Ухвала суду № 76315889, 07.09.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3382/18

Провадження № 1-кс/591/3877/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 вересня 2018 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., з участю секретаря –Бацман Д.С., захисника підозрюваного ОСОБА_1 –адвоката ОСОБА_2, слідчого – Підгорного Б.А., прокурора – Алєксєєва М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання адвоката ОСОБА_3 в порядку ст.174 КПК України, -

В С Т А Н О В И В:

Захисник звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому зазначив про те, що ухвалами слідчого судді у кримінальному провадженні №4201800000000103 від 02.05.2018 року за підозрою його підзахисного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України , було накладено арешт на вилучені під час обшуку: автомобіль ОСОБА_4, ключі від автомобіля зі шкіряним брелком та посвідчення водія на ім»я ОСОБА_1, що належать на праві особистої власності, а також – на документи, які належать ТОВ «КФБ «Будпроект», з метою збереження їх як речових доказів у кримінальному провадженні. При цьому, на даний час не доведено відповідність вилученого майна критеріям доказів і наявні підстави для повернення такого майна на відповідальне зберігання його власникам. За таких обставин, просив зобов»язати уповноважених осіб органу досудового розслідування або будь-яких інших уповноважених осіб, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201800000000103 від 02.05.2018 року, передати на зберігання вказані майно і речі, що належать на праві власності ОСОБА_1, а також документи (технічні паспорти у кількості 28 шт), що належать ТОВ «КФБ Будпроект».

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначаючи про те, що вказані речі, документи і автомобіль є речовими доказами у кримінальному провадженні та на даний час ще не відпала потреба у застосуванні арешту стосовно них. Крім того, вважали, що у кримінальному провадженні можливо буде застосована в майбутньому конфіскація, тому передача таких речей, документів та автомобіля на зберігання власнику може привести до їх знищення, пошкодження тощо. За таких обставин, просили відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання дійшов таких висновків.

В судовому засіданні було встановлено, що ухвалами слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 21.06.2018 року у кримінальному провадженні №4201800000000103 від 02.05.2018 року було накладено арешт на:

-технічні паспорти ТОВ «КФБ Будпроект» у кількості 28 шт., що були вилучені під час обшуку з багажника автомобіля ОСОБА_4, який зареєстрований на ОСОБА_1;

-автомобіль ОСОБА_4, д.н. НОМЕР_1, та свідоцтво про його реєстрацію серії СХМ 429908;

-посвідчення водія на ім»я ОСОБА_1 серії ВВТ450901;

-ключі від автомобіля із логотипом ОСОБА_4 із шкіряним брелком коричневого кольору.

Зі змісту вказаних ухвал слідчого судді зрозуміло, що метою накладення такого арешту було забезпечення збереження такого майна як речових доказів у кримінальному провадженні №42018200000000103.

Також встановлено, що питання накладення арешту вирішувалось без участі власника, володільця майна.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково та арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за таким клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В поданому клопотанні захисник ставить питання про передачу вказаних речей, що належать ОСОБА_1, на зберігання останньому, тобто, фактично просить застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Положення ч.1 ст.170 та ч.4 ст. 173 КПК України передбачають можливість застосування найменш обтяжливих способів арешту майна, які зможуть забезпечити його збереження, наприклад, обмежитися лише забороною відчужувати чи розпоряджатись майном.

Вивчивши подані захисником матеріали та вислухавши пояснення слідчого, вважаю, що в даному випадку застосований слідчим суддею спосіб арешту (з позбавленням права користування майном) суттєво обмежує права ОСОБА_1 та наслідки такого арешту суттєво позначаються на інтересах останнього. В той же час, у зберіганні вказаного майна органами досудового розслідування немає потреби і слідчим не доведено того, що на даний час потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_1 і що застосування найбільш обтяжливого способу арешту, а саме: позбавлення ОСОБА_1 : і права на відчуження, розпорядження, і права на користування майном – є необхідним та обґрунтованим заходом. При цьому, забезпечення майбутньої конфіскації, про яку вказував прокурор у судовому засіданні, є лише намірами органів досудового розслідування, які не були здійснені протягом трьох місяців з моменту вилучення такого майна, а, як зазначалось вище, відразу після вилучення і на даний час згідно ухвали слідчого судді метою арешту є лише забезпечення збереження вилученого майна як речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи такі обставини, вважаю, що обмеження власника автомобіля та інших предметів і речей, про які мова йде у клопотанні, лише у праві на відчуження і розпорядження, без позбавлення права користування автомобілем, брелками, документами на такий автомобіль і відшуканих в автомобілі документах буде співмірним з потребами досудового розслідування, відповідатиме меті та завдання кримінального провадження, а доводи слідчого про те, що надання ОСОБА_1 права користування вказаними речами призведе до приховування, пошкодження, втрати, знищення, перетворення, - є необґрунтованими.

При цьому, захисник звернувся до слідчого судді з клопотанням в порядку ст.174 КПК України, яка передбачає, що за наслідками розгляду такого клопотання приймається рішення про часткове або повне скасування арешту, а не про зобов»язання вчинити дії.

За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню та з урахуванням вимог ст.ст.100,174 КПК України слідчий суддя вважає за доцільне скасувати арешт вказаного майна частково, надавши його власнику можливість користування таким майном і повернувши власнику на відповідальне зберігання, при цьому, залишивши заборону відчужувати це майно та розпоряджатись ним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя–

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, який був накладений у кримінальному провадженні №4201800000000103 ухвалами слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми у справі № 591/3382/18, провадження № 1-кс/591/2661/18 та у справі № 591/3382/18, провадження № 1-кс/591/2658/18, в частині позбавлення ОСОБА_1 права користування на таке майно:

-технічні паспорти ТОВ «КФБ Будпроект» у кількості 28 шт., що були вилучені під час обшуку з багажника автомобіля ОСОБА_4, який зареєстрований на ОСОБА_1;

-автомобіль ОСОБА_4, д.н. НОМЕР_1, та свідоцтво про його реєстрацію серії СХМ 429908;

-посвідчення водія на ім»я ОСОБА_1 серії ВВТ450901;

-ключі від автомобіля із логотипом ОСОБА_4 із шкіряним брелком коричневого кольору,

повернувши його ОСОБА_1 на відповідальне зберігання та надавши можливість користуватись вказаним майном без права відчужувати та розпоряджатись.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.В.Клімашевська