Ухвала суду № 76309695, 04.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 448/1006/16-к Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Провадження № 11-кп/783/879/17 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Урдюк Т.М.,

суддів: Ревера В.В., Михалюка В.О.,

секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги заступника прокурора Львівської області Пуківського Богдана Володимировича та захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 29 червня 2017 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю прокурора Горин У.І.,

обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_1,

їх захисників – адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

вищевказаним вироком визнано винним та засуджено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 покарання за їх сукупністю, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, на чотири роки позбавлення волі.

В порядку ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за їх сукупністю, шляхом часткового складання призначених покарань, на п’ять років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахується з дня фактичного затримання - 03.01.2017 року.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIІІ) попереднє ув’язнення у даному провадженні з 14.05.2016 року по 04.07.2016 року та за вироком Франківського районного суду м. Львова у кримінальному провадженні № 465/540/17 з 03.01.2017 року по 04.05.2017 року зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_1, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі (т. 2 а.п. 162, 230-233, 251-253).

Визнано винним та засуджено ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання ОСОБА_3 за їх сукупністю, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, на чотири роки позбавлення волі.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції ЗУ № 838-VIІІ від 26.11.2015 року) попереднє ув’язнення у даному провадженні з 14.05.2016 року по 23.05.2016 року зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_3, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі (т. 2 а.п. 162, 226-229).

Застосовано ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного за цим вироком покарання, з випробуванням на два роки.

В порядку ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу, засудженому ОСОБА_3 залишено запобіжний захід – заставу.

Заставу в сумі 82 680 грн., внесену 19.05.2016 року по квитанції № 131 на рахунок №37315022000757 Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській обл., код отримувача 26306742, код банку отримувача 820172, ОСОБА_5, після вступу вироку в законну силу - ухвалено повернути останній (т. 2 а.п. 162-163).

Заставу в сумі 82 680 грн., внесену 04.07.2016 року по квитанції № 15332773-1 на рахунок №37315022000757 Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській обл., код отримувача 26306742, код банку отримувача 820172, ОСОБА_4, після вступу вироку в законну силу ухвалено повернути останньому.

Вирішено питання з судовими витратами та речовими доказами.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винними у тому, що вони 14.05.2016 року близько 04 год., повторно, за попередньою змовою в групі між собою та ОСОБА_6 (провадження щодо якого ухвалою суду від 22.03.3017 року закрито у зв’язку зі смертю), вчинили крадіжку і замах на крадіжку чужого майна, поєднані з проникненням в інше приміщення.

Так, 14.05.2016 року після опівночі, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на автомобілі «Фіат Скудо», н.з. ВС 8169 СЕ, приїхали у м. Мостиська Львівської області, зустрівшись із ОСОБА_6, домовились про вчинення крадіжок із офісів і магазинів у будівлі на вул. Галицька, 1 у м. Мостиська, при цьому ОСОБА_1 і ОСОБА_6 для ведення спостереження та інформування ОСОБА_3 про небезпеку, із радіостанціями розмістились поруч із цією будівлею, перший - у сквері ім. Т.Шевченка на пл. Ринок, а другий - на перехресті вул. Івана Павла ІІ – ОСОБА_7 у м. Мостиська біля костелу ОСОБА_8 Хрестителя, а останній із радіостанцією, викруткою і розвідним ключем, піднявся до вікон на другому поверсі вищезначеної будівлі, через вікно проник в коридор, звідти, пошкодивши циліндровий механізм замка на дверях офісу ФОП ОСОБА_9, проник в такий та викрав належний потерпілому газовий револьвер «RG 59» кал. 9 mmR із чотирма патронами кал. 9 mmR вартістю 500 грн.

В такий же спосіб ОСОБА_3 проник у приміщення магазину «Берегиня» ПП ОСОБА_10, звідки таємно викрав належні їй 218 грн., а також ноутбук «Asus K53S» із зарядним пристроєм, вартістю 5 500 грн., сумку для ноутбука «Crown» - 291 грн. 20 коп. і оптичний маніпулятор «Genius» - 149 грн. 60 коп., належні ОСОБА_11, а всього майна на 5 939 гр. 80 коп.

Далі, в такий же спосіб, з ціллю крадіжок майна ОСОБА_3 проникав у приміщення СПО «Оріфлейм», яким користувалась ПП ОСОБА_12, у приміщення ПП ОСОБА_13, у приміщення СК «Уніка» та ПП ОСОБА_14, але кожен раз злочинного умислу до кінця не довів, з причин, незалежних від нього, а зрозумівши, що викритий, з місця події втік, згодом був затриманий на автостанції у м. Мостиська.

До цього, на місці ведення спостереження був виявлений і затриманий ОСОБА_6, згодом біля автомобіля «Фіат Скудо», н.з. ВС 8169 СЕ, на вул. Міцкевича у м. Мостиська затримано ОСОБА_1

Не погоджуючись із даним вироком, заступник прокурора Львівської області Пуківський Б.В. та захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Зокрема, адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить вирок Городоцького районного суду Львівської області від 29 червня 2017 року змінити в частині призначеного покарання у виді п’яти років позбавлення волі у зв’язку з невідповідністю покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, призначивши ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, яке було б співрозмірним його діянням та особі обвинуваченого.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що суд у вироку безпідставно зазначив, що немає жодних підстав до застосування ст.69 КК України чи ст.75 КК України до ОСОБА_1

Як зазначає захисник, ОСОБА_1 неодноразово пошкодував про скоєне, попросив вибачення у потерпілих, щиросердечно розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв’язки, проживає разом з батьками, має на утриманні дружину та малолітню доньку, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, при цьому має хронічні захворювання шлунку, активно сприяв розкриттю злочинів, не активно брав участь у вчиненні кримінальних правопорушень, відшкодував завдану шкоду, що, на переконання адвоката, дає можливість й законні підстави призначити ОСОБА_1 менш суворе покарання в межах санкції статті.

Не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинувачених, заступник прокурора вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв’язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок безпідставного застосування ст.75 КК України. Просить вирок Городоцького районного суду Львівської області від 29 червня 2017 року відносно ОСОБА_3 скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, засудивши за ч.3 ст.185 КК України – до покарання у виді 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України – до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України термін попереднього ув’язнення ОСОБА_3 з 14.05.2016 року до 23.05.2016 року зарахувати в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання поданої заступником прокурора Львівської області апеляційної скарги, та на заперечення апеляційної скарги адвоката, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримання поданої в його інтересах апеляційної скарги, прослухавши звукозаписи на технічних носіях, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами в їх сукупності, які досліджувались судом під час судового розгляду, що ніким не оспорюються.

Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

В силу вимог ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відсутність обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується негативно, відшкодування збитків потерпілим та визнав неможливим призначення покарання із застосуванням положень статей 69 та 75 КК України, з чим й погоджується колегія суддів апеляційного суду.

При аналізі норм ст.ст. 69, 75 КК України вбачається, що призначення більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідної норми, або звільнення від відбування покарання з випробуванням можливе лише у тому випадку, якщо встановлені по справі обставини, зокрема, що пом'якшують покарання, та характеризують особу-винного, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим, або ж свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

На переконання колегії суддів, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відшкодування завданої шкоди, наявність утриманців та стан здоров’я обвинуваченого, це обставини, які враховуються при призначенні покарання, однак такі не свідчать про істотне зниження ступені тяжкості вчинених кримінальних правопорушень й можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання у виді позбавлення волі або шляхом відбування менш суворого покарання, а отже не можуть бути безумовними підставами для застосування ст.ст.69, 75 КК України.

З огляду на наведене, призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за своєю суворістю відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, відтак доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Ураховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржуваний вирок в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначення йому покарання є законним, обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог адвоката ОСОБА_2 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

вирок Городоцького районного суду Львівської області від 29 червня 2017 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в його інтересах- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Т.М.ОСОБА_15ОСОБА_16ОСОБА_9