Рішення № 76316550, 30.08.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2710/15-ц

номер провадження 2/695/17/18

30 серпня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" 12.08.2015р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 22.05.2007р. між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 354411/4669/0324-7, згідно якого банк надав останньому кредит у вигляді невідновлюванної кредитної лінії з лімітом 25 000,00 дол. США з терміном погашення до 21.05.2017 року зі сплатою 13,75 % річних.

З метою зменшення фінансового навантаження на відповідача ОСОБА_2 в умовах кризових явищ в економіці України, 26.03.2009р. була укладена ОСОБА_4 угода № 354411/4669/0324-7д, згідно з умовами якої ОСОБА_2 було надано кредитні канікули та графік погашення кредиту та сплати інших платежів було викладено в новій редакції в Додатку № 1,2. З укладенням ОСОБА_4 угоди у відповідача виник обов’язок повернути кредит та відсотки за кредитним договором у строки та розмірах, чітко встановлених новою редакцією графіка погашення, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, відсотками та пенею.

У зв’язку із порушенням зобов’язань відповідачем ОСОБА_2, утворилася заборгованість за кредитним договором. Станом на 08.07.2015 року загальна сума заборгованості становить 11 367,21 дол. США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 246 672,80 грн.), з яких: заборгованість за кредитом в сумі 7 610,58 дол. США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 165 152,49 грн.), заборгованість за відсотками – 772,73 дол. США (еквівалент 16 768,54 грн.), пеня за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків відповідно до п. 10.1 в розмірі 2 983,90 дол. США (еквівалент 64 751,77 грн.).

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 354411/4669/0324-7 між ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" та ОСОБА_3 22.05.2007 року було укладено договір поруки, відповідно до якого вона, як поручитель, взяла на себе зобов’язання відповідати перед банком по боргових зобов’язаннях боржника ОСОБА_2 у випадку невиконання ним взятих на себе зобов’язань по кредитному договору та нести солідарну відповідальність перед банком за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та пені.

Відповідачам направлялися повідомлення з проханням погасити суму заборгованості. Але результати відсутні і до теперішнього часу відповідачами борг не погашений.

Ухвалою від 10.11.2015 року відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 20.04.2017р. провадження у справі зупинено до розгляду справи № 695/761/17 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою від 02.07.2018р. провадження у справі поновлено та, у зв’язку зі змінами в законодавстві, визначено продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» за довіреністю ОСОБА_5 на задоволенні позовних вимог наполягала повністю та просила стягнути із відповідачів суму заборгованості. У подальшому скерувала до суду заяву про розгляд справи без участі представника банку.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник за договором адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення, оскільки ОСОБА_2 сплачено 17 000 дол. США тіла кредиту по першій редакції кредитного договору та відсотки. Крім того пояснили, що працівниками Золотоніського відділення ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» були підмінені умови кредитного договору під час укладення додаткової угоди від 26.03.2009р. про надання «кредитних канікул», а саме замінена первинна редакція кредитного договору, в якому, зокрема, збільшений відсоток пені, як відповідальність за несвоєчасне погашення кредитних зобов’язань, зазначений в пункті 10.1 кредитного договору, де на даний час зазначений розмір пені 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, в той час як в первинній редакції договору розмір пені був зазначений 0,01%. Крім того, в первинній редакції договору був відсутній пункт 8.3 кредитного договору про покладення всіх ризиків щодо зміни курсової політики на боржника, який на даний час наявний в нинішній редакції договору. Крім того, вони вважають, що строк позовної давності, передбачений ч.2 ст. 258 ЦК України, який є спеціальним до окремих вимог, а саме в частині стягнення неустойки (пені, штрафу), та вичислюються тривалістю в один рік, є позивачем пропущеним, щодо вимог про стягнення пені за невчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 2 983,90 грн. (еквівалент 64 751,77 грн.), оскільки право на звернення до суду у банку виникло із 15 липня 2012р., а позивач звернувся до суду лише 12.08.2015р. За цих обставин, вони просять відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 2 983,90 дол. США (еквівалент 64 751,77 грн.) – внаслідок спливу строку позовної давності, крім вказаного ще й з тих підстав, що розмір пені обрахований не у гривнях, а у валюті кредиту.

У судове засідання 30.08.2018р. не прибули, але скерували до суду телефонограми про перенесення судового засідання на інший день:

-відповідач ОСОБА_2 у зв’язку з перебуванням у відрядженні;

-відповідач ОСОБА_3 у зв’язку з погіршенням стану здоров’я;

-представник ОСОБА_6 – у зв’язку з перебуванням на слідчих діях.

При цьому жодних доказів на підтвердження своїх тверджень не надали.

Суд визнає причини неявки в судове засідання відповідачів та їх представника неповажними та, у відповідності до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України продовжує розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторони позивача, заперечення сторони відповідача, вивчивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язується сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Із кредитного договору № 354411/4669/0324-7 від 22.05.2007р., укладеного між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 вбачається, що банк надав останньому кредит у вигляді невідновлюванної кредитної лінії з лімітом 25 000,00 дол. США з терміном погашення до 21.05.2017 року зі сплатою 13,75 % річних.

ОСОБА_4 угоди № 354411/4669/0324-7д від 26.03.2009р. вбачається, що ОСОБА_2 було надано кредитні канікули та графік погашення кредиту та сплати інших платежів було викладено в новій редакції в Додатку № 1,2. З укладенням ОСОБА_4 угоди у відповідача виник обов’язок повернути кредит та відсотки за кредитним договором у строки та розмірах чітко встановлених новою редакцією графіка погашення, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, відсотками та пенею.

Із договору поруки № 354411/4669/0324-7п від 22.05.2007р., укладеного між ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" та ОСОБА_3 вбачається, що вона, як поручитель, взяла на себе зобов’язання відповідати перед банком по боргових зобов’язаннях боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 354411/4669/0324-7 від 22.05.2007р. у випадку невиконання ним взятих на себе зобов’язань по кредитному договору та нести солідарну відповідальність перед банком за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та пені.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 354411/4669/0324-7 від 22.05.2007р. позичальника ОСОБА_2 вбачається, що станом на 08.07.2015 року загальна сума заборгованості становить 11 367,21 дол. США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 246 672,80 грн.), з яких: заборгованість за кредитом в сумі 7 610,58 дол. США ( в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 165 152,49 грн.), заборгованість за відсотками – 772,73 дол. США (еквівалент 16 768,54 грн.), пеня за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків відповідно до п. 10.1 в розмірі 2 983,90 дол. США (еквівалент 64 751,77 грн.).

Крім того із вказаного розрахунку вбачається, що відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період із 15.07.2012р. по 08.07.2015р. в сумі 2 983,90 дол. США (еквівалент 64 751,77 грн.).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно- правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені за невиконання умов кредитного договору в сумі 2 983,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 64751 грн. 77 коп. не підлягають до задоволення судом, оскільки діючим законодавством України взагалі не передбачено нарахування пені, штрафів та комісії в іноземній валюті. Так відповідно до пункту 22 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільної відповідальності; діяння які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Виходячи зі змісту глави 51 ЦК України, неустойка є одним із заходів цивільної відповідальності, яка застосовується до боржника за порушення зобов'язання. За ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти допускається тільки при здійсненні розрахунків на території України у випадках, порядку та на умовах визначених законом. Однак законом не передбачено можливості нарахування та стягнення з боржника неустойки в іноземній валюті, навіть з наступним переведенням суми неустойки в гривневий еквівалент. Положення ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені. Аналогічна правова позиція підтверджується судовою практикою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладеної в ухвалі від 22.06.2011р. в цивільній справі №6-2831св 11.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів пені за невчасну сплату кредиту та відсотків з зазначених вище підстав, суд вважає, що застосування до цієї вимоги строку спеціальної позовної давності, відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України, про застосування якої заявив відповідач – є недоцільним.

Суд оцінює критично доводи відповідача ОСОБА_2 та його представника в частині того, що працівниками Золотоніського відділення ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» були підмінені умови кредитного договору під час укладення додаткової угоди від 26.03.2009р. про надання «кредитних канікул», а саме замінена первинна редакція кредитного договору, в якому, зокрема, збільшений відсоток пені, як відповідальність за несвоєчасне погашення кредитних зобов’язань, зазначений в пункті 10.1 кредитного договору, де на даний час зазначений розмір пені 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, в той час як в первинній редакції договору розмір пені був зазначений 0,01%, крім того, в первинній редакції договору був відсутній пункт 8.3 кредитного договору про покладення всіх ризиків, щодо зміни курсової політики на боржника, який на даний час наявний в нинішній редакції договору, оскільки дана обставина ними не доведена, навпаки, рішенням Золотоніського міськрайонного суду від 01.03.2018р. у задоволенні позову ОСОБА_2 про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору № 354411/4669/0324-7 від 22.05.2007р. відмовлено.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 466,73 грн., тому суд частково задовольняючи позов, на підставі ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 819,21 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 525, 526, 527, 530, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 223, 259, 263, 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн. НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_7 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (р/р 2909949, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031) достроково солідарно заборгованість за кредитним договором №354411/4669/0324-7 від 22.05.2007 року в сумі 8383,31 дол. США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 181921,03 грн.) в тому числі заборгованість за кредитом 7610,58 дол. США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 165152,49 грн.), заборгованість по сплаті відсотків 772,73 дол. США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 16768,54 грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_7 Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (р/р 2909949, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031) судовий збір в сумі 1819,21 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку встановленому чинним законодавством.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 07 вересня 2018 року.