Постанова № 76321111, 06.09.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м.Херсон

Номер справи: 653/656/18

Номер провадження: 22-ц/791/1205/18

Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого (суддя-доповідач)ОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю секретаряОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області у складі судді Крапівіної О.П. від 18 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітку,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18.05.2015 року позов ОСОБА_5 частково задоволено, внесено зміни до наказу №28 від 02.03.2015 року комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі КП «Генічеське ВУВКГ») про звільнення ОСОБА_5 за згодою сторін, вирішено вважати датою звільнення 10 березня 2015 року та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.01.2015 року по 10.03.2015 року в сумі 5049 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн. Вказане рішення скасовано рішенням апеляційного суду Херсонської області від 07.07.2015 року та в задоволенні позову відмовлено. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21.06.2017 року скасував рішення апеляційного суду, залишивши рішення суду першої інстанції в силі.

Після цього ОСОБА_5 звернулась із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 10.03.2015 р. (дня звільнення) по день ухвалення рішення. За результатами розгляду рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18.09.2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 07.02.2018 року позов задоволено, на її користь стягнуто середній заробіток з 18.05.2015 року по 18.09.2017 року в сумі 89869,7 грн.

В зв’язку з невиконанням зазначених рішень суду позивачка просить у даній справі стягнути на свою користь середній заробіток за період з 10.03.2015 року по 17.05.2015 року, так як в попередньому рішенні суд цю суму не стягнув та просить стягнути середній заробіток з 19.09.2017 року по день ухвалення рішення.

В ході розгляду справи позивачка заявила клопотання про стягнення на її користь також компенсації в сумі 27722,65 грн. - втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням виплат.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 червня 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки розрахунку з 19.09.2017 року по 23.01.2018 року в сумі 13472 грн. та компенсації втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням виплати за час затримки розрахунку з 10.03.2015 р. по 23.01.2018 року в сумі 2138 грн., а також стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому просить взяти до уваги, що такі позовні вимоги вже розглядались судом, окрім того, позивачкою порушено тримісячний строк звернення до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В ході апеляційного розгляду представник ОСОБА_5 – ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу позивачки, просить її задовольнити та пояснив, що рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральна шкода, присуджені рішенням суду від 18 травня 2015 року були виплачені 23.01.2018 року, однак стягнутий на підставі ст.. 117 КЗпП України середній заробіток в зв’язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником в сумі 89869,70 грн. повністю не виплачено, а тому в даній справі просить стягнути з відповідача середній заробіток по день ухвалення рішення та повністю задовольнити позовні вимоги про стягнення компенсації. Апеляційну скаргу відповідача не визнає, просить її відхилити.

Представник КП «Генічеське ВУВКГ» ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу відповідача, апеляційну скаргу позивачки не визнав та пояснив, що позовні вимоги про стягнення компенсації заявлені позивачем у вигляді клопотання з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства, а тому не підлягали розгляду. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку вже заявлялись позивачкою, підстави додатково стягувати грошові суми за ст.. 117 КЗпП України відсутні. Окрім того, позивачкою порушено строк звернення до суду. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що чинним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2015 року по справі №653/537/15-ц позовні вимоги ОСОБА_5 до КП «Генічеське ВУВКГ» про зобов'язання внесення змін до наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено частково. Внесено зміни до наказу №28-к від 02 березня 2015 року заступника начальника КП «Генічеське ВУВКГ» про звільнення ОСОБА_5 за згодою сторін, вирішено вважати датою звільнення 10 березня 2015 року; стягнуто з КП «Генічеське ВУВКГ» на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 січня 2015 року по 10 березня 2015 року в сумі 5 049,00 грн. та моральну шкоду в сумі 1 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено (а.с.5-6).

Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Херсонської області від 07.02.2018 року позов ОСОБА_5 задоволено, стягнуто на користь позивачки з КП «Генічеське ВУВКГ» в зв’язку з несвоєчасним розрахунком середній заробіток за період з 18 травня 2015 року по 18 вересня 2017 року в сумі 89 869,70 грн. (а.с. 7-10).

Судом першої інстанції також правильно встановлено та не оспорюється сторонами сплата КП «Генічеське ВУВКГ» позивачці визначених рішенням суду від 18 травня 2015 року заборгованості належних сум при звільненні (5049 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу) та 1000 грн. відшкодування моральної шкоди у загальному розмірі 6 049,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38 від 23 січня 2018 року (а.с.35).

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належить йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого порушення, яким є день фактичного розрахунку (така правова позиція висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 40рп/2012).

Отже, в зв’язку з несвоєчасною виплатою розрахунку звільненому працівнику, в даному випадку це сума, присуджена ОСОБА_5 рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18.05.2015 року, позивач має право на виплату середнього заробітку з підстав ст. 117 КЗпП України по день фактичного розрахунку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та стягнення середнього заробітку по день виплати належних сум, які підлягали сплаті позивачеві при звільненні, тобто фактичного розрахунку, проведеного відповідачем 23.01.2018 року.

При цьому в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 10.03.2015 року по 17 травня 2015 року судом першої інстанції провадження у справі закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки такі ж позовні вимоги стосовно цього ж періоду вже були предметом розгляду за позовом ОСОБА_5 до КП «Генічеське ВУВКГ» у справі №653/2063/17. Вказані обставини підтверджуються копією позовної заяви ОСОБА_5 (а.с.37-39).

В частині позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_5 компенсації відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про стягнення такої компенсації в зв’язку з несвоєчасною виплатою належних сум працівникові за весь період затримки виплати по день фактичного розрахунку, тобто з 10.03.2015 року по 23.01.2018 року.

Спосіб підрахунку компенсації судом визначено відповідно до вимог ст.. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Суд першої інстанції, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, закон який їх регулює та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку з 19.09.2017 року по 23.01.2018 року в сумі 13472 грн., а також компенсації втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням виплати за час затримки розрахунку в сумі 2138 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах висновки суду не спростовують та позбавлені правового обґрунтування.

Посилання КП «Генічеське ВУВКГ» на відсутність підстав для стягнення на користь позивачки середнього заробітку, оскільки такий вже стягувався за рішенням суду, судовою колегією до уваги не приймаються. Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що середній заробіток за час затримки розрахунку був предметом розгляду та стягнутий на користь позивачки по 18.09.2017 року, тоді як фактичний розрахунок проведено 23.01.2018 року. В зв’язку з цим на користь позивачки правильно стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 19.09.2018 року по 23.01.2018 року.

Посилання відповідача на порушення ОСОБА_5 строків позовної давності також позбавлені правового обґрунтування, оскільки після проведення відповідачем розрахунку, виплатою працівникові належних сум при звільненні позивачка звернулась до суду із даним позовом 07.03.2018 року, тобто в межах тримісячного строку звернення, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

Посилання відповідача на безпідставність стягнення на користь позивачки компенсаційних виплат також не приймаються до уваги, оскільки такі вимоги заявлені в суді першої інстанції, були предметом розгляду і з цього приводу ухвалено рішення відповідно до вимог закону. Сам по собі факт подачі додаткових позовних вимог у вигляді клопотання не вплинули на волевиявлення сторони, направлене на захист її прав в межах процесуальних повноважень. Процесуальні порушення, на які посилається відповідач, не вплинули на законність прийнятого судом рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_5 щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення на її користь середнього заробітку по день ухвалення рішення 18.06.2018 року не приймаються до уваги , як позбавлені правового обґрунтування з підстав, зазначених вище.

Посилання сторони позивача на невірний розрахунок компенсації не відповідають фактичним обставинам, оскільки розрахунок проведений судом першої інстанції згідно вимог законодавства, зокрема, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_5 та КП «Генічеське ВУВКГ» задоволенню не підлягають. Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» залишити без задоволення.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Дата складання повного судового рішення 07 вересня 2018 року.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П. Воронцова

ОСОБА_3