Рішення № 76319861, 22.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2754/18

В справі № 760/20822/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - Сапсая О.В.

відповідача - ОСОБА_2

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за актом порушення,суд

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2016 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство »Київенерго» з позовом до відповідача про стягнення 11 245, 06 гр. боргу за Актами порушень.

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що 05 березня 2014 року між ним та відповідачем був укладений Договір про користування електричною енергією №07000110106.

Під час проведення перевірки правильності використання електричної енергії було встановлено, що відповідач порушив пункти 11 та 48 ПКЕЕН.

Згідно із п. 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

10 лютого 2014 року під час рейдової перевірки за адресою проживання відповідача були виявлені порушення ПКЕЕН, а саме: пошкодження пломби Держспоживстандарту, про що складено Акт про порушення № 30218.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, визначити величину не облікованої електричної енергії.

У відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН 05 березня 2014 року та 24 квітня 2014 року відбулися засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення.

Відповідач, як споживач, був присутній на засіданні комісії, де було вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН відповідно п. 3.4. Методики за формулою (3.1.).

Вартість електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення боржником ПКЕЕН, розрахунок якої проведено за Методикою, склала, 11 245,06 гр.

Виходячи з цього, просив задовольнити позов.

В судовому засіданні 21 серпня 2018 року на підставі заяви ПАТ »Київенерго» від 19 квітня 2018 року була проведена заміна позивача на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».

Представник залученого до участі в справі позивача, як правонаступника, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 4 512, 41 гр.

Підтримуючи позов у цьому розмірі, зазначив, що 18 липня 2018 року комісією по розгляду актів про порушення повторно розглянуто Акт про порушення №30218 від 10 лютого 2014 року з метою визначення правомірності складання акту, обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, яка підлягає оплаті споживачем.

На даному засіданні були прийняті рішення:

- скасувати рішення комісії, оформлене протоколом від 05 березня 2014 року №1147 та від 24 квітня 2014 року №536 та прийняти нове;

- нарахування провести згідно за п. 3.4 та за формулою 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН;

- всього до сплати за недораховану електроенергію за період з 05 липня 2011 року по 10 лютого 2014 року визначити в сумі 4 512, 41 гр.

Відповідач та його представники в судовому засіданні проти позову заперечували.

Посилалися на те, що відповідач пломби Держспоживстандарту, встановленої на електролічильнику в дворі його будинку, який контролює кількість спожитої електричної енергії, не пошкоджував і електричної енергії не розкрадав.

Не заперечував проведення перевірки та складання 10 лютого 2014 року акту № 30218 комісією ПАТ »Київенерго»: електромонтером ОСОБА_5 у присутності контролерів ОСОБА_7 та ОСОБА_8

В ході проведення зазначеної перевірки представниками ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» було виявлено порушення п.10, 14, 42 ПКЕЕН - пошкодження 1 пломби Держспоживстандарту.

Згідно з п. 10 ПКЕЕН прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

Тобто, такі пломби встановлюються безпосередньо на корпусі лічильника.

Зауважили, що лічильник був встановлений на подвір'ї житлового будинку відповідача у спеціально опломбованому боксі.

Згідно Акту про порушення №30218 та доданих до акту фотоматеріалів на момент перевірки пломба №6457210, яка встановлена на боксі, не мала ознак пошкодження, як і сам корпус боксу, що виключає можливість пошкодження відповідачем будь - яких пломб, встановлених безпосередньо на корпусі лічильника.

Згідно п. 38 ПКЕЕН енергопостачальник зобов'язується проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків та проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно - технічними документами та договором.

Таки перевірок і контрольних знімань показань лічильника позивачем не проводилося.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ «Київенерго» http://kyivenergo.ua, електронний прилад обліку (СО-ЄА09М2, який був встановлений у подвір»ї відповідача) має міжповірочний період 16 років.

Крім того, зазначили, що згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Станом на момент проведення перевірки такого договору не існувало, договір про користування електричною енергією №07000110106, на який посилається позивач, був укладено лише 05 березня 2014 року, тобто після проведення перевірки лічильника представниками ПАТ «Київенерго».

Відповідно до Акту технічної перевірки однофазного електролічильника безпосереднього включення у побутових споживачів попередня перевірка лічильника проводилася 05 липня 2011 року і з цього часу такі перевірки більше не проводилися.

Тобто у позивача були відсутні причини вважати лічильник несправним та проводити його заміну.

Відповідно до п. 10 ПКЕЕН у разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.

При встановленні лічильника в подвір»ї відповідача такий акт не складався і докази прийняття відповідачем на відповідальне зберігання пломб, позивачем не надано, що виключає відповідальність споживача за ці пошкодження.

Виходячи з цього, просять у позов відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 26 Закону визначає, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 червня 1999 року, вони регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками.

Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

За змістом ст. 27 Закону України « Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Встановлено, що 05 березня 2014 року між ПАТ»Київенерго» та відповідачем був укладений Договір про користування електричною енергією №07000110106.

/ а.с. 24 /

10 лютого 2014 року під час рейдової перевірки за місцем проживання відповідача виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: пошкодження пломби Держспоживстандарту на електролічильнику, про що складено Акт про порушення №30218.

Відповідно до протоколу №1147 від 05 березня 2014 року засідання комісії по розгляду Акта про порушення №30218 від 10 лютого 2014 року за участю відповідача, комісією прийнято рішення про нарахування, згідно з п. 3.4 та за формулою № 3.1 Методики визначення обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН за період з 05 липня 2011 року по 10 лютого 2014 року, в розмірі 11 245, 06 гр.

За заявою відповідача 24 квітня 2014 року відбулося повторне засідання комісії, якою було залишено без змін попереднє рішення від 05 березня 2014 року та суму заборгованості в розмірі 11 245, 06 гр.

/ а. с. 10; 25; 28 - 29 /

18 липня 2018 року відбулося засідання комісії по розгляду Акту про порушення №30218 від 10 лютого 2014 року, оформлене протоколом №959.

Відповідно до зазначеного протоколу, який складений за участю відповідача, було прийнято рішення про скасування рішення комісії, оформлене протоколами від 05 березня 2014 року №1147 та від 24 квітня 2014 року №536 та прийняти нове, яким проведено нарахування, згідно з п. 3.4 та за формулою №3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН за період з 05 липня 2011 року по 10 лютого 2014 року, в розмірі 4 512, 41 гр.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що підставою для цього стало неправильно зазначений комісією в Акті діаметр проводу, розміри яких впливають на розрахунки суми збитків та кількість спожитої енергії.

Це підтверджується Актом, врученим відповідачу після перевірки, та Актом, наданим позивачем у судове засідання.

/ а.с. 10; 49 /

За змістом протоколу відповідач порушив п.п. 10, 14, 42 ПКЕЕН, яка регулює відповідальність за пошкодження пломби Держспоживстандарту.

Відповідно до п.п. 10, 14 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Мінінстрів України № 1357 від 26 червня 1999 року, засоби обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок.

Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.

У разі виявлення зовнішнього пошкодження засобу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі побутовий споживач зобов'язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника.

Згідно з п. 42 Правил, побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний, у тому числі,

-забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів;

-- забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача;

-- невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку;

-- узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

-забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки;

Відповідно до пункту 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника.

Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову.

Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

З Акту від 10 лютого 2014 року вбачається, що його форма відповідає даним Правил.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив факт отримання послуг від позивача за відсутності письмового договору про це.

В той же час, при вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що після встановлення в його подвір»ї боксу з лічильником та його опломбування, він у його роботу не втручався і доступу до лічильника не мав.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що доступ до електролічильника неможливий без відкривання опломбованого боксу.

При цьому під час перевірки пломба на боксі, в якому встановлений лічильник, пошкоджень не мала.

Дані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 . та ОСОБА_5- члени комісії.

З направлення від 10 лютого 2014 року вбачається, що електролічильник, знятий за результатами перевірки, був направлений на експертизу.

З Акту метрологічної лабораторії ЦЕО СВП »Київські електричні мережі» ПАТ »Київенерго» від 18 лютого 2014 року вбачається, що пломба упаковки лічильника № В00006851, тобто бокс, у якому він знаходився, не була пошкоджена.

Пошкоджені були / перетиснуті/ пломби лічильника.

/ а.с.20 - 22 /

Свідок ОСОБА_9, голова комісії, в судовому засіданні зазначив, що експертиза проводилася на підставі наказу по підприємству, яким створена комісія для проведення таких експертиз.

Підтвердив, що фаху та ліцензії експерта не має.

В той же час зазначив, що як спеціаліст, візуальним способом встановив втручання в пломбу шляхом її перетискання, зняття, внесення змін та повторного запаювання.

З точки зору ч.ч.1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено вище і цього не спростовував представник позивача, пломба на боксі, в якому знаходився електролічильник у дворі за місцем проживання відповідача, пошкоджена не була.

Яким чином було можливим з технічної точки зору втручання в електролічильник без пошкодження пломби боксу, в якому він знаходився, представник позивача в судовому засіданні не довів.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначив, що навіть за відсутності у відповідача таких навиків, є люди, які на його замовлення могли це зробити.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

За змістом ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене вище та встановлені в судовому засіданні обставини, суд не знаходить підстав для висновків про розкрадання відповідачем електроенергії, а тому не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Кабінету Міністрів України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за актом порушення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 вересня 2018 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва