Ухвала суду № 76323050, 28.08.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11224/18 Провадження № 1-кс/638/3491/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Шишкіна О.В.,

секретаря: Комлєва Д.В.

за участю прокурора: Аракеляна В.О.

слідчого: Петрової К.Д.

підозрюваного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2, погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220480002945 від 03 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Харків, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, малолітніх на утриманні не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово засуджений: 1

-6.11.2006 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187 КК України з покаранням у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. На підставі постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.10.2008 відбуття покарання з іспитовим строком відмінено.

-21.03.2011 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 391 КК України з покаранням у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

28.08.2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2, погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220480002945 від 03 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді часткового домашнього арешту за місцем фактичного мешкання: АДРЕСА_1.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що 01.08.2018, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_4, прибули до пункту прокату спортивного обладнання «Прокат», де здійснює свою підприємницьку діяльність ФО-П «Васенко Анна Миколаївна», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, з метою заволодіння майном шляхом обману, належним вищезазначеному ФО-П.

З цією метою ОСОБА_1 вступив у злочинну змову зі ОСОБА_4, розподіливши між собою злочинні ролі.

Перебуваючи за вищевказаною адресою, продовжуючи реалізовувати свій спільний єдиний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_4, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, підійшли до клієнтського вікна пункту прокату, де ОСОБА_4, відповідно до відведеної йому злочинної ролі, на підтвердження своєї особи у вигляді застави надав завідомо підроблений для нього невстановленою в ході досудового розслідування особою паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, серія МТ номер 480872, виданий Дворічанським РС ГУДМС України в Харківській області 12 травня 2017 року, а ОСОБА_1, відповідно до відведеної останньому злочинної ролі, сплатив орендну плату у сумі 60 гривень за одну годину прокату.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_4, відповідно до відведеної злочинної ролі, підписав відповідний документ про оренду, а ОСОБА_1, відповідно до відведеної йому злочинної ролі, отримав від співробітника пункту прокату велосипед марки «Leon», модель «TN 90 DD», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи

№18689 від 22.08.2018, становить 5987,76 гривень, після чого обидва вирушили у невідомому напрямку.

Далі, до сплину строку прокату першого велосипеда, а саме однієї години, продовжуючи реалізовувати свій спільний єдиний злочинний умисел, ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_4 повернулися до пункту прокату, де ОСОБА_4, відповідно до відведеної останньому злочинної ролі, підійшов до клієнтського вікна пункту прокату і під заставу наданого раніше паспорта оформив оренду ще одного велосипеду марки «Leon», модель «TN 90 DD», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 18689 від 22.08.2018, становить 5987,76 гривень, отримавши який ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_4 вирушили у невідомому напрямку.

Після цього, ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяли ФОП «ОСОБА_6 М.» матеріальну шкоду на загальну суму 11975,52 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий вважає, що винність ОСОБА_1 доведена наступними матеріалами провадження, а саме: протоколом допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом огляду відеозапису, протоколом огляду предмета, протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення - злочини.

При поданні клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 орган досудового розслідування звертає увагу на наступні обставини, передбачені ст.178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину: огляд місця події, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, огляд відеозапису, огляд предмета, впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7

2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років;

3) наявність судимостей у підозрюваного ОСОБА_1;

4) наявність обґрунтованого повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме 28.08.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину у кримінальному провадженні № 12018220480002945 від 03.08.2018.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово засуджений, скоїв злочин проти власності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років, що може спровокувати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи вищевикладене є ризик перешкоджання встановленню істини по даному кримінальному провадженню. Крім того, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як постійного місця роботи не має, неодружений, малолітніх на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків та перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

У п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 г. Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &a, ; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддані суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання»

Підстави застосування запобіжного заходу обґрунтовуються можливістю настання таких ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення, тому останній може покинути територію Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, у т.ч. через свої нестійкі соціальні зв’язки, тому останній може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу відносно свідка ОСОБА_9, який виступав в якості покупця, тобто незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

- може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому є підстави вважати що останній може продовжувати незаконно збувати наркотичні засоби, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засідання слідчий та прокурор підтримали клопотання, підозрюваний не заперечував проти його задоволення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового провадження вважає клопотання слідчого таким, що підлягає задоволенню.

Як зазначено у ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і ОСОБА_1 проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 176 КПК України до обвинуваченого може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово засуджений, скоїв злочин проти власності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років, що може спровокувати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи вищевикладене є ризик перешкоджання встановленню істини по даному кримінальному провадженню. Крім того, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як постійного місця роботи не має, неодружений, малолітніх на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків та перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; підозра відносно ОСОБА_1, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту достатнім для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з покладенням на підозрюваного обов’язків передбачених ст. 194 КПК України, та роз’ясненням наслідків їх невиконання.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2, погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області ОСОБА_3 по кримінальному № 12018220480002945 від 03 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді часткового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 22-00 години до 06-00 години без дозволу прокурора, слідчого, суду на строк 60(шістдесят) днів тобто до 27 жовтня 2018 року.

На підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 покласти наступні обов’язки:

- заборонити у період часу з 22 години до 6 години залишати місце реєстрації та фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_2;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;Ухвалу направити до органів поліції для виконання за місцем мешкання підозрюваного.

Відповідний орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді часткового домашнього арешту, і повідомити про це прокурора та головуючого суддю.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

.

Слідчий суддя: О.В. Шишкін

Копію ухвали отримав:

«____» _______ 2018 р. ___ год. ____ хв. _____ (ОСОБА_1)