Постанова № 76320102, 07.09.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2018 Справа №607/8817/18

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванка О. М.

при секретарі с/з ОСОБА_1

за участю

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_4 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 100405 від 14 липня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що, згідно вказаної вище постанови, позивач 14 липня 2018 року на проспекті ОСОБА_5 у м. Тернопіль проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (жовтий). Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності доказів, з грубими порушеннями чинного законодавства. Зазначив, що жовтий сигнал світлофора увімкнувся, коли автомобіль позивача уже виїхав на перехрестя, він діяв відповідно до п. 16.8 Правил дорожнього руху, який не тільки дозволяє, а й зобов’язує водія, що виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофора, продовжити рух у вказаному напрямку, незалежно від сигналу світлофора на виїзді. Оскільки зупинка на перехрестях та пішохідних переходах заборонена, позивач зобов’язаний був закінчити маневр. Позивач вказав, що постанова винесена з наступними порушеннями: незаконно розглянуто справу на місці зупинки автомобіля, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи; позивача позбавлено права на правову допомогу; порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігноровано порядок розгляду справи (не сповіщено позивача про час та місце її розгляду, не надано достатніх та допустимих доказів порушення правил дорожнього руху, не витребовано необхідних додаткових матеріалів, не розглянуто надані позивачем письмові пояснення та клопотання про надання права на захист); позивача позбавлено можливості скористатися у повному обсязі своїми правами та розглянуто справу одноосібно без участі позивача; не забезпечено всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та вирішення її в точній послідовності із законом; у постанові немає відомостей щодо технічного засобу, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надала відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, та просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 100405, громадянин ОСОБА_2, 14 липня 2018 року о 20 год. 53 хв. керуючи автомобілем марки «Peugeot Expert», номерний знак НОМЕР_1, в м. Тернополі по вул. Бандери проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора жовтого кольору, чим порушив п. 8.7.3(є) ПДР України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

На підставі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.

Відповідно до п. 8.7.3(є) Правил дорожнього руху України, сигнали світлофора мають такі значення: поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд зазначає, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП.

У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У постанові про адміністративну відповідальність не міститься посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснений даний відеозапис.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У судовому засіданні з’ясовано, що при винесенні постанови від 14 липня 2018 року інспектором не були повно з’ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема вказано, що позивач порушив п.8.7.3(є) ПДР України.

Відповідно до п. 16.8 Правил дорожнього руху, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофорів на виїзді.

Із проглянутого у судовому засіданні записів з відеореєстраторів вбачається, що ОСОБА_2 виїхав на перехрещення проїзних частин на дозволений сигнал світлофора, тому, згідно Правил дорожнього руху, з метою уникнення створення перешкод в русі іншим учасникам дорожнього руху, повинен був закінчити рух перехрестям.

Позивач у своєму позові та в поясненнях, які він надав в судовому засіданні, обґрунтував свої дії, як водія автомобіля і його аргументи та доводи не спростовані відповідачем, а тому, суд приходить до висновку, що доводи позивача відповідають фактичним обставинам справи, так як суд, керуючись засадами судочинства, всі сумніви щодо доведеності вини позивача відносить на його користь.

Тому, проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засіданні фактичні обставини справи, в тому числі і той факт, що позивач не визнав своєї вини у скоєні правопорушення, що зазначене у оскаржуваній ним постанові, суд приходить до висновку, що докази вини позивача в порушенні ним п.8.7.3 «є» ПДР України відсутні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з’ясування усіх обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

На підставі ст. ст. 9, 122, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 100405 від 14 липня 2018 року.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 100405 від 14 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_4 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.

Рішення суду складено та підписано 07 вересня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_6