Ухвала суду № 76314457, 07.09.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4951/18

Провадження № 6/629/123/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання:

заявник – Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ 41430615, місце знаходження за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Михайла Грушевського, 7,

стягувач – Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, місце знаходження за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н. 1, буд. 17

боржник – ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, м-н. 5АДРЕСА_1

про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу -

в с т а н о в и в:

Головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, посилаючись на те, що на виконанні Міжрайонного ВДВС знаходиться виконавче провадження 56476656 з виконання судового наказу № 629/622/18 виданого 10.04.2018 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь КП «Житлова управляюча компанія» боргу у розмірі 11140,82 грн. Рішення на сьогоднішній день боржником ОСОБА_1 не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що рахунки та доходи у боржника відсутні, рухомого майна, належне боржнику на праві власності не виявлено. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень з приводу причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1, на виклики, не з’являлася, про причини неявки не повідомила виконавця. На запит виконавця, листом від 20.06.2018 року Державної міграційної служби України повідомлено про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Наявність у боржника невиконаних зобов’язань є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Головний державний виконавець Кучеренко С.В. до судового засідання не з’явилася, надала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, на задоволенні подання наполягала.

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подання та додані до нього матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 313 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII). Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п. 5).

Таким чином, законодавець передбачив можливість застосування судом зазначених обмежень, а не обов’язкове їх застосування, та умову застосування судом зазначених обмежень – у випадку, якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, він підлягає доведенню. Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, також полягає в тому, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань в той час як має змогу виконати зобов'язання у

повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Дослідженням доказів, які надані суду державним виконавцем, встановлено наступне.

На виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавче провадження 56476656 з виконання судового наказу № 629/622/18, виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області 10.04.2018 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь КП «Житлова управляюча компанія» боргу у розмірі 11140,82 грн.

25.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відомостей щодо отримання боржником копії зазначеної постанови матеріали справи не містять.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що рахунки та доходи у боржника відсутні, рухомого майна, належне боржнику на праві власності не виявлено. На запит виконавця Державною міграційною службою України листом від 20.06.2018 повідомлено про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії FА № 145932, виданий 23.03.2015 року.

Державним виконавцем на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклик не з'явилася, про причини неявки не повідомила виконавця.

До теперішнього часу рішення суду про стягнення заборгованості не виконано.

Оскільки тимчасове обмеження права виїзду може застосовуватися за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання рішення, суд вважає, що державним виконавцем повинні бути надані суду докази, які свідчать про свідоме ухилення боржника від виконання обов'язків по виплаті боргу за судовим рішенням.

Однак, з матеріалів подання не убачається, коли саме боржник була ознайомлена з постановою про відкриття виконавчого провадження, чи взагалі їй відомо про примусове виконання судового рішення, чи відомо їй про її права та обов’язки у виконавчому провадженні, чи направлена їй органом ДВС кореспонденція у зв’язку з примусовим виконанням судового рішення, чи була нею отримана.

В порушення вимог законодавства державний виконавець ухилився від доведення тієї обставини, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань, в той час як має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Державним виконавцем не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

В справі також відсутні дані про повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні подання за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 258-260, 441 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні подання Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань покладених на неї судовим наказом № 629/622/18, виданим 10.04.2018 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» боргу у розмірі 11140,82 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду (п.п 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України).

Повний текст ухвали суду виготовлено 07.09.2018 року.

Суддя Н.М.Жмуд