Ухвала суду № 76322480, 13.07.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3392/18

Провадження № 1-кп/727/226/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1

за участю сторони обвинувачення: прокурора Стефаник М.М., Цимбал Х.Ю.

за участю сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду № 3 м. Чернівці клопотання про продовження терміну дії застосованого запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою в рамках кримінальних проваджень за № 12018260040000562 від 13.03.2018 року та за № 12018260040001383 від 19.06.2018р. за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4; фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше в силу вимог ст.. 89 КК України не судимого - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.2, 15 ч.3 ст.289 ч.2 КК України, - В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться обвинувальний акт в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120182600400000562 від 13.03.2018 року який поступив в суд 05.04. 2018 року відносно обвинуваченого - ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст..185 ч.2, 15 ч.3 ст.289 ч.2КК України.

Прокурором Цимбал Х.Ю. заявлено клопотання в установленому законом порядку, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2

Клопотання прокурора обгрунтувано тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і злочину середньої тяжкості. Вказує, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.06.2018 року щодо ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

Згідно ст. 331 ч.2 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 KПК під час підготовчого провадження суд має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Враховуючи наведене, ч. 3 ст. 315 КПК містить норму, яка чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк застосування яких не обмежений (наприклад, застава, особиста порука тощо). Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначених ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно враховувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання суд здійснює за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК. Посилаючись на пп. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від суду; - вчиняти інші злочини та незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні. Мотивує доводи клопотання і тим, що на сьогоднішній день існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, оскільки ОСОБА_2 ухилявся від явки в суд, в період направлення обвинувального акту в суд вчинив новий злочин, вчинив тяжкий злочин не маючи міцних соціальних зв'язків, будучи не працевлаштованим, не маючи постійного джерела доходів; ризик вчинення обвинуваченими перебуваючи на волі вчинення нових злочинів, що перешкоджатиме здійсненню і закінченню судового розгляду; ризик впливу на потерпілих, свідків, а також ризик спілкування і впливу на іншого обвинуваченого справа відносно якого виділена в окреме провадження; отже вказані ризики вважає наявними та реальними та на думку сторони обвинувачення, застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених. Просить задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Позицію прокурора в судовому засіданні підтримано прокурором Стефаника М.М.

Сторона захисту, відповідно обвинувачений ОСОБА_2 в його інтересах захисник не заперечували проти заявленого клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, зважає на наступне. Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, одним з яких є законність. У силу ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є, з-поміж іншого, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність розумної підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України). Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також, з положень норм ст. 199 КПК України випливає, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Термін дії запобіжного заходу ОСОБА_2 спливає 17 липня 2018 року о 14.30 годин; судовий розгляд справи не завершено - не розглянуто ряд клопотання сторони захисту.

Отже, вирішуючи питання продовження терміну дії ОСОБА_2, суд виходячи з вимог ч. 5 ст. 42 КПК України, вважає, що продовжують мати ризики, зокрема це ризиками неправомірної процесуальної поведінки - переховування обвинуваченого від суду, вплив останнього на потерпілих, свідків у разі перебування на волі вчинення інших злочинів; зважаючи на те, що ОСОБА_2 вчинено вже новий злочин при цьому судом звертається увага і на те, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними; вони обумовлені і пов'язані із особою обвинуваченого, його соціальних зв»язків, моральністю, наявністю в останнього місця проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, з огляду на що об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються як наявними матеріалами, як і на них вказують інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, щодо даних про особу ОСОБА_2 не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та строком дії, застосованого до обвинуваченого заходу кримінального забезпечення міри запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою у цей період закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов – об»єднання кримінальних проваджень, допиту потерпілих, свідків, самого обвинуваченого та дослідження письмових доказів по справі. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_2 на даному етапі, судом не встановлено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов»язаного з триманням під вартою, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, у цей період провадження.

Поряд з наведеним, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати з врахуванням обставин справи.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, зокрема в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79….зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти…Аналогічна позиція висловлена і в рішення «Строген проти України» від 06.10. 2016р. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Строк утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу. З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, запобіжний захід вигляді утримання під вартою вважати продовженим у межах строків визначених вказаним Кодексом.

Разом з цим, суд вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов’язків, визначених КПК України слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без прокурора і суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання. При цьому, роз’яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Чернівецька установа виконання покарань (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецька установа виконання покарань (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі ОСОБА_2 зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити термін дії застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 вересня 2018р. 14.00 год. включно

Для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов’язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 32.000 (тридцять дві тисячі) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 вересня 2018р.

Роз’яснити ОСОБА_2 що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецька установа виконання покарань (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецька установа виконання покарань (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора. У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі останній зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ Чернівецька установа виконання покарань № 33 для відома.

Ухвала підлягає оскарженню до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці в установленому законом порядку.

Суддя Слободян Г.М.