір за вхід судна в акваторію морського порту. Аналогічно відхід судна з зовнішнього рейду не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вихід з акваторії морського порту. В зв’язку з чим, відсутні підстави для стягнення подвійно нарахованого корабельного збору за переміщення судна в межах акваторії порту від одного водного простору до іншого водного простору, які є складовими одного об’єкту - Акваторія порту і переміщувалось в межах портових вод морського порту Миколаїв. Додані позивачем до матеріалів позовної заяви довідки складені ІДПН порту про “прибуття судна” на зовнішній рейд порту і “відходу судна” з зовнішнього рейду, не є тотожнім поняттям “вхід в акваторію” та “вихід з акваторії” тому не можуть бути належними доказами підтвердження обставин, на якій позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог.

- відповідно до п.п.2 п.1 ст.1 Закону України “Про морські порти України” акваторія морського порту (портова акваторія) – це визначена межами частина водного об’єкту, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і виходу суден. Рух судна відповідача по судновому ходу підтверджується навігаційними картами даного регіону. Таким чином, сам лише факт руху судна по водній поверхні річки Південий Буг та Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу не є підставою для застосування Порядку №316, оскільки судно фактично рухалось транзитом по судновому ходу внутрішніх водних шляхів відображеному на навігаційних картах, які є об'єктами загального користування і не користувались водною поверхнею в якості акваторії порту визначеному ст.1 Закону України “Про морські порти України”. Таким чином, судна ТОВ СП “НІБУЛОН” при транзитному проході в частині водного простору річки Південий Буг - “водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту Миколаїв” не є суб’єктами сплати корабельного збору чи об’єктами нарахування корабельного збору.

Ухвалою суду від 02.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

У підготовчому засіданні 23.04.2018, у відповідності до ст.ст.183, 202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом оголошувалась перерва.

Ухвалами від 29.05.2018, 21.06.2018 суд відкладав підготовчі засідання.

Ухвалою суду від 23.04.2018, з метою належної підготовки справи до судового розгляду, судом було подовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 18.07.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.07.2018.

Судовий розгляд справи розпочато у судовому засіданні 30.07.2018.

Судове засіданні 30.07.2018, у відповідності до ст.202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) було відкладено на 28.08.2018.

27.08.2018 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 27.08.2018 (т.3 а.с.181, 182), в якому він повідомляє, що ТОВ СП “Нібулон” платіжним дорученням №44782 від 0-07.08.2018 сплатило 7330,51 грн. заборгованості, з яких 6527,19 грн в оплату корабельного збору та 803,32 грн в оплату адміністративного збору та по платіжній квитанцієї №34757296 від 27.08.2018 сплачено 25,63 грн. корабельного збору (т.3 а.с.184, 185), які були включені до рахунку позивача №13511512 від 31.03.2015, у зв’язку з чим, відповідач просить суд закрити провадження у справі в цій частині.

У судовому засіданні 29.08.2018, у відповідності до ст.202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом було оголошено перерву до 29.08.2018.

У судовому засіданні 29.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

У березні 2015 року ТОВ СП “Нібулон” звернулось до Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) із заявками (т.1 а.с.23, 24, 25), в яких просило надати дозвіл на дозавантаження судна “TRANSOKEAN” кукурудзою у кількості близько 10000 тон та сої у кількості близько 5000 тон на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) силами та засобами ТОВ СП “Нібулон”.

23.03.2015 судно “TRANSOKEAN” прийшло на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) від морського терміну ТОВ СП “Нібулон” для довантаження, що підтверджується наданими позивачем копіями загальної декларації про вихід судна 23.03.2015.

Для проведення та виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) відповідачем були застосовані:

- плавкран “Святий Миколай” (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015);

- буксири: “Нібулон-2” (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 24.03.2015; вхід на рейд 24.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015); “Нібулон-3” (вхід на рейд 25.03.2015, вихід з рейду 25.03.2015; вхід на рейд 26.03.2015, вихід з рейду 26.03.2015; вхід на рейд 26.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015); “Нібулон-6” (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 24.03.2015);

- баржі: НБЛ-013 (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 26.03.2015); НБЛ-012 (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 24.03.2015); НБЛ-021(вхід на рейд 24.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015); НБЛ-017 (вхід на рейд 25.03.2015, вихід з рейду 25.03.2015); БН-01 (вхід на рейд 25.03.2015, вихід з рейду 26.03.2015); НБЛ-010 (вхід на рейд 26.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015); БН-02 (вхід на рейд 26.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015).

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем дорученнями на відвантаження експортних товарів на судно “TRANSOKEAN” на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків), коносаментами на баржі, довідками ТОВ СП „Нібулон” та ІДПН, здавальними актами, вантажним маніфестом (FREIGHT/CARGO MANIFEST, MANIFEST), коносаментами (BILL OF LADING) та відповідачем не заперечуються.

27.03.2015 було завершено довантаження ТОВ СП „Нібулон” на судно “TRANSOKEAN” на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) силами та засобами ТОВ СП „Нібулон”, що підтверджується відповідним здавальними актами, вантажним маніфестом (FREIGHT/CARGO MANIFEST), коносаментами (BILL OF LADING), загальними деклараціями (General Declaration) про вихід судна “TRANSOKEAN”.

Позивач надав суду копію акту наданих послуг (виконаних робіт) зі сплати портових зборів №13511512 від 31.03.2015 на загальну суму 29497,06 грн (т.1 а.с.106).

Даний акт підписаний відповідачем із зауваженнями, які полягали у наданні власного розрахунку корабельного та адміністративного зборів виходячи із різної кількості заходів/виходів суден відповідача до акваторії порту.

Також позивач надав акт наданих послуг (виконаних робіт) №13331512 від 31.03.2015 про надання послуг з використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді порту по т/х “TRANSOKEAN” на загальну суму 19086,37 грн, підписаний представником ТОВ СП “Нібулон” належним чином без зауважень (т.1 а.с.105).

В подальшому, позивач виставив відповідачу рахунок №13511512 від 31.03.2015 (т.1 а.с.108) на загальну суму 29497,06 грн, з яких: 3280,74 грн адміністративний збір, 25351,37 грн корабельний збір та 864,95 грн санітарний збір.

Відповідач вказаний рахунок сплатив 06.05.2015 частково на суму 864,95 грн санітарного збору, 7589,34 грн. корабельного збору та 1071,32 грн. адміністративного збору, про що свідчить банківська виписка, надана позивачем (т.1 а.с.126).

Позивач вважає, що після сплати відповідачем адміністративного, корабельного та санітарного зборів, залишок основного боргу становить: 2209,42 грн адміністративного збору та 17762,03 грн корабельного збору, що стало підставою звернення позивача до суду. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача: 1821,88 грн - 3% річних та 12364,21 грн інфляційних втрат.

Як зазначає відповідач у своїх поясненнях до контррозрахунку (т.1 а.с.169), до порушення провадження у справі, оплата однієї ставки адміністративного збору за заходження в порт, однієї ставки корабельного збору за вхід до акваторії порту та однієї ставки корабельного збору за вихід з акваторії порту, за тими вимогами, які заявлені позивачем у даному позові, була ним здійснена платіжним дорученнями №63226 від 09.11.2015, сума платежів за якими склала 1081,85 грн адміністративного збору та 8665,43 грн корабельного збору.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем по платіжному дорученню №44782 від 07.08.2018 та квитанції №34757296 від 27.08.2018 сплачено 6552,82 грн корабельного збору та 803,32 грн. адміністративного збору.

Позивачем оплата здійснена відповідачем по платіжному дорученню №44782 від 07.08.2018 врахована. Оплату здійснену по квитанції №34757296 від 27.08.2018 позивач оспорює, посилаючись на відсутність ідентифікуючих відповідача реквізитів.

На підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

1. 27.08.2018 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 27.08.2018 (т.3 а.с.181-183), в якій він повідомляє, що ТОВ СП “Нібулон” платіжним дорученням №44782 від 07.08.2018 сплатило 6527,19 грн корабельного збору та 803,32 грн. адміністративного збору. Платіжною квитанцією №34757296 від 27.08.2018 відповідач сплатив 25,63 грн. корабельного збору.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд закрити провадження у справі в цій частині у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідачем заперечень проти даного клопотання не висловлено.

Пунктом 2) частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі, в частині стягнення заборгованості у сумі 6552,82 грн корабельного збору та 803,32 грн. адміністративного збору, закрити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Заперечення позивача з приводу відсутності на квитанції №34757296 від 27.08.2018 необхідних реквізитів для зарахування платежу, судом відхиляються, оскільки вказаний платіжний документ містить відомості про платника, одержувача, їх банківські реквізити, суму оплати та підставу платежу.

2. У зв’язку з частковою сплатою відповідачем по платіжному дорученню №44782 від 07.08.2018 та квитанції №34757296 від 27.08.2018 корабельного збору у загальній сумі 6552,82 грн та 803,32 грн. адміністративного збору, судом закрито провадження в частині стягнення основного боргу в цих сумах.

При цьому, відповідачем зазначено, що вказана заборгованість ним визнається; нараховані позивачем портові збори у зазначених сумах не є надмірно нарахованими, понад вже сплачені ним портові збори, а визначені в наступному обсязі: одна ставка корабельного збору за вхід в акваторію порту, одна ставка корабельного збору за вихід з акваторії порту, одна ставка адміністративного збору за заходження в порт, що відповідає приписам Наказу №316. Несвоєчасну сплату заборгованості відповідач пояснює значним обсягом виконуваних робіт, що створює певні складнощі по їх документальному оформленню, перевірці та оплаті.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що заборгованість у сумі 6552,82 грн корабельного збору та 803,32 грн. адміністративного збору сплачена відповідачем з порушенням строків оплати, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача підлягають: 687,08 грн. – 3% річних (за період з 28.03.2015 по 06.05.2018), 5305,75 грн. інфляційних втрат (за період з 28.03.2015 по 06.05.2018).

У поданому до суду відповідачем контррозрахунку річних та збитків від інфляції зазначені суми підтверджені (т.1 а.с.170).

3. В період з 23.03.2015 по 27.03.2015 ТОВ СП «НІБУЛОН» здійснювало перевезення пшениці з власних причалів до зовнішнього рейду морського порту Миколаїв (Очаків) для дозавантаження судна “TRANSOKEAN”, для чого були застосовані наступні плавзасоби:

- плавкран “Святий Миколай” (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015);

- буксири: “Нібулон-2” (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 24.03.2015; вхід на рейд 24.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015); “Нібулон-3” (вхід на рейд 25.03.2015, вихід з рейду 25.03.2015; вхід на рейд 26.03.2015, вихід з рейду 26.03.2015; вхід на рейд 26.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015); “Нібулон-6” (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 24.03.2015);

- баржі: НБЛ-013 (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 26.03.2015); НБЛ-012 (вхід на рейд 23.03.2015, вихід з рейду 24.03.2015); НБЛ-021(вхід на рейд 24.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015); НБЛ-017 (вхід на рейд 25.03.2015, вихід з рейду 25.03.2015); БН-01 (вхід на рейд 25.03.2015, вихід з рейду 26.03.2015); НБЛ-010 (вхід на рейд 26.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015); БН-02 (вхід на рейд 26.03.2015, вихід з рейду 27.03.2015), що підтверджується наявними в справі коносаментами, дорученнями на відвантаження експортних вантажів, довідками ІДПН та визнається обома сторонами.

У зв’язку з виконанням зазначених операцій, ТОВ СП «НІБУЛОН» отримало від порту послуги, які оплачуються портовими зборами, зокрема, корабельним та адміністративним збором.

Згідно з ст.85 Кодексу торговельного мореплавства України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 Закону України «Про морські порти України» у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за №930/23462 (надалі – Порядок №316).

Відповідно п.2.1. Порядку №316 із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно п.7.1. Порядку №316 із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт.

Згідно з Додатком 1 до Порядку №316, вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди належать до групи А.

Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об’єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. (п.1.5 Порядку №316)

Відповідно до ст.1 Закону України «Про морські порти» акваторія морського порту (портова акваторія) це визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Рейдом є частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження (внутрішній рейд).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту Миколаїв» від 22.10.2008 №934 визначено, що акваторія порту включає:

- водний простір р.Південний Буг, обмежений береговою лінією, лінією кордонів причалів та лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;

- водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту Миколаїв;

- водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;

- водний простір територіального моря (акваторія приписаного портового пункту Очаків), обмежений береговими гідротехнічними спорудами та лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;

- акваторію підхідного каналу портового пункту Очаків завширшки 200 метрів та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу у напрямку 30° - 210° між лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;

- акваторію Очаківського каналу завширшки 100 метрів та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу.

Згідно Лоції Чорного та Азовського морів на води України Миколаївський морський порт розташований біля лівого берега річки східніше Каботажного молу. Акваторія порту поділена на зовнішній та внутрішній рейди. Акваторія порту охоплює водний простір річки Південний Буг, обмежений береговою лінією причалів, тринадцятим коліно Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першим коліном каналу акваторії порту Миколаїв, що є внутрішнім рейдом порту; акваторію приписаного портового пункту Очаків і підхідного каналу портового пункту Очаків; а також водний простір в районі банки Трутаєва, що є зовнішнім рейдом порту.

Для здійснення вантажних операцій з довантаження судна “TRANSOKEAN” на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв судна відповідача здійснили вхід в акваторію порту Миколаїв і після завершення вантажних операцій здійснили вихід з акваторії морського порту Миколаїв.

При переміщені від причалів ТОВ СП «НІБУЛОН» до зовнішнього рейду морського порту Миколаїв деякі судна здійснили перехід, під час якого пройшли дві ділянки водного простору вказаних в Постанові Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту Миколаїв» від 22.10.2008 №934, а саме:

- водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту Миколаїв;

- водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами.

Відповідно Закону України «Про морські порти України» рейд є частиною акваторії морського порту. Тому, прибуття судна на зовнішній рейд не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вхід судна в акваторію морського порту. Аналогічно відхід судна з зовнішнього рейду не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вихід з акваторії морського порту.

Суд погоджується з позицією відповідача, що додані позивачем до матеріалів позовної заяви Довідки складені ІДПН порту про «прибуття судна» на зовнішній рейд порту і «відходу судна» з зовнішнього рейду не є тотожними поняттям «вхід в акваторію» та «вихід з акваторії».

Слід також зауважити, що при такому переміщені судно не виходило за межі зони нагляду капітана морського порту Миколаїв визначених наказом Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) «Про визначення меж зон нагляду за безпекою мореплавства» від 23.07.2014 №331, «вихід з порту» - додаток №5 до наказу Міністерство інфраструктури від 27.06.2013 №430 не оформлювався суднам при переміщенні від одного водного простору до іншого водного простору в межах однієї акваторії порту.

Відповідно Реєстру гідротехнічних споруд морських портів, розміщеного на офіційному сайті ДП «АМПУ» Миколаївській філії ДП "Адміністрація морських портів України" за актом приймання - передачі майна від 13.06.13р. та розподільчим балансом майна від 13.06.2013 було передано Акваторію Миколаївського порту, номер ГТС згідно з базою даних Регістра ГТС-2081, Свідоцтва про придатність ГТС до експлуатації СП-104-4-155-14.

Позивачем було долучено до матеріалів справи паспорт Акваторії порту, який розроблений на підставі меж акваторії порту визначених Постановою Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту Миколаїв» від 22.10.2008 №934.

Наявність в господарському віданні ДП «АМПУ» Миколаївській філії ДП «Адміністрація морських портів України» декількох акваторій позивачем суду не доведено.

При цьому, судом відхиляються вимоги позивача про врахування при розгляді даної справи висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №915/525/17, оскільки висновки цієї постанови не свідчать на користь аргументів позивача.

В даному випадку після заходу до Миколаївського морського порту судна відповідача не здійснювали входу/виходу з порту, а відбувалося переміщення суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішній рейд для дозавантаження судна “TRANSOKEAN”, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами. Крім того, відповідно до довідок ІДПН судна, які здійснювали донавантаження, рухаючись по річці Південий Буг в частині “водного простору тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту Миколаїв”, рухались транзитом без заходження (в цій частині) в морський порт Миколаїв.

14.06.2013 набрав чинності Закон України “Про морські порти України”, в якому змінилася термінологія, оскільки поняття акваторія морського порту (портова акваторія), визначене у Законі України “Про морські порти”, на відміну від поняття, встановленого у попередній редакції ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України, містить виключення щодо не охоплення ним суднового ходу.

Відповідно до ч.6 ст.1 Закону України “Про морські порти України” акваторія морського порту (портова акваторія) – визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Положенням про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.06.2007 №498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №905/14172 визначено, що судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.

Отже, судно рухаючись транзитом по судновому ходу внутрішніх водних шляхів відображеному на навігаційних картах, які є об'єктами загального користування, може не користуватись водною поверхнею як акваторією порту визначеному ст.1 Закону України “Про морські порти України”.

Стосовно нарахування адміністративного збору судом зазначається наступне.

Термін “вхід судна в порт” регулюється нормами міжнародного і національного права, що неможливо ототожнювати з “фактичним перетином координат порту”.

Відповідно до розділу 2 Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (Конвенцію прийнято Постановою КМУ №775 від 21.09.1993) прибуття судна - це постановка судна, яке прибуло в порт, на якірну стоянку або біля причалу “час прибуття: час постановки судна, яке прибуло в порт на якірну стоянку або біля причалу”.

Аналогічна норма міститься в національному нормативно-правовому акті, так 27.06.2013 Міністерство інфраструктури наказом від 27.06.2013 №430 затвердило Порядок оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2013 за №1230/23762. Цей Порядок розроблений відповідно до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (з поправками), статей 78, 90, 91 Кодексу торговельного мореплавства України та статті 14 Закону України "Про морські порти України".

Дія цього Порядку поширюється на судна, які заходять у морські порти України (крім морських рибних портів), капітанів морських портів, служби капітанів морських портів (далі - Служби) під час виконання ними процедур з оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден із морського порту та оформлення виходу суден із морського порту.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту: прихід судна - постановка судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту, у визначеному адміністрацією морського порту місці; вихід судна - відправлення судна від причалу, розташованого в акваторії порту, або з якірної стоянки в акваторії порту.

Згідно з п.2.2. розділу 2 Порядку оформлення приходу судна в морський порт здійснюється таким чином: до початку навантажувально-розвантажувальних операцій усі судна, що прибули до порту, оглядаються уповноваженими особами Служби (крім суден, відносно яких застосовується вільна практика) для встановлення факту відсутності в останньому рейсі порушень. Прихід судна в порт оформлюється капітаном морського порту не більше ніж через 6 годин з моменту приходу судна за умови виконання прикордонних, митних, санітарних і карантинних процедур в установленому законодавством порядку та відвідування судна уповноваженою особою Служби.

У відповідності до п.3.1 Порядку дозвіл на вихід судна з порту надає капітан морського порту відповідно до Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17 липня 2003 року №545, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.03.2004 за №353/8952, та після перевірки суднових документів, зазначених у пункті 4.3 розділу IV цього Порядку, за умови позитивних результатів контролю судна, а також задовільного морехідного стану судна і готовності до виходу його в море.

Штампи входу та виходу судна з порту затверджені наказом Міністерство інфраструктури від 27.06.2013 №430, додатках №3 та №5 до наказу. Разом з цим у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження входу/виходу суден в порт в частині “водного простору тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту Миколаїв”.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що часткова сплата відповідачем, по спірним суднам, корабельного збору у сумі 8665,44 грн та адміністративного збору у сумі 1081,85 грн була здійснена ним по платіжному дорученню №63226 від 09.11.2015.

Позивач заперечує факт отримання цих коштів в рахунок сплати адміністративного та корабельного збору, зазначаючи про те, що за цими платіжними дорученнями відповідач сплатив корабельний та адміністративний збір з інших підстав, ніж заявлені у позові.

Разом з цим позивачем не надано суду обґрунтованих пояснень за виконання якої саме послуги, за його переконанням, відповідачем були перераховані вказані грошові кошти. При цьому, позивач лише зазначив про те, що ТОВ СП "Нібулон" оплатило інший рахунок №13521512 від 31.03.2014, ніж той, на якому ґрунтуються позовні вимоги.

Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

У пункті 32.3 статті 32 вказаного Закону встановлено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976 (далі-Інструкція), платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує - його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 2.9 зазначеної Інструкції передбачено, що банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно до пункту 2.29 вищезазначеної Інструкції платник має право в будь-який

час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

У розумінні наведених норм визначення призначення платежу належить виключно платнику. Платник може змінити реквізит “призначення платежу” до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення. Відповідно отримувач коштів в свою чергу не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу. Спрямування коштів на погашення інших заборгованостей, ніж ті що визначені в призначенні платежу, може мати місце у випадку відсутності чіткого зазначення призначення платежу.

ТОВ СП "Нібулон" у платіжному дорученні №63226 від 09.11.2015 чітко визначив призначення платежу, надав повну інформацію про платіж (спрямування коштів), зазначивши в рахунок чого мають бути спрямовані сплачені ним кошти, а саме: “за адміністративний, корабельний збір зг. рах №13521512 від 31.03.2015 по дог.7-С від 04.10.2010, в т.ч. ПДВ 1745,78 грн.” (т.1 а.с.171).

Доказів щодо помилковості перерахування вказаної суми грошових коштів чи доказів відкликання відповідачем цього платіжного доручення для зміни призначення платежу матеріали справи не містять.

Із змісту рахунку №13521512 від 31.03.2015 (т.1 а.с.172) вбачається, що їх було видано позивачем на виконання умов договору №7-С від 04.10.2010, укладеного між сторонами. У цих рахунку зазначені саме ті судна відповідача, які здійснювали вантажні операції на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту з довантаження т/х “TRANSOKEAN”, буксир “Баштанський” та баржа НБЛ-014. Як зазначає відповідач, за ці судна у вказаних платіжних дорученнях сплачені 869,43 грн. корабельного збору та 30,19 грн. адміністративного збору за баржу НБЛ-014 та 116,64 грн. корабельного збору і 30,19 грн адміністративного збору за буксир «Баштанський».

З рахунку №35301512 від 31.07.2014 також вбачається, що його було видано позивачем на виконання умов договору №7-С від 04.10.2010, укладеного між сторонами і в цьому рахунку зазначені ті ж судна відповідача, які здійснювали вантажні операції на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту: буксир “Нібулон-3”, баржі НБЛ-017, НБЛ-012, БН-1, БН-2 у березні 2015 року.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення портових зборів (корабельного та адміністративного) за виконання конкретними суднами певних операцій.

Сукупність оплат, здійснених відповідачем за платіжними дорученнями №63226 від 09.11.2015, №44782 від 07.08.2018 та квитанції №34757296 від 27.08.2018 свідчить про повне проведення ТОВ СП "Нібулон" розрахунків зі сплати корабельного та адміністративного зборів.

Правові підстави для стягнення подвійно нарахованого корабельного та адміністративного зборів за переміщення суден в межах акваторії порту від одного водного простору до іншого водного простору, які є складовими елементами одного об’єкту – Акваторія порту, у суду відсутні.

У зв’язку з викладеним, у задоволенні вимог в частині стягнення 1406,10 грн (2209,42 – 803,32) адміністративного збору та 11209,21 грн (17762,03 – 6552,82) корабельного збору, слід відмовити.

4. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача, нараховані на заборгованість з корабельного збору у сумі 11209,21 грн. та заборгованість з адміністративного збору у сумі 1406,10 грн. 3% річних у сумі 1134,80 грн та 7058,47 грн інфляційних втрат.

Оскільки, в частині стягнення 623,82 грн. адміністративного збору та 11209,21 грн. корабельного збору судом у задоволені позову відмовлено, то нарахування на вказані суми річних у сумі 1134,80 грн. та збитків від інфляції у розмірі 7058,47 грн. суд також вважає безпідставним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір у сумі 688,59 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, по яким провадження у справі закрито, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1073,41 грн., пропорційно розміру позовних вимог, в яких позивачу відмовлено, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, п.2) ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі, в частині стягнення 803,32 грн. адміністративного збору та 6552,82 грн. корабельного збору, закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.1, код ЄДРПОУ 14291113) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр.-т Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23, код ЄДРПОУ 38728444) 687,08 грн. – 3% річних, 5305,75 грн. інфляційних втрат та 688,59 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва