Постанова № 76310066, 27.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/1147/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Янко Б.Я.

Провадження № 22-ц/783/1041/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю:ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області, третя особа ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24.12.2002 року №24; від 26.12.2002 року №24; від 26.12.2002 року №25 «Про затвердження розрахунку ідеальних долей та оформлення права власності».

Оскаржуваним рішенням позов задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24.12.2002 року №24; від 26.12.2002 року №24; від 26.12.2002 року №25 «Про затвердження розрахунку ідеальних долей та оформлення права власності». Стягнуто із Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Рішення судув апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2,вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_4 звернувся з позовом до суду, посилаючись на те, що рішення виконавчого комітету Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24.12.2002 року № 24; від 26.12.2002 року № 24; від 26.12.2002 року № 25 «Про затвердження розрахунку ідеальних долей та оформлення права власності» є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на момент реєстрації права власності за ОСОБА_2, він проживав у вказаному будинку, а тому також мав право на частку, а реєстрація права власності за ОСОБА_2 є неправомірною, оскільки договір купівлі-продажу даного будинку з нею не укладався. Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач з 1990 року по 2014 рік проживав у АДРЕСА_1 і на цій підставі скасував рішення виконавчого комітету Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24.12.2002 року № 24; від 26.12.2002 року № 24; від 26.12.2002 року № 25 «Про затвердження розрахунку ідеальних долей та оформлення права власності», оскільки такими порушується право позивача на приватизацію. Апелянт не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає, що судом не з»ясовано обставин, що мають значення для справи, оскільки не встановлено, що правовідносини між Загірненською сільською радою Стрийського району Львівської області та ОСОБА_2, ОСОБА_5 виникли ще до моменту вселення позивача у спірний будинок, а саме, з 15 квітня 1981 року на підставі рішення № 114 виконавчого комітету Стрийської районної ради Львівської області «Про продаж житлових будинків громадянам ОСОБА_6 в с. Конюхів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в Загірне», на підставі якого ОСОБА_2 купила частину спірного житлового будинку, заплативши 699.00 крб. Крім цього, посилаючись в оскаржуваному рішенні на обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду Львівської області від 24.12.2015 року у справі № 456/848/14, суд першої інстанції фактично встановив, що учасниками правовідносин, що виникли 15 квітня 1981 року, крім ОСОБА_2, ОСОБА_8, Загірненської сільської ради, є Дашавська селищна рада та Стрийська районна державна адміністрація Львівської області, як правонаступник виконавчого комітету Стрийської районної ради народних депутатів Львівської області, які не були залучені до участі в цій справі. Крім цього, суд першої інстанції, не взяв до уваги ряд обставини, які мають значення для справи, а саме: 22 квітня 1981 року актом опису та оцінки, затвердженого завідуючим Райфінвідділом Маципурою М.І., апелянту передано і нею прийнято у використання спірний житловий будинок; згідно довідки № 7 від 06.01.1982 pоку, виданої Дашавською селищною радою про те, що будинок № 40 по вул. Миру (тепер Січових Стрільців), який знаходився на балансі Дашавської селищної ради на підставі рішення виконкому районної ради знятий з балансу; згідно погосподарської книги за 1983-1985 роки, в розділі IV «Будівлі, що знаходяться в особистій власності» зазначено, що ОСОБА_7 належить 1/2 власність житлового будинку; згідно довідки виконкому Загірненської сільської ради від 07.02.2018 № 84 станом на 19.06.1992 року житловий будинок АДРЕСА_2 до житлового фонду Загірненської сільської ради не належав, не знаходився на балансі Загірненської сільської ради. Враховуючи вищенаведене, апелянт вважає, що правовідносини між ОСОБА_2, ОСОБА_8 та Дашавською селищною радою Стрийського району Львівської області, виконавчим комітетом Стрийської районної ради Львівської області, Загірненською сільською радою Стрийського району Львівської області, виникли в квітні 1981 року, з моменту прийняття виконавчим комітетом Стрийської районної ради народних депутатів Львівської області рішення від 15.04.1981 р. № 114 «Про продаж житлових будинків громадянам ОСОБА_6 в с. Конюхів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в Загірне», яке є чинним. З вищенаведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_2, її представника ОСОБА_10 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями частини 1 статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення виконавчого комітету Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24.12.2002 року №24; від 26.12.2002 року №24; від 26.12.2002 року №25 «Про затвердження розрахунку ідеальних долей та оформлення права власності» є незаконними, оскільки такими порушено право позивача ОСОБА_4 на приватизацію державного житлового фонду, а також враховуючи те, що відповідачем не надано суду переконливих доказів для спростування позовних вимог ОСОБА_4, враховуючи відсутність договору купівлі-продажу половини житлового будинку, на який в 2003 році ОСОБА_2 оформила право власності на підставі рішення виконавчого комітету Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24 грудня 2002 року № 24, а також беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_4 проживав у житловому будинку АДРЕСА_3 з 1990 року по 2014 рік.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ, а відповідно до положення ст. З цього Закону, приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

В матеріалах справи наявні копії рішень виконавчого комітету Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області №25 від 26.12.2002 року та №26 від 26.12.2002 року аналогічного змісту рішенню №24 від 24.12.2002 року.

Відповідно до довідки Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області № 33 від 03.03.2015 року, копія якої наявна в матеріалах справи, виконком Загірненської сільської ради повідомив, що при видачі рішення виконкому сільської ради для МБТІ від 26.12.2002 року №24 була допущена помилка в даті, замість 26.12.2002 року було зазначено 24.12.2002 року, а тому виконком підтвердив те, що рішення від 24.12.2002 року є ідентичним та оригіналом, тобто, від 26.12.2002 року №24, всі інші дані щодо цього рішення вважати недійсними.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області №24 від 26.12.2002 року, на підставі заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_8, затверджено розрахунок ідеальних долей між співвласниками з оформленням за ними права власності та видачею свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_4 в с. Загірне - гр. ОСОБА_2 - 43/100 частин житлового будинку, гр. ОСОБА_8 - 57/100 частин житлового будинку, який вони купили в 1981 році, а Стрийському МБТІ доручено провести реєстрацію права власності на житловий будинок згідно даного рішення.

Судом також встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення, 11.01.2003 року, Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на 43/100 частин житлового будинку, що розташований за адресою: Львівська область Стрийський район с. Загірне, АДРЕСА_4 за ОСОБА_2, про що останній видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1,

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НВА 812875 від 04.10.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори ОСОБА_12, ОСОБА_5, яка є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_8, успадкувала 57/100 частин житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 разом з відповідною часткою належних до нього господарських споруд.

Вищенаведеним підтверджується, що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_6 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які до участі у справі були залучені, як треті особи, хоча позивачем оспорюється їх право на житловий будинок, а тому оскаржуване рішення стосується їх прав та законних інтересів, що не було враховано судом першої інстанції при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував та не дав належної оцінки рішенню виконкому Стрийської районної ради народних депутатів Львівської області №114 від 15.04.1981 року «Про продаж житлових будинків гр - нам ОСОБА_6 в с. Конюхів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в с. Загірне», яке є чинним, оскільки таке не скасоване та не визнане недійсним в судовому порядку, відповідно до якого вирішено продати робітникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по половині житлового будинку державного фонду, який раніше використовувався під квартири вчителів в с. Загірне та затверджено акт оціночної комісії даного будинку в сумі 1398 крб.

Довідкою районного фінансового відділу №2-36 від 17.04.1981 року, виданої ОСОБА_8, останній повідомлено, що рішенням Стрийського райвиконкому від 15.04.1981 року їй продано житловий будинок вартістю 699, 00 крб. та з одержанням даного листа необхідно внести у відділення Держбанку вказану суму та оформити в райфінвідділі документи на право власності будинку, а відтак 22.04.1981 року та 23.04.1981 року ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_7) та ОСОБА_8 внесли у відділення Держбанку по 699, 00 крб. кожна.

Визнаючи незаконним та скасовуючи оскаржуване рішення виконкому Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що долі (частки) ОСОБА_2 та ОСОБА_8 у проданому їм житловому будинку не були визначені, а тому за відсутності спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, відповідно до ст. 20 п.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97- ВР, Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року зі змінами, виконком Загірненської сільської ради прийняв оспорюване рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував те, що оскаржуване позивачем рішення виконкому Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області приймалося саме на підставі чинного рішення виконкому Стрийської районної ради народних депутатів про продаж ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частках житлового будинку АДРЕСА_7 Стрийського району Львівської області, а також оформлення та видачі їм свідоцтва про право власності, і таким не вирішувалося питання його приватизації шляхом продажу чи безоплатної приватизації, продажу чи передачі спірного житлового будинку у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_8, оскільки це питання вирішено виконком Стрийської районної ради народних депутатів Львівської області 114 від 15.04.1981 року.

Наведеним вище підтверджується, що спірний житловий будинок АДРЕСА_7 Стрийського району Львівської області на момент, коли ОСОБА_4 в 1990 році поселився і проживав у ньому, не належав до державного житлового фонду, оскільки був проданий ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі рішення виконкому Стрийської районної ради народних депутатів, яке не скасоване та не визнане незаконним в судовому порядку, є чинним, а відтак такий з часу його продажу у 1981 році ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не міг підлягати приватизації на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якого державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Оспорюване позивачем рішення виконкому Загірненської сільської ради приймалося на підставі рішення виконкому Стрийської районної ради народних депутатів Львівської області №114 від 15.04.1981 року «Про продаж житлових будинків гр - нам ОСОБА_6 в с. Конюхів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в с. Загірне», яке не скасоване та не визнане незаконним в судовому порядку, є чинним, що не врахував суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення суду, безпідставно та необгрунтовано вважаючи що оспорюваним рішенням сільської ради порушено права позивача на приватизацію спірного житлового будинку.

Встановивши вищезазначені обставини, аналізуючи зібрані у справі докази, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про порушення оспорюваним рішенням Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області прав позивача на приватизацію державного житлового фонду, оскільки такі оспорюваним ним рішенням права позивача не порушуються, а відтак такі не підлягають судовому захисту.

Крім цього, задовольняючи позов ОСОБА_4 та скасовуючи оспорюване рішення Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області в цілому, в тому числі і щодо ОСОБА_8, спадкоємцем якої є ОСОБА_5, суд першої інстанції не врахував, що позивач немає жодного відношення до сім»ї ОСОБА_5, не є і не був членом її сім»ї, а відтак оспорюване позивачем рішення сільської ради в частині, що стосується ОСОБА_8 (ОСОБА_5.) не може порушувати прав та законних інтересів позивача.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про порушення оскаржуваним рішенням виконкому Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області права ОСОБА_4 на приватизацію житлового будинку АДРЕСА_7 Стрийського району Львівської області.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з»ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З врахуванням вищенаведеного, ч.1 ст. 367 ЦПК України, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення,беручи до уваги те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено про права та інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_13, які не залучалися до участі у справі, як відповідачі, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2018 року слід скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2018 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 835 .07 грн. судового забору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 06.09.2018 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.

З оригіналом згідно.

Судове рішення набрало законної сили: 27.08.2018 р.

Суддя: Шеремета Н.О.

Дата оформлення копії: 07.09.2018 р.

Помічник судді: Карнидал В.В.