
Справа № 638/4505/18 Провадження № 2/638/3062/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого: судді Шишкіна О.В.,
за участі секретаря Голуб Ю.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із названою позовною заявою, якою просив стягнути із відповдіача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування заявлених вимог позивачем вказано про те, що попри формальне існування шлюбу, сторони не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства. Дитина фактично проживає із матір'ю, батько дитини не надає матеріальної допомоги.
Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не подано, копія ухвали отримана відповідачем 23.06.2018 року.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 180, 182, 183, 184, 191 СК України, батьки зобов'язанні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Пунктом 17 даної Постанови, встановлено, що максимальний розмір відрахувань на сплату аліментів не може перевищувати 50 відсотків доходів платника, таке повністю кореспондується з частиною 3 статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження».
В той же час розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» визначений чіткий перелік доходів платника, які враховуються при визначенні розміру аліментів, зокрема враховується основна заробітна плата за посадовим окладом.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, довів суду їх переконливість, а також довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог. Відповідачем доводів позивача не спростовано.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтъся на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослiдженнi наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність i взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що відповідач не виконує покладеного на нього законом обов'язку щодо утримання неповнолітньої дитини, а також враховуючи передбачені законом обставини, суд вважає правильним позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною відповідного віку.
У відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Долю судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та стягнення аліментів – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МК380472, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України у Харківській області 24.09.1998 року, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, інші дані не відомі) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 61, кв.322) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду - 06.04.2018 року, - і до досягнення ним повноліття - до 20 серпня 2029 року.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МК380472, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України у Харківській області 24.09.1998 року, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, інші дані не відомі) в дохід держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається суду апеляційної інстанції через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Головуючий: суддя Шишкін О.В.
Судове рішення № 76323002, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 17.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/4505/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: