Ухвала суду № 76311835, 07.09.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1492/18

Провадження № 1-кп/541/189/2018

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

07 вересня 2018 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді - Куцин В.М.,

з участю секретаря - Непокупної Л. М.

прокурора - Передерій А.А.,

захисника, адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миргород Полтавської області обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Миргородським міськрайонним судом Полтавської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто скоєння таємного викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, поєднаного з проникненням у житло, вчиненому у великих розмірах.

Ухвалою судді від 17 липня 2018 року призначене підготовче судове засідання на 17.07.2018, яке відкладалося неодноразово за клопотанням обвинуваченого з метою забезпечення останньому права на захист.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, провести за участю потерпілого та клопотав про допит свідків обвинувачення, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування. В зв’язку з заявленим клопотанням сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору просив продовжити ОСОБА_2 Ю дію запобіжного заходу тримання під вартою на термін 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 вважав, що обвинувальний акт складений з порушенням вимог ст. 290 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті лише викладені обставини встановлені органом досудового розслідування та правова кваліфікація дій. В обвинувальному акті врученому підзахисному відсутнє обвинувачення в повному обсязі так як відсутній текст обвинувачення викладений на 3 аркуші обвинувального акту направленого до суду. В супереч вимог ст. 293 КПК України обвинувальний акт був вручений не прокурором а слідчим. З цих підстав просив повернути обвинувальний акт прокурору. Крім того заявив та надав суду клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою на заставу в максимальному розмірі передбаченому за скоєння тяжкого злочину, 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки визначений раніше судом розмір застави є непомірним тягарем для сім’ї обвинуваченого. Наголошував, що ризики які існували на час обрання та продовження дії запобіжного заходу на даний час не існують так як зібрані всі докази стороною обвинувачення і надані суду, будь-які дані про вплив обвинуваченого на свідків чи потерпілого не надані. ОСОБА_2 має міцні соціальні зв’язки, постійне місце проживання, характеризується позитивно, страждає захворюваннями органів травлення перебуваючи під вартою не має можливості отримувати належне лікування.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання заявлені захисником.

Прокурор заперечуючи проти заявлених клопотань сторони захисту вважав, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, так як обвинуваченому визначалася, застава, а питання щодо розміру застави переглядалося судом апеляційної інстанції який погодився з розміром застави - 528600 гривень. Також вказував, що недоліки обвинувачення (обвинувального акту) можуть бути усунені в ході судового розгляду.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та матеріали додані стронами, суд встановив.

Згідно обвинувачення ОСОБА_2 19.03.2018 року, близько 10:20 год., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, на виконання заздалегідь розробленого плану, із зміною зовнішності, із використанням як знаряддя злочину викрутку, рюкзак та рацію, прибув до домогосподарства потерпілого ОСОБА_4, розташованого в селі Гаркушинці Миргородського району по вул. Яблунева, 5, де таємно шляхом віджиму та пошкодження запираючого пристрою, проник до житлового приміщення будинку, що належить потерпілому.

Перебуваючи у житловому приміщенні, ОСОБА_2Ю виявив грошові заощадження, в українській та в іноземній валютах, золоті вироби у вигляді ювелірних прикрас, частина яких оздоблена дорогоцінним камінням, які належать подружжю ОСОБА_4 та заволодів ними спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 445 779,17 гривень, що в 505 раз, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що відповідно до п.3 примітки до ст.185 КК України визначено як крадіжка, вчинена у великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21.03.2018 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та Миргородським міськрайонним судом продовжено дію запобіжного заходу до 15 вересня 2018 року.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування; дату та місце його складення та затвердження.

Статтею 293 КПК України встановлено, що одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов’язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.

В супереч вище вказаних вимог закону, обвинувальний акт обвинуваченому вручений з порушеннями вимог ст. 293 КПК України, оскільки прокурором який його затверджував обвинуваченому не надавалася копія обвинувального акту, яка направлена до суду. Обвинуваченому ОСОБА_2 вручена копія обвинувального акту, зміст якого суттєво відрізняється від обвинувального акту направленого до суду. Оскільки не містить частини обвинувачення викладеного на аркуші третьому обвинувального акту (а.п.2), що підтверджується копією обвинувального акту врученого обвинуваченому, який наданий захисником та довідкою ДП Полтавська установа виконання покарань № 23 від 05.09.2018 року відповідно до якої в день вручення обвинувального акту ОСОБА_2 прокурор, який затвердив обвинувальний акт його не відвідував. Розписка обвинуваченого надана на ім’я прокурора про отримання ним обвинувального акту яка приєднана до нього, на думку суду не свідчить про виконання вимог передбачених ст. 293 КПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини та зважаючи на положення ст. 8 КПК України, з метою дотримання принципу верховенства права при здійсненні кримінального провадження суд приходить до висновку що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, і підлягає поверненню прокурору згідно ст. 314 ч.3 п.3 КПК України.

Відповідно до положень ст. 315 КПК України в ході підготовчого судового засідання за наявності клопотання суд має право обрати, змінити або скасувати запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил передбачених розділом 2 цього Кодексу

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує наступне.

ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів майнового характеру, обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, не має постійного місця роботи, хоча має декілька робітничих спеціальностей, не перебуває на обліку, як особа яка шукає роботу, будь-яких даних про джерела доходу останнього суду не надані. За відсутності джерел доходів може вчиняти нові злочини.

Зважаючи на характер та спосіб вчинення кримінального правопорушення за яким обвинувачується, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість – обвинувачений з метою перешкоджання вчиненню правосуддю може впливати на свідків та потерпілого, які судом не допитані. Страждає захворюваннями органів травлення, пройшов відповідні медичні обстеження та проходить курс лікування відповідно до призначення, невідкладної медичної допомоги не потребує. Отже, оцінивши в сукупності всі обставини які підлягають врахуванню при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний запобігти перешкоджанню обвинуваченим кримінальному провадженню.

Тяжкість та суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення - підозра щодо вчинення якого є обґрунтованою, не розпочатий судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, на думку суду є суттєвими обставинами при прийнятті рішення про запобіжний захід.

Враховуючи існування вищевказаних ризиків а також відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, і як наслідок відсутність засобів до існування, засудження за скоєння злочинів корисливої спрямованості раніше, обвинувачення у скоєнні злочину на протязі незначного часу з часу відбуття покарання за аналогічний злочин, обставини скоєння злочину які вказані в обвинуваченні з метою запобігання настанню цих ризиків, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Суд приймає до уваги твердження захисту, які ґрунтуються на роз’ясненнях відображених в листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року, і при обранні розміру застави враховує майновий стан обвинуваченого та вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони захисту частково.

З метою недопущення встановлення розміру застави непомірного для обвинуваченого, що призводить до неможливості виконання застави - встановити, як альтернативний триманню під вартою заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що становить 368200 гривень.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини якою передбачено, що тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, зважаючи на характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Зважаючи на вищевикладне, суд вважає за необхідне клопотання захисту задовольнити частково, змінити запобіжний захід, обравши запобіжний захід тримання під вартою на 50 днів - до 27 жовтня 2018 року та встановити, як альтернативний триманню під вартою - заставу в розмірі 368200 гривень.

Керуючись ст.ст.177, 178, 314,315, 369 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000193 від 19.03.2018 року відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 185 КК України, повернути прокурору Миргородської місцевої прокуратури.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2Ю, адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – задовольнити частково.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працюючому, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимому, обрати запобіжний захід тримання під вартою на 50 днів - до 27 жовтня 2018 року та встановити заставу в розмірі 368200 (триста шістдесят вісім тисяч двісті)гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №37314008015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУДСАУ в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою слідого, прокурора, суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду на виклики;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у кримінальному провадженні.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Миргородського міськрайонного суду Куцин В. М.,прокурора Миргорордської місцевої прокуратури ОСОБА_5 з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд.

СуддяОСОБА_6