Постанова № 76317995, 04.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5893/18

Номер справи місцевого суду: 523/9723/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Калараша А.А.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року у справі за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року представник ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_7 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ОСОБА_8, який помер 29.03.2016 однією сім”єю з 2009 року по день його смерті та визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках право власності на 1/25 частин домоволодіння за адресою: м.Одеса, вул. Червонослобідська/Ломоносова 60/24, у порядку спадкування за законом.

Позовна вимога мотивована тим, що 29.03.2016 року помер ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1/25 частина домоволодіння № 60/24 по вул. Червонослобідська/Ломоносова в м. Одесі, яка належала йому на підставі свідоцтва виданого приватним нотаріусом ОСОБА_9 від 29.06.2001 року та розпорядження Суворовської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради від 22.02.2005 року № 170р щодо перерахунку ідеальних часток в домоволодінні. Заповіту він не залишив. Спадкоємців першої, другої та третьої черги немає. Позивачі зазначають, що вони є спадкоємцями четвертої черги після його смерті, оскільки на протязі п’яти років до відкриття спадщини проживали однією сім’єю зі спадкодавцем та фактично вступили у володіння його майном після його смерті. Оформити спадщину у нотаріуса вони не можуть оскільки спочатку їм слід встановити факт проживання разом зі спадкодавцем однією сім’єю на протязі п’яти років до моменту відкриття спадщини. Крім того, ідеальні частки власності в домоволодінні змінено розпорядженням Суворовської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради від 22.02.2005 року № 170р, що також є перешкодою в отриманні свідоцтва про спадщину у нотаріуса. Тому позивачі просять суд встановити факт проживання їх однією сім’єю зі спадкодавцем на протязі п’яти років до дня відкриття спадщини, та визнати за ними в рівних частках право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ОСОБА_8 на протязі п’яти років з 2009 року по день його смерті 29.03.2016 року.

Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності в рівних частках на 1/25 частину домоволодіння № 60/24 по вул. Червонослобідська/Ломоносова в м. Одесі, після смерті ОСОБА_8, померлого 29.03.2016 року, в порядку спадкування за законом.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1)неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3)не відповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягавзастосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи позов, встановлюючи факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ОСОБА_8, який помер 29.03.2016 однією сім”єю з 2009 року по день його смерті та визнаючи за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках право власності на 1/25 частин домоволодіння за адресою: м.Одеса, вул. Червонослобідська/Ломоносова 60/24, у порядку спадкування за законом, суд першої інстанції виходив з законності, обгрунтованості та доведеності заявлених вимог.

Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.

Судом на час ухвалення оскаржуваного рішення встановлено, що:

- 29.03.2016 року помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_2 міського управління юстиції 31.03.2016 року (а. с.4);

- після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1/25 частина домоволодіння № 60/24 по вул. Червонослобідська/Ломоносова в м. Одесі, яка належала йому на підставі свідоцтва виданого приватним нотаріусом ОСОБА_9 від 29.06.2001 року та розпорядження Суворовської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради від 22.02.2005 року № 170р щодо перерахунку ідеальних часток в домоволодінні, що підтверджується копією свідоцтва виданого приватним нотаріусом ОСОБА_9 від 29.06.2001 року про право власності, копією розпорядження Суворовської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради від 22.02.2005 року № 170р щодо перерахунку ідеальних часток в домоволодінні (а. с. 12-14; 25);

- заповіту ОСОБА_8 не залишив. Спадкоємців першої, другої та третьої черги судом не встановлено;

- поховання померлого ОСОБА_8 здійснено за рахунок ОСОБА_5 (а. с. 17-19);

- квитанції про сплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2016 року до дня смерті ОСОБА_8 представлені позивачами (а. с. 21-24);

- відповідно до довідки КУ «ООМЦПЗ» № 319 від 04.02.2016 року позивачі відвідували ОСОБА_8 під час його перебування в лікарні з вересня 2015 року до 04.02.2016 року, придбавали ліки, предмети гігієни, приносили харчі (а. с. 20);

у відповідності до розрахунку ідеальних часток, затвердженого розпорядженням Суворовської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради № 170 від 22.05.2005 року домоволодіння № 60/24 по вул. Червонослобідська/Ломоносова в м. Одесі належить:

ОСОБА_8 - 7/100 частин; ОСОБА_10 - 11/100 частин; ОСОБА_11 - 14/100 частин; ОСОБА_12 - 8/100 частин; ОСОБА_13 - 10/100 частин; ОСОБА_14 11/100 частин; ОСОБА_15 1/25 частин; ОСОБА_16 - 8/100 частин. Самовільні будівлі належні ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12 у розрахунок ідеальних часток не увійшли, (а. с. 25-26);

- згідно з рішенням Суворовоського районного суду м. Одеси від 08.04.2010 року ОСОБА_13 виділено в натурі 10/100 частин домоволодіння № 60/24 по вул. Червонослобідська/Ломоносова в м. Одесі ОСОБА_12 - 8/100 частин цього домоволодіння. Припинено право спільної часткової власності на ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на домоволодіння № 60/24 по вул. Червонослобідська/Ломоносова в м. Одесі (а. с. 27-30);

- відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.12.2016 року домоволодіння № 60/24 по вул. Червонослобідська/Ломоносова в м. Одесі належить: ОСОБА_4 - 1/2 частина; ОСОБА_17 - 11/100 частин; ОСОБА_8 - 7/100 частин; ОСОБА_16 - 1/20 частина;Сорогіна 11/200 частин; ОСОБА_18 - 11/200 частин.

Відповідач ОСОБА_6 є сином власника 11/100 частин домоволодіння № 60/24 по вул. Червонослобідська/Ломоносова в м. Одесі ОСОБА_17, і на правах члена сім’ї зареєстрований за цією адресою з 2008 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

ОСОБА_6 в розумінні наведених норм ЦК України не є спадкоємцем за заповітом або за законом після смерті ОСОБА_8

Оскільки позивачі намагаються визнати за собою право власності в порядку спадкування за законом, як спадкоємці четвертої черги, встановивши факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем, належним відповідачем в даній цивільній справі можуть бути або інші спадкоємці за заповітом або за законом, а за відсутності таких (неприйняття спадщини, відмові від спадщини, усунення від спадкування) - органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При таких обставинах до участі у справі підлягала залученню Одеська міська рада.

Проте суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_19 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно без залучення у справу в якості відповідача ОСОБА_2 міської ради, вирішивши таким чином питання про її права та обов’язки.

Оскільки прийнятя судом судового рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі є обов’язковою підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового судового рішення, оскаржуване рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Ухвалюючи власне судове рішення, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції при вирішенні питання про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно не була залучена до участі у справі Одеська міська рада, а залучення її на стадії апеляційного перегляду рішення, в якості відповідача або третьої особи не передбачено цивільно-процесуальним законодавством.

Тому у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом слід відмовити.

При цьому апеляційний суд зауважує, що позивачі не позбавлені права на звернення до районного суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Враховуючи наведене апеляційна скарга представника ОСОБА_2 міської ради підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційним судом у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовлено, з позивачів на користь ОСОБА_2 міської ради підлягає стягненню у рівних частках судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 643 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 міської ради судовий збір в сумі 2643 грн., тобто по 1321 грн. 50 коп. з кожного.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.09.2018 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_20