Рішення № 76317746, 04.09.2018, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/284/18

Провадження № 2/513/425/18

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2018 року позивачка звернулась з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок № 38 по вулиці Першотравнева в селі Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області, що належав її батькові, ОСОБА_4, який помер 20 вересня 2015 року.

Свої вимоги вона мотивує тим, що прийняла спадщину, але нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

В судовому засідданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, якого належним чином повідомили про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав (а.с. 119).

Третя особа ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечував.

Вислухавши позивачку, її представника та третю особу, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до пунктів 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року.

Згідно технічного паспорту, спірний будинок з господарськими будівлями був збудований у 1958 році (а.с. 12-17), тобто до введення в дію діючого ЦК України, тому право власності на вказаний житловий будинок було набуте спадкодавцем в порядку, який існував на час його будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що втратив чинність, на підставі Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 22.02.1988 року № 8502-Х), кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності житловий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п’яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже підставою виникнення у спадкодавця ОСОБА_4 права власності на спірний житловий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог зазначених правових актів, які не пов’язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5, яка діяла на час виникнення правовідносин щодо права власності на спірний будинок, та втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5), визначала, що підтвердженням належності житлового будинку (частки будинку) відчужувачу, розміру будинку та земельної ділянки, на який він розташований, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету селищної, сільської ради народних депутатів.

Пункти 4, 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачали обов’язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.

Відповідно довідки Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області № 96 від 19 лютого 2018 року, власником будинку №38 по вулиці Першотравнева в селі Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області згідно погосподарської книги № 2 особовий рахунок № 0354-1, рахувався ОСОБА_4 (а.с. 22,23).

Згідно технічного паспорту, вартість зазначеного житлового будинку складає 154017 гривень (а.с.17).

Ст.ст.1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частина 2 ст.1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Ст. 1261 ЦК України встановлює, що у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. ст.1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_4, що підтверджується:копією свідоцтва про народження серії ІІ-ЖД №315761, виданого 28 червня 1977 року (а.с.8); копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00019707237 від 06 березня 2018 року (а.с.9); копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-ЖД № 012175, виданого 14 вересня 1995 року (а.с.10).

Третя особа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_4, що підтверджуєтьсякопією свідоцтва про народження серії VІ-УР №1191253, виданого 26 березня 1965 року (а.с.188).

ОСОБА_4 помер 20 вересня 2015 року, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 421611, виданого 21 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції в Одеській області (а.с. 11).

До дня своєї смерті ОСОБА_4 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено довідкою № 316 від 07 серпня 2017 року Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області (а.с.21).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями під № 38 по вулиці Першотравнева села Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області.

Заповітом від 12 квітня 2011 року, посвідченим секретарем виконавчого комітету Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, ОСОБА_4 призначив ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спадкоємцями належного йому на праві приватної власності майна житлового будинку № 38 по вулиці Першотравневій села Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області (а.с.61).

Даний заповіт є чинним, що підтверджено інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 41).

Третя особа ОСОБА_3 відмовився від належної йому частки спадкового майна за заповітом, яка залишилися після смерті ОСОБА_4 , що підтверджено його заявою №117 від 16 березня 2016 року (а.с.45).

Позивачка ОСОБА_1 своєю заявою № 119 від 16 березня 2016 року відмовилась від належної їй частки спадкового майна ОСОБА_4 за заповітом (а.с.47).

Частина 5 статті 1275 ЦК України передбачає, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Враховуючи вимоги ч.5 ст.1275 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 мають право на спадкування, як спадкоємці за законом першої черги.

Третя особа ОСОБА_3 відмовився від належної йому частки спадкового майна ОСОБА_4 за законом, що підтверджено його заявою № 118 від 16 березня 2016 року (а.с.46).

Однак, заявою № 120 від 16 березня 2016 року позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину ОСОБА_4 за законом (а.с.48).

16 березня 2016 року державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6 за заявою позивачки відкрив спадкову справу щодо майна ОСОБА_4, померлого 20 вересня 2015 року.

13 жовтня 2017 року державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6 видав ОСОБА_1:

свідоцтво про право на спадщину за законом на належну спадкодавцеві ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1428 га, розташовану за адресою: Одеська область, Саратський район, село Миколаївка-Новоросійська, вулиця Першотравнева, 38, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.94);

свідоцтво про право на спадщину за законом на належну спадкодавцеві ОСОБА_4 земельну ділянку площею 6,2726 га, розташовану на території Миколаївсько-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, масив № 22, ділянка № 25, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.100).

Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.43-103).

Державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6 відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №38 по вулиці Першотравнева села Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області через відсутність правовстановлюючих документів (а.с. 20).

Оскільки позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець за законом, прийняла спадщину та третя особа ОСОБА_3 відмовився від її прийняття, позов належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 1216-1218, ст.1223, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 16 липня 1997 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під 38 (тридцять восьмим) номером, розташований по вул. Першотравневій в с. Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області, що належав ОСОБА_4, який помер 20 вересня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Саратський районний суд Одеської області до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 14 вересня 2018 року.

Суддя А. І. Бучацька