Рішення № 76320981, 07.09.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1163/18

Провадження № 2/682/579/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчука В.В.,

за участю секретаря Придачук Г.Л.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

25.04.2018 ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Славутського району Хмельницької області про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини, вказуючи на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, проте, в зв’язку з тим, що позивач проживає в іншому населеному пункті, не був в родинних стосунках зі спадкодавцем, не знав про наявність заповіту на його користь та смерть спадкодавця, тому пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. Просить позов задовольнити та встановити додатковий строк терміном в три місяці для прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Славутського району Хмельницької області в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, не заперечує проти задоволення позову, оскільки повідомлення спадкоємця про наявність заповіту та смерть спадкодавця не здійснювалося.

Розгляд справи здійснюється згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України, відповідно до якої, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що за даними копії свідоцтва про смерть серії І-БВ №014981, ОСОБА_4 помер 01 серпня 2005 року в селі Берездів Славутського району Хмельницької області, про що зроблено актовий запис №42 (а.с.5).

За даними копії державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ХМ №0110250, ОСОБА_4 належало право власності на земельну ділянку (а.с.8).

За даними заповіту від 03 лютого 2005 року, який на день смерті ОСОБА_4, не був скасований і відмінений, останній зробив заповідальне розпорядження на користь позивача ОСОБА_2 щодо права на земельну ділянку, яка йому належала на підставі державного акта на право власності на вказану земельну ділянку (а.с.8).

Згідно відповіді нотаріуса від 21.07.2015 року №1086/01-16 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину після смерті ОСОБА_4 в зв’язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.

Відповідно до абзацу 2 п. 52 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 року №22/5, посадова особа виконавчого комітету може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Відомості про те, що секретарем сільської ради чи іншою посадовою особою вживались заходи щодо встановлення спадкоємців по заповіту, складеного ОСОБА_4 та повідомлення їх про існування такого заповіту відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, згідно вимог ст.1269, 1270 ЦК України, повинен був подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 проте, такої у передбачений законом строк не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Згідно правової позиції, що викладена Верховним Судом України у постанові № 6-1320цс17 від 23.08.2017 року, за наслідками перегляду судових рішень, внаслідок неоднакового застосування судами одних і тих же норм матеріального та процесуального права, при розгляді спорів про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини судам слід дослідити чи вчиняв нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

В судовому засіданні об’єктивно встановлено, що виклик позивача ОСОБА_2 як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4 не здійснювався, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що позбавило обізнаності позивача про існування заповіту та відповідно можливості реалізувати своє право на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у встановлений законом строк.

Таким чином, позивач не подав заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк з об'єктивних причин, оскільки не знав та не міг знати про смерть спадкодавця та існування заповіту.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що причина, з якої позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини є поважною, а тому йому слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Керуючись ст.ст.12,13,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 12, 200, 247, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 (проживаючому за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер 01 серпня 2005 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.