Ухвала суду № 76315004, 07.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11116/18

н/п 1-кс/640/9541/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Шилакіної Л.О.,

прокурора - Цабеки А.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону лейтенанта юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12018220000000465 від 08.05.2018 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АРСР, українця, громадянина України, який розлучений, має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зі слів інвалід ІІІ групи, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -

встановив:

06.09.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що ОСОБА_1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог Розділу ІІІ. «Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів» Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 (з подальшими змінами та доповненнями), норм Конституції України, не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений слідством час та спосіб, придбав патрони калібру 7,62 мм в кількості 700 одиниць, дві ручні осколкові гранати Ф-1 та дві ручні осколкові гранати РГД-5, які в подальшому, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, знаходячись в приміщенні складу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 7 в приміщенні магазину «Будівельно-господарчі товари», де, продовжуючи свої злочинні дії, незаконно зберігав, з метою їх подальшого збуту та 23.05.2018, близько 21 год. 00 хв. збув вищевказані боєприпаси та вибухові пристрої шляхом продажу за готівку у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень громадянину ОСОБА_5

Крім того, ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог Розділу ІІІ. «Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів» Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 (з подальшими змінами та доповненнями), норм Конституції України, не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений слідством час та спосіб, придбав та перевіз до м. Харкова ручні протитанкові гранати РПГ-22 в кількості 8 одиниць, корпуси ручної гранати РГД-5 із маркуванням у кількості 4 одиниці, запали до ручних гранат УЗРГМ-2 у кількості 4 одиниці, карабін «СКС» калібру 7,62 мм, три пачки з 30 патронами калібру 5,45 мм; 29 патронів калібру 5,45 мм, запаяну металеву коробку (цинк) з патронами калібру 7,62 мм, які в подальшому, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, знаходячись в приміщенні гаражу №173 Гаражного кооперативу «Мишинобудівник», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Алуштінська, 31-а, де, продовжуючи свої злочинні дії 13.07.2018, близько 13 год. 30 хв., збув шляхом продажу за готівку у сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень громадянину ОСОБА_5, а також зберігав у своєму автомобілі НОМЕР_1 предмети, які за зовнішніми ознаками та конструктивними особливостями співпадають з корпусом ручної осколкової гранати РГД-5 та запалом до ручних гранат типу УЗРГМ, які за вибуховою категорією належать до обмежено-небезпечної та небезпечної відповідно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 спливає 10.09.2018, однак завершити досудове слідство у зазначений строк не видається за можливе, оскільки для закінчення досудового розслідування, з метою неупередженого виконання вимог чинного кримінального процесуального кодексу України необхідно: призначити та провести криміналістичну експертизу відео-, звукозапису, технічну експертизу документів, отримати висновки судової вибухово-технічної експертизи та судово-балістичної експертизи, провести інші вищезазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які матимуть важливе значення для судового розгляду, ухвалення законного та вмотивованого рішення.

Прокурор вказує, що провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не виявилося можливим з об’єктивних причин, а саме у зв’язку зі значною кількістю слідчих дій та тривалістю проведення призначених експертиз, без висновків яких неможливо завершити досудове розслідування.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились.

Орган досудового розслідування зазначає, що є достатні підстави вважати, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе частково винним у пред’явленій підозрі та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку, посилаючись на те, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є інвалідом ІІІ групи, має на утриманні неповнолітню дитину та постійне місце мешкання та реєстрації.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м’який запобіжний захід – особисту поруку.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

В провадженні СВ ВСП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування №12018220000000465 від 08.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

13.07.2018 ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України

14.07.2018 ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у скоєнні двох кримінальних правопорушень, кожне за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто зберігання, придбання, переміщення та збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, в тому числі вчинене повторно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.07.2018 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 528 600 грн. із покладення на останнього, у разі внесення застави, певних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає – м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

06.09.2018 першим заступником військового прокурора Харківського гарнізону термін досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000000465 від 08.05.2018 продовжено до 3-х місяців, тобто до 14.10.2018 включно.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, враховуючи також, що ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень вчинених проти громадської безпеки, а також той факт, що ОСОБА_1 розлучений, тобто не має стійких соціальних зв’язків, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідка кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим.

Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Наявність у підозрюваного міцних соціальних зв’язків, на які посилається захисник, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.10.2018 р.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 умисних тяжких кримінальних правопорушень вчинених проти громадської безпеки свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 7 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Щодо поданих захисником зобов’язань від певних осіб щодо можливості взяття підозрюваного ОСОБА_1 на поруки, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, до клопотання мають бути додані документи, що підтверджують викладені в ньому обставини, зокрема документи, які встановлюють особу поручителя та надають іншу інформацію на підтвердження того, що він заслуговує на довіру або особливу довіру. До таких документів, крім копій паспорту та РНОКПП, можна віднести: характеристику за місцем роботи, навчання тощо.

Крім того, підозрюваний мешкає та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, а особи, які просять обрати підозрюваному особисту поруку зареєстровані в Луганській області, що на думку слідчого судді унеможливлює виконання такими особами своїх зобов’язань.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а тому призначає заставу у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528 600 гр. (1762 гр. х 300 = 528 600 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, з покладенням обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ухвалив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування, на 38 днів, тобто до 14.10.2018 р.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 528 600 гр. (п’ятсот двадцять вісім тисяч шістсот гривень) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу – застава, справа № 640/11116/18, н/п 1-кс/640/9541/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз’яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз’яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, та попередити його про обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов’язків.

Покласти на заставодавця наступні обов’язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов’язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов’язку не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов’язати прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону лейтенанта юстиції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про продовження тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали з 07.09.2018 р. по 14.10.2018 р.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.