Постанова № 76310314, 04.09.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року м. Кропивницький

справа № 388/675/18

провадження № 22-ц/781/1491/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Єгорової С.М., Черненка В.В.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивачі – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник за довіреністю – ОСОБА_5

відповідач – Долинська районна державна адміністрація

третя особа – Сільськогосподарський виробничий кооператив «Боківський», представник за довіреністю – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року у складі судді Степанова С.В. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Боківський» про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації та акта комісії з визначення розміру відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись з позовом в суд до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі – РДА), третя особа: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Боківський» (далі – СВК) про визнати протиправним та скасування розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації та акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Зазначали, що 12 червня 2015 року Долинською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 167-р, яким затверджено акт визначення розміру неодержаного прибутку СВК «Боківський» внаслідок самовільного використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Кіровської сільської ради Долинського району та належать їм на праві приватної власності. Згідно з актом розмір неодержаного прибутку становить 172244 грн. 24 коп.

Просили визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Долинської РДА від 12 червня 2015 року № 167-р, визнати протиправним та скасувати акт комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09 червня 2015 року «Про визначення розміру неодержаного прибутку СВК «Боківський».

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року у відкритті провадження відмовлено на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі представник позивачів просить скасувати ухвалу суду, постановлену з порушенням норм процесуального та матеріального права, справу направити для розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що в 2017 році ОСОБА_3 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Долинської РДА № 167-р «Про затвердження акта визначення розміру неодержаного прибутку СВК «Боківський», визнання протиправним та скасування акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09 червня 2015 року «Про визначення розміру неодержаного прибутку СВК «Боківський». Судом було встановлено, що обставини, зазначені в позові, стосуються визначення розміру неодержаного прибутку суб?єктом господарювання внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки іншим суб?єктом господарювання і цей розмір визначено актом комісії і затверджено органом влади. А отже, позовна вимога не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства. До того ж спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією із сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб?єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Апеляційне провадження відкрито 23 липня 2018 року (а.с.68,69), справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 20 серпня 2018 року (а.с.80), у зв?язку з неявкою в судове засідання учасників справи розгляд справи відкладено. За клопотанням представника відповідача ухвалою апеляційного суду від 22 серпня 2018 року строк апеляційного розгляду справи продовжено на 15 днів (а.с.107).

У відзиві на апеляційну скаргу представник СВК «Боківський» просить відхилити апеляційну скаргу, ухвалу суду залишити без змін. Зазначає, що позивачі оскаржують рішення суб?єкта владних повноважень, викладене у формі розпорядження та акту, разом з тим, вони не оспорюють суму збитків, яка була затверджена розпорядженням, тобто вимоги позивачів спрямовані на процедурні повноваження районної державної адміністрації, а не на правильність визначення збитків цим органом, а відтак СВК погоджується з висновком суду, що наявні правовідносини необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства. (а.с.77).

В засіданні апеляційного суду позивачі та їх представник підтримали доводи апеляційної скарги, а представник третьої особи просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений під розписку (а.с.117) в засідання апеляційного суду не прибув, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Розгляд справи судом, до юрисдикції якого її розгляд не відноситься, є порушенням положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.122 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі суд першої інстанції виходив з того, що виник спір між фізичними особами із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його дій або бездіяльності, а тому цей спір відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, однак погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України (чинного з 15 грудня 2017 року), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права та охоронювані законом інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, які є складовою частиною правових відносин, що виникають у суспільстві.

Саме з таких підстав, виходив Кіровоградський окружний адміністративний суд відмовляючи 02 квітня 2018 року у відкритті провадження у адміністративній справі (а.с.35).

Як вбачається з позовної заяви предметом позову є скасування акту комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 09 червня 2015 року «Про визначення розміру неодержаного прибутку СВК «Боківський» та розпорядження голови Долинської РДА від 12 червня 2015 року № 167-р про затвердження цього акту. Наведене свідчить, що вимоги позивачів стосуються правомірності визначення розміру збитків внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд в порушення ч.5 ст.186 ЦПК України не роз’яснив заявникам до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, обмежившись тим, що мають місце публічно-правові відносини.

Також колегія суддів зазначає, що в мотивувальній частині ухвали від 21 червня 2018 року суд посилається на п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України та п.1 ч.1 ст.17 КАС України, які є не чинними з 15 грудня 2017 року.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у цивільній справі не можна визнати законною і обґрунтованою. Оскільки ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, то відповідно до ст.379 ЦПК України вона підлягає скасуванню, а справу необхідно направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись п.6 ст.374, ст.ст.379,381,382,384 ЦПК України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку лише у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 07 вересня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: С.М.Єгорова

ОСОБА_7