Ухвала суду № 76320693, 06.09.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 662/188/18 Головуючий в 1-й інстанції: Решетов В.В. Номер провадження: 11-кп/791/564/18 Доповідач: Калініна О.В. Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Литвиненко І.І.

ОСОБА_1

при секретарі: Темнюк Т.А.

за участі прокурора: Коломійця В.С.

обвинуваченого: ОСОБА_2

адвоката: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. та прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 на ухвалу Новотроїцького районного суду Херсонської області від 04 травня 2018 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 04 травня 2018 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч 1 ст. 309 КК України на підставі ч 4 ст.309 КК України у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 звернувся до лікувального закладу та пройшов лікування від наркоманії.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, без мети збуту у порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, умисно у невстановлені слідством час та місці при невстановлених слідством обставинах, незаконно без передбаченого законом дозволу, знайшов (придбав) речовину, яка відповідно до висновку судової експертизи- матеріалів, речовин та виробів №2298-НР від 22.01.2018 є наркотичним засобом-метадон (6-диметиламіно)-4,4-дифеніл-3-гептанон), обіг якого обмежено та сильнодіючий лікарський засіб-дифенгідрамін (димедрол). ОСОБА_4 діючої речовини - метадону становить 0,15355 г, маса діючої речовини дифентідраміну становить 0,02120 г, який без передбаченого законом дозволу зберігав в лівій кишені своєї куртки до моменту виявлення та вилучення даного наркотичного засобу 22.12.2017 року.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, суд першої інстанції виходив із того, що він добровільно звернувся до лікувального закладу – Новотроїцької ЦРЛ, пройшов курс лікування у лікаря нарколога з 25.04.2018 року по 30.04.2018 року.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Херсонської області, посилаючись на незаконність ухвали через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність , істотне порушення кримінального процесуального закону , просить ухвалу скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції .

Апелянт вказує, що закриваючи кримінальне провадження , суд не врахував, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і т.ч. і за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, проте продовжив злочинну діяльність та знову вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 309 КК .

Докази , що обвинувачений звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно у матеріалах провадження відсутні.

За твердженням апелянта ОСОБА_2 звернувся до лікувального закладу саме з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а не вилікуватися, про що свідчить та обставина, що він звернувся до лікарні вже після викриття його злочинної діяльності працівниками поліції, а курс лікування тривав всього 6 днів.

В апеляційній скарзі прокурор Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області посилається на незаконність ухвали у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням кримінального процесуального закону та просить ухвалу скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Прокурор , який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції наводить в апеляційній скарзі доводи , які є аналогічними доводам першого заступника прокурора Херсонської області.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційні вимоги та наполягав на їх задоволенні, пояснення обвинуваченого та його захисника (в режимі відеоконференці), які заперечили проти задоволення апеляційних скарг , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд повинен з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставила за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Отже, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, якщо: її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена; вона виявила бажання вилікуватися і для цього звернулася до відповідного закладу добровільно та розпочала лікування; заявила клопотання особисто чи через захисника про її звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на цій підставі.

У судовому засіданні обвинувачений, як видно із матеріалів провадження, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв'язку із тим, що він добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, яке було задоволено судом.

Наявна у матеріалах кримінального провадження довідка ( а.с. 23) містить інформацію про те, що ОСОБА_5 пройшов курс дезинтоксікаційної терапії з 25 квітня по 30 квітня 2018 року діагноз F11.2.

Зазначена довідка не містить відомостей про те, що ОСОБА_6 пройшов курс лікування саме від наркоманії та у лікаря нарколога.

Жодних доказів того, що обвинувачений страждав на наркоманію і потребував лікування від цієї хвороби до суду першої інстанції подано не було.

Надана до суду апеляційної інстанції довідка від 30.07.2018 року містить інформацію про те, що ОСОБА_5 перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога з приводу вживання наркотичних засобів. В теперішній час добровільно виявив бажання пройти курс протинаркотичного лікування.

Вказані вище довідки не доводять тієї обставини, що ОСОБА_6 потребував лікування від наркоманії, та містять суперечливі відомості щодо пройденого лікування та від якої саме хвороби чи наміру пройти лікування , який виказав ОСОБА_6 станом на 30 липня 2018 року, як зазначено в довідці, що надана під час апеляційного розгляду.

Не перевірено судом та не наведено в ухвалі мотивів , з який суд дійшов висновку , що звернення обвинуваченого до лікаря нарколога викликане саме бажанням вилікуватися, а не уникнути кримінальної відповідальності , враховуючи , що у 2015 році ОСОБА_6 вже звільнявся від кримінальної відповідальності на підставі ч 4 ст. 309 КК , проте знову вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини, за яких особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ч 4 ст. 309 КК України, не з'ясовані та не встановлені, що свідчить про неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог КПК, а тому оскаржувану ухвалу суду не можна визнати законною.

Виходячи зі змісту положень ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і зобов'язаний повторно дослідити ті обставини, які під час кримінального провадження були встановлені, але дослідженні судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

В даному випадку суд апеляційної інстанції позбавлений можливості повторно дослідити зазначені обставини, оскільки суд першої інстанції їх не встановлював , не досліджував відповідні докази , клопотань про повторне дослідження доказів під час апеляційного розгляду не надходило, апелянти не ставлять питання про ухвалення судом апеляційної інстанції свого рішення.

Виходячи із заявлених апелянтами вимог та положень ч.6 ст.9, ч. 1 ст. 412 КПК України, колегія суддів приходить до висновку , що ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ч 6 ст. 9, ст.404, 405, 407, 409, ч1 ст. 412, 415, 376 ч 2 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. та прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Новотроїцького районного суду Херсонської області від 04 травня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: (три підписи)

О.В. ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_1

Копія вірна, ухвала набирає законної сили 06.09.2018 року

Суддя: О.В. Калініна